Рішення № 85616734, 05.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/10716/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Меткон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп"

про стягнення 715 176,76 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Шморгун Р.М. (дов. № 1 від 15.07.2019);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Меткон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" про стягнення 715 176,76 грн., з яких сума основного боргу у розмірі 462 060,56 грн., пеня у розмірі 84 095,02 грн., 135 920,18 грн. інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі 33 101,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором підряду № 460 від 01.12.2015 в частині повної та своєчасної оплати виконаних підрядних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/10716/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.09.2019.

Представник відповідача в судове засідання 12.09.2019 не з`явився.

12.09.2019 підготовче засідання по справі відкладено на 10.10.2019.

Представник відповідача в судове засідання 10.10.2019 не з`явився.

У судовому засіданні 10.10.2019 представник позивача не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 10.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2019.

Представник відповідача у судове засідання 05.11.2019 не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10716/19 відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується наступним.

Кореспонденція була надіслана відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 02081, м. Київ, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 19-А.

Відповідач письмового відзиву не надав, про судові засідання у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалами суду, в яких зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2019 підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, укладено договір підряду від 01.12.2015 № 460 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач доручає, а позивач зобов`язується виконати відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов цього договору повний комплекс робіт по виготовленню та встановленню протиударних та протипожежних вхідних дверей в квартиру, дверей технічних приміщень, ліфтових холів, МЗК, які повинні бути виготовлені згідно сертифікату відповідності системи УкрСЕПРО вогнестійкістю ЕІ30 при будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул . Михайла Майорова, 6 в Оболонському районі м. Києва (далі - об`єкт) (п. 1.1 Договору).

Пунктом 11.3 Договору визначено, що оплата виконаних позивачем робіт здійснюється відповідачем протягом десяти робочих днів з моменту підписання актів (ф КБ-2в), довідок (ф КБ-3) за умови надходження коштів від замовника будівництва.

Положеннями пункту 14.6 Договору передбачено, що у випадку порушення погоджених строків оплати робіт, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % порушеної суми оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов`язання за Договором та на його умовах, виконав роботи на загальну суму 1 129 650,00 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2016 на суму 944 850,00 грн., Актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2017 на суму 184 800,00 грн., які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Проте грошове зобов`язання за Договором відповідачем виконано частково в сумі 667 589,44 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 462 060,56 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 84 095,02 грн., а також вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 33 101,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 135 920,18 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 462 060,56 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 462 060,56 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за порушення грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Приймаючи до уваги Акт приймання виконаних будівельних робіт та положення пункту 11.3 Договору, строк прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача настав 17.01.2017 та 09.02.2017 відповідно.

Таким чином, позивач мав можливість заявити до стягнення суму пені в період з 17.01.2017 по 17.07.2017 та з 09.02.2017 по 09.08.2017.

Оскільки сума пені заявлена позивачем в період з 15.01.2019 по 15.07.2019 позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 84 095,02 грн. у вказаний період задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 33 101,00 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Водночас, дослідивши заявлену до стягнення суму інфляційних втрат, суд визнав його арифметично невірним, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 129 646,64 грн.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства "Меткон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" про стягнення 715 176,76 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (02081, м. Київ, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 19-А, ідентифікаційний код 37312682) на користь Приватного підприємства "Меткон" (03037, м. Київ, вулиця Петра Радченка, будинок 27-29, ідентифікаційний код 30867645) 462 060 (чотириста шістдесят дві тисячі шістдесят) грн. 56 коп. основного боргу, 33 101 (тридцять три тисячі сто одну) грн. 00 коп. 3 % річних, 129 646 (сто двадцять дев`ять тисяч шістсот сорок шість) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 9 372 (дев`ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 12 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 15.11.2019

Суддя С. В. Стасюк