Ухвала суду № 85616579, 13.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.11.2019Справа № 910/22933/15

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору

Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсо»

про визнання недійсним договору.

у справі № 910/22933/15

За первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В.;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький";

треті особи Публічне акціонерне товариство "Омега-банк" (третя особа 1);

Міністерство культури України (третя особа 2);

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа 3);

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна (третя особа 4);

ОСОБА_1 (третя особа 5);

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа 6);

Національний банк України (третя особа 7);

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький";

до Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В.;

про визнання договору недійсним.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" (далі по тексту - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 27 липня 2005 року між ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "ОМЕГА-БАНК") та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 378-Ф (надалі - кредитний договір), за умовами якого кредитор (банк) надав позичальникові кредит в сумі 1600000,00 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,5 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 року прийнято до провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький", треті особи - Публічне акціонерне товариство "Омега-банк", Міністерство культури України, Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, Кавицька Оксана Михайлівна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" до Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. про визнання договору недійсним.

19 жовтня 2015 року до господарського суду від ТОВ "КАВИЦЬКИЙ" надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору іпотеки недійсним.

Зустрічний позов мотивований тим, що рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 18.11.1986 № 1107 предмет іпотеки визнано пам`яткою архітектури місцевого значення та присвоєно охоронний номер 199-Кв, а також його визнано пам`яткою архітектури, історії та містобудування місцевого значення на підставі Наказу Міністерства культури і туризму України від 13.07.2009 № 521/0/16-09 та внесений до Реєстру об`єктів культурної спадщини.

Однак, при укладенні іпотечного договору, за твердженням відповідача (позивача за зустрічним позовом), не було отримано погодження (згоди) відповідного органу на передачу предмета іпотеки в іпотеку, що є порушенням норм чинного законодавства, зокрема, ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 зустрічну позовну заяву ТОВ "КАВИЦЬКИЙ" прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018 року у справі призначена судова експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, у зв`язку з чим провадження по справі №910/22933/15 зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 року задоволено клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3; погоджено строк виконання судової експертизи у строк понад 90 календарних днів та направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення судової експерти у справі, провадження у справі №910/22933/15 зупинено до одержання результатів експертизи.

До господарського суду від до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 року № 05-23/111 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2019 року, справа № 910/22933/15 передана для розгляду судді Мандриченку О. В. у зв`язку з закінченням терміну повноважень у судді Маринченка Я. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 року справу № 910/22933/15 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., поновлено провадження у справі та призначено розгляд клопотання експерта на 26.02.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 року зупинено провадження у справі № 910/22933/15 до закінчення проведення повторної оціночно-будівельної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018 року.

На адресу господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судових експертів разом з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 року провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 12.09.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 року підготовче засідання відкладено до 26.09.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 року замінено третю особу Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

До господарського суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про зміну предмету позову, в якій заявник просив змінити предмет, викладений у позовній заяві від 27.08.2015 № 863, а саме змінити п. 2 та п. 3 прохальної частини позовної заяви, шляхом викладення їх тексту у такій редакції:

" 2. В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 378-Ф від 27.07.2005 року в сумі:

36 763 737,43 грн. (тридцять шість мільйонів сімсот шістдесят три тисячі сімсот тридцять сім гривень) 43 коп., що складається з:

- Суми заборгованості за кредитом - 29 841 764,07 грн.

- Суми заборгованості за відсотками - 4 350 356,89 грн.

- Пені - 2 449 018,32 грн.

- 3% річних - 122 598,15 грн.

- звернути стягнення за Іпотечним договором від 13.05.2010 року посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. за реєстровим № 54 5(зі змінами) , предметом якого є нежилі приміщення з № 1 (один) по № 9 (дев`ять), № 9а (дев`ять "а"), з № 10 (десять) по № 24 (двадцять чотири) (групи приміщень № 51 (п`ятдесят один)) ( в літ. "Г") загальною площею 273,8 (двісті сімдесят три цілих вісім десятих) кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16;

- встановити спосіб звернення стягнення шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій."

У судовому засіданні 01.10.2019 року прийнято до розгляду заяву позивача за первісним позовом про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 відкладено підготовче засідання до 15.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 відкладено підготовче засідання до 31.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.11.2019 року.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсо» надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якій заявник просить визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 18.06.2013 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ПАТ «Дельта Банк» в частині відступлення прав та обов`язків за іпотечним договором від 13.05.2010 року (за реєстровим № 545), укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Згідно з ч. 5 вказаної статті до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Як вказано в ч. 2 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

В ч. 4 вказаної статті зазначається про те, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

В ч. 5 даної статті вказано, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

З аналізу наведених правових норм господарський суд вбачає, що право подати до однієї або декількох сторін позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення позовів третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, встановлених процесуальним законодавством.

Суд виходить з того, що на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові, у зв`язку з чим аргументи заявника про обмеження його права на суд є безпідставними.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17.

Вимогою за первісним позовом у даній справі є звернення стягнення за іпотечним договором від 13.05.2010 року, укладеним між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Кавицький". Предметом зустрічного позову у справі є визнання недійсним іпотечного договору від 13.05.2010 року.

Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю «Корсо», у своїй позовній заяві заявило вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 18.06.2013 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» та ПАТ «Дельта Банк» в частині відступлення прав та обов`язків за іпотечним договором від 13.05.2010 року (за реєстровим № 545), укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 .

З викладеного вище господарський суд вбачає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсо» безпосередньо не спрямована на предмет спору як за первісним так і за зустрічним позовами. Зв`язок між вимогами заявника та вимогами позивача є лише опосередкованим.

За змістом процесуального законодавства треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб`єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

Самостійна вимога повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що перебуває поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути заявлена через подання самостійного позову.

Тобто обов`язкова умова спільного розгляду вимог позивача і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - є єдиний предмет спору.

Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом, позов третьої особи не може бути прийнятий, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсо» і додані до неї документи повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. В. Мандриченко