Рішення № 85616168, 11.11.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.2019 Справа № 905/1521/19

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецтермомонтаж-Енерго” (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.23, кім.723; ідентифікаційний код 38622372)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест” (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Героїв Труда, буд.19; ідентифікаційний код 32688883)

предмет позову: стягнення 200 277,83грн.

підстави позову: неналежне виконання договору підряду №18.18 від 11.05.2018

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Гайдар М.А.

Представники:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест» про стягнення 200 277,83грн., у тому числі:

· 180 132,79грн. – заборгованості за виконані у лютому 2019 роботи;

· 1 596,76грн. – 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 19.04.2019 по 09.08.2019 включно;

· 18 548,28грн. – пені прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 19.04.2019 по 09.08.2019 включно.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 11.05.2018 між сторонами був укладений договір підряду №18.18, на виконання умов якого позивачем були виконані відповідні будівельні роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за лютий 2019 на суму 180 132,79грн. з ПДВ та довідкою про вартість виконаних робіт. Проте, відповідач в порушення розділу 5 договору «Порядок оплати за договором» виконані роботи не оплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до останнього листом з проханням терміново здійснити оплату робіт, який був залишений без відповіді та задоволення.

Ухвалою суду від 20.08.2019:

- відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача і вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

- встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до 03.09.2019 року;

- визначено, що відповідач у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 09-40год. 11.09.2019 року має право надати (надіслати):

· суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

· позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.

Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167, 251 ГПК України встановлено:

· позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відзиву, але не пізніше 09-40год. 19.09.2019 року;

· відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді.

Ухвалою суду від 13.09.2019р., за клопотанням відповідача, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.09.2019р. о 10:00 год.

Ухвалою суду від 26.09.2019р. у зв`язку з необхідністю забезпечення сторонам можливості надати суду відповідь і заперечення, розгляд справи (підготовче засідання) відкладено на 10.10.2019р. Явка повноважних представників позивача і відповідача в підготовче засідання визнавалась обов`язковою.

У підготовче засідання 10.10.2019 з`явився тільки представник позивача, який позовні вимоги підтримав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, явку повноважного представника у підготовче засідання не забезпечив, про причини неявки господарський суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі не надіслав.

09.10.2019 до суду від відповідача надійшло тільки клопотання про зменшення пені на 90%.

З посиланням на те, що порушення не заподіяло збитків позивачу, не вплинуло негативно на його фінансово-економічне положення, причинами невиконання свого обов`язку є важкий фінансовий стан ТОВ “Енергоінвест”, у якого зменшились прибутки від основної діяльності і перед яким існує заборгованість контрагентів по іншим договорам, а також на ст.551 ЦК України і ст.233 ГК України, відповідач заявив клопотання про зменшення пені на 90%.

10.10.2019р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 10:00 год. 28.10.2019р.

22.10.19р. суд отримав від позивача заперечення на клопотання відповідача про зменшення пені. Позивач вважає, що розмір санкцій у порівнянні з сумою боргу є незначним, предметом заявленого ним позову не є стягнення збитків, скрутне матеріальне становище не є виправданням невиконання договірних зобов`язань і не може слугувати пом`якшувальною обставиною та наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

Від відповідача станом 28.10.2019р. ніяких документів щодо суті спору, зокрема, відзиву на позовну заяву не надходило.

Ухвалою від 28.10.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 11.11.2019. Явка представників позивача і відповідача в перше судове засідання визнавалась не обов`язковою.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не заперечив проти позовних вимог, не скористався своїм правом на участь у підготовчому і судовому засіданні, відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин не надав, у зв`язку з чим господарським судом справа на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

11.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» (замовник) в особі директора, що діє на підставі статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» (підрядник) в особі директора, який діє на підставі статуту був укладений договір підряду №18-18 «Пуско-налагоджувальні роботи системи пило приготування котла ТП-100А ст. №10 Бурштинської ТЕС».

У відповідності до п.2.1 договору підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик з використанням обладнання та устаткування підрядника в строки, за процедурою, в об`ємах і за ціною, узгодженими сторонами в договорі, виконати роботи, вказані в п.2.3.1 договору, відповідно до вимог договору, технічної та проектної документації, а замовник зобов`язується надати будівельний майданчик, передати підрядникові дозвільну і проектну документацію (в випадках та об`ємі, передбачених договором), прийняти від підрядника належним чином виконані роботи і оплатити їх за ціною, за процедурою і згідно з строками, визначеними договором.

Згідно п.2.3.1 договору для досягнення відповідності цільовому призначенню об`єкту модернізації/реконструкції підрядник за технічним завданням замовника (додаток №2), що є невід`ємною частиною даного договору, бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи, зокрема, серед іншого, але не виключно:

2.3.1.1 розробку, узгодження і надання замовнику технічної документації (програм, інструкцій, звітів, висновків, тощо);

2.3.1.2 виконати пусконалагоджувальні роботи пилосистем з проведенням випробувань обладнання об`єкту модернізації;

2.3.1.3 виконання інших передбачених договором, додатками до нього, технічною проектною документацією та законодавством робіт та зобов`язань.

Укладений між сторонами договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання § 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням

другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.4.1 договору ціна договору складає 150 110,66грн., крім того ПДВ 20% - 30 022,13грн., всього – 180 132,79грн. та визначена в кошторисній документації.

Згідно ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Додатком №1 до договору на виконання умов п.4.1 договору та ч.1 ст.843 ЦК України сторонами узгоджена договірна ціна №1 та локальний кошторис на будівельні роботи №1.

Відповідно до п.17.1 договору він набуває чинності з моменту підписання замовником і підрядником і діє до 31.09.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань, включаючи гарантійні зобов`язання підрядника.

Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір підряду №18-18 вважається укладеним.

Згідно приписів ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.3.1 договору підрядник зобов`язаний виконати роботи в строки, вказані в п.3 договору.

Дата початку робіт – з дати оформлення сторонами даного договору. Дата завершення робіт – не пізніше 15.07.2018 (п.3.2 договору).

Як зазначено в п.5.1 договору оплата робіт за договором здійснюється шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок підрядника наступним чином:

ь 5.1.1 Оплата виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконання робіт протягом 60 календарних днів з моменту одержання належним чином оформленого оригіналу рахунку від підрядника. Підрядник виставляє рахунок на оплату на підставі підписаних обома сторонами відповідних актів.

Згідно п.5.2 договору оплата за цим договором здійснюється замовником з урахуванням наступного:

ь 5.2.1 Оплата робіт за договором, а також будь-які інші оплати за договором

здійснюються на суму, що не перевищує 95% від суми кожного платежу.

Додатковою угодою №1 від 12.07.2018 сторони виклали п.3.2 договору у наступній редакції: «Дата початку робіт – з дати оформлення сторонами даного договору. Дата завершення робіт – не пізніше 31.12.2018 року».

Також цією угодою сторони виклали п 17.1 договору у наступній редакції: «Договір набуває чинності з моменту підписання замовником і підрядником і діє до 31.12.2018».

Додатковою угодою №2 сторони виклали п.17.1 договору у наступній редакції: «Договір набуває чинності з моменту підписання замовником і підрядником і діє до 29.03.2019».

Обумовлені договором роботи були виконані належним чином, що підтверджується підписаним сторонами без зауважень актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 18.02.2019 за лютий 2019 року на загальну суму 180 132,79грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2019.

Відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Позивач зазначає, що обов`язок відповідача, передбачений п.5.1.1 договору виник зі спливом 60 днів після одержання рахунку №9 від 18.02.2019 на суму 180 132,79грн. з ПДВ, тобто 19.04.2019. Однак, господарський суд не може погодитись з таким твердженням позивача щодо початку обчислення 60 днів саме з дати виставлення рахунку, оскільки ніяких доказів на підтвердження отримання відповідачем вказаного рахунку саме 18.02.2019 до суду надано не було.

Натомість, в матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-Енерго» від 22.04.2019 №63/04-19, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест», з вимогою погасити заборгованість у розмірі 171 126,15грн., до якого був доданий рахунок на оплату №9 від 18.02.2019. Вказаний лист був отриманий представником відповідача за довіреністю 02.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд вважає, що строк оплати, передбачений п.5.1.1, сплинув у відповідача саме зі спливом 60 днів з моменту отримання рахунку разом з листом позивача, тобто 01.07.2019.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем в порушення п.5.2.1 договору вказаний рахунок оплачений не був, доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Окрім того, відповідно до п.5.2.2 замовник оплачує підрядникові суму в розмірі 5% від суми кожного платежу, протягом 60 календарних днів з дати отримання замовником сертифікату ДАБІ на об`єкт реконструкції при одночасному дотриманні наступних умов:

ь 5.2.2.1 Замовник не має претензій до виконаних підрядником зобов`язань за договором. Якщо у замовника були претензії щодо якості виконання підрядником зобов`язань за договором, але вказані претензії усунені підрядником, то після усунення підрядником претензій замовника, спричинених неналежним виконанням підрядником зобов`язань за договором, оплата суми згідно п.5.2.2 договору здійснюється замовником протягом 90 календарних днів з дати усунення підрядником претензій замовника у повному обсязі.

Як вбачається з роздруківки сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України за травень 2018 року, об`єкт Реконструкція енергоблоку ст.№10 ДТЕК Бурштинська ТЕС; Івано-Франківська обл.., Галицький р-н, с. Бовшів, вул. Промислова, 11 отримав сертифікат ДАБІ №ІУ163181381194

Таким чином, кінцевим терміном оплати замовником 5% від вартості виконаних робіт (в сумі це становить 9 006,64грн.) минув 30.07.2018.

Відповідно до приписів ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно приписів ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи те, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростований факт отримання його представником рахунку на оплату, господарський суд вважає, що обов`язок з оплати виконаних позивачем робіт у відповідача настав, оплата останнім в обумовлені договором строки здійснена не була, погашення заборгованості до і під час розгляду справи не було і, як наслідок, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за виконані у лютому 2019 роботи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачене, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Ч.2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 02.07.2019 по 09.08.2019 від суми боргу 171 126,15грн. становить 6 296,50грн., позивачем заявлена більша сума, а саме – 18 464,52грн.

Пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 31.07.2019 по 09.08.2019 від суми боргу 9 006,64грн. становить 83,76грн., позивачем заявлена така ж сума.

3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 02.07.2019 по 09.08.2019 від суми боргу 171 126,15грн. становить 548,54грн., позивачем заявлена більша сума – 1 589,36грн.

3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 31.07.2019 по 09.08.2019 від суми боргу 9 006,64грн. становить 7,40грн., позивачем заявлена така ж сума.

Зауважень щодо здійснених позивачем нарахувань на основну суму заборгованості відповідачем не заявлено.

У зв`язку з вищевикладеним, вимоги позивача щодо основної заборгованості обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі. Вимоги позивача щодо стягнення пені і 3% річних обґрунтовані, але з огляду на помилковість розрахунків (позивачем невірно визначена кінцева дата оплати підрядних робіт), підлягають задоволенню частково, відповідно у розмірі 6 380,26грн. і 555,94грн.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

1) Приписами ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що «відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи».

Відповідно до ч.8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Оскільки докази, додані відповідачем до клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, подані після спливу строку для подання відзиву (ухвала про відкриття провадження згідно поштового повідомлення отримана відповідачем 27.08.2019; відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази відповідач мав надати протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто не пізніше 11.09.2019 року; клопотання датоване 07.10.19 і в цей же день було направлене до суду) і цей строк відповідачем пропущено без поважних причин, вони не приймаються судом до розгляду і, як наслідок, клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій належними та допустимими доказами не підтверджено. Клопотання, не підтверджене доказами, не може вважатися обґрунтованим.

2) Зменшувати розмір штрафу є правом, а не обов`язком суду.

3) Відповідачем належними та допустимими доказами не доведена винятковість випадку.

4) Сам по собі скрутний матеріальний стан підприємства, так само як і збитковість його діяльності не свідчать про виключність обставин, з якими пов`язується і є безумовними підставами для зменшення розміру штрафних санкцій.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, відповідно до ст.129 Господарського кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог (в даному випадку – на позивача і відповідача).

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецтермомонтаж-Енерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» про стягнення 200 277,83грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест” (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Героїв Труда, буд.19; ідентифікаційний код 32688883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецтермомонтаж-Енерго” (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.23, кім.723; ідентифікаційний код 38622372) 180 132,79грн. заборгованості за виконані у лютому 2019 роботи, 555,94грн. – 3% річних, 6 380,26грн. пені, 2 806,03грн. – на відшкодування витрат з оплати судового збору.

В іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 14.11.2019.

Суддя В.І. Матюхін