Рішення № 85616327, 14.11.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/159/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

14.11.2019 Справа № 908/2133/19

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства обмеженою відповідальністю “МІК”, код ЄДРПОУ 30105738 (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69а)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, код ЄДРПОУ 01056273 (69095, м. Запоріжжя, вул.Залізнична, буд. 2)

про стягнення суми 74253,24 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

ВСТАНОВЛЕНО:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства обмеженою відповідальністю “МІК” до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, про стягнення суми 65778,00 грн. основного боргу, суми 1428,72 грн. пені, суми 2189,44 грн. інфляційних збитків, суми 808,44 грн. – 3% річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 14.08.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2133/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 19.08.2019 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.08.2019 позовна заява, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а саме: про стягнення суми 68778,00 грн. заборгованості, суми 2474,62 грн. пені, суми 2154,75 грн. інфляційних нарахувань, суми 845,87 грн. 3% річних, всього – загальної суми 74253,24 грн., прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2133/19, присвоєний номер провадження 9/159/19.

28.10.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частину рішення про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 68778 грн. основного боргу – за відсутністю предмета спору та відмову в іншій частині позову. Повний текст рішення складно та підписано 04.11.2019.

В мотивувальній частині рішення судом встановлено, що відповідачем надано в матеріали справи докази перерахування на рахунок позивача суми 68778,00 грн. оплати за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 9536 від 09.09.2019 на суму 20000,00 грн., № 9714 від 13.09.2019 на суму 155,52 грн., № 9715 від 13.09.2019 на суму 41305,68 грн., № 9716 від 13.09.2019 на суму 7316,80 грн. Позивач у відповіді на відзив зазначив, що після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 68778,00 грн. та просив закрити провадження у справі в цій частині та повернути позивачу судовий збір у відповідній сумі, іншу частину позову – задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення у справі № 908/2133/19 питання щодо розподілу судових витрат не було вирішено.

Частиною 1 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі вказаних норм процесуального права, суд вважає необхідним з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення про вирішення питання про судові витрати. При цьому, суд не вбачає необхідності виклику сторін з призначенням судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (ч. 7 ст. 12 ГПК України). Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921 гривні.

Згідно з матеріалами справи, за подання позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням № 34243 від 24.07.2019 сплачено суму 1921,00 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність повернення позивачу із Державного бюджету України суми сплаченого судового збору, у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу, що пропорційно розміру заявлених позовних вимог становить суму 1779,35 грн.

В іншій частині витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою судом у задоволенні позовних вимог про стягнення суми втрат від інфляції, 3% річних та пені.

У відповіді на відзив позивачем заявлено клопотання про повернення відповідної частини судового збору, також 13.11.2019 до господарського суду від позивача надійшло клопотання про повернення судового збору у відповідній сумі у зв`язку зі сплатою відповідачем основного боргу. На підставі усього вищевикладеного позивачу слід повернути судовий збір в розмірі 1779,35 грн. за ухвалою суду та після набрання додатковим рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “МІК” із Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1779,35 грн., у зв`язку із закриттям провадження у справі №908/2133/19 в частині вимог про стягнення суми основного боргу, за ухвалою суду та після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині - витрати зі сплати судового у справі № 908/2133/19 покласти на позивача.

Копію додаткового рішення направити сторонам у справі.

Додаткове рішення складено та підписано 14.11.2019.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня його складення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва