
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.11.2019 Справа №905/1817/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Калітіній К.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ, ЄДРПОУ 20077720,
до відповідача, Акціонерного товариства “К.ЕНЕРГО”, м.Курахове Донецької області, ЄДРПОУ 00131305,
про стягнення 12357,41 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Єфременко О.О. - за довіреністю, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
від відповідача: Жуков А.О. - за довіреністю, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю,
СУТЬ СПРАВИ:
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №14/4-1484 від 19.09.2019р. до Акціонерного товариства “К.ЕНЕРГО”, м.Курахове Донецької області, про стягнення боргу у загальній сумі 12357,41 грн., у тому числі:
- пеня у сумі 8084,24 грн. на підставі п.8.2 договору постачання природного газу №2227/1718-РО-41 від 28.09.2017р.;
- три проценти річних у сумі 1567,87 грн. та інфляційні витрати у сумі 2705,30 грн. на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 30.09.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1817/19; визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 22.10.2019; встановлено строк позивачу для надання відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України відповіді на відзив до 22.10.2019; встановлено строк відповідачу для надання відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову по 15.10.2019, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.
Обґрунтуванням вимог визначено укладання договору постачання природного газу №2227/1718-РО-41 від 28.09.2017, з урахуванням додаткових угод до нього, між позивачем та відповідачем, несвоєчасне виконання останнім своїх зобов`язань з оплати вартості поставленого природного газу за зобов`язаннями жовтня-грудня 2017, січня 2018, внаслідок чого виникли підстави для нарахування за зобов`язанням жовтня-листопада 2017 - 3% річних, інфляційних витрат на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та пені на підставі п.8.2 договору постачання природного газу №2227/1718-РО-41 від 28.09.2017р., за зобов`язаннями грудня 2017 – січня 2018 - 3% річних та пені на тих же підставах.
22.10.2019 судом отримано від представника відповідача клопотання б/н від 21.10.2019 про перенос дати судового засідання (відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами розгляду означеного звернення у його задоволенні судом відмовлено, про що відображено в ухвалі господарського суду Донецької області від 22.10.2019.
22.10.2019 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №905/1817/19 по 12.11.2019, відповідно до ч.2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України, про що повідомлено відповідача ухвалою суду від 22.10.2019 із визначенням місця, дати і часу продовження судового засідання.
Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2019 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні; подав клопотання №б/н від 08.11.2019, яким просить приєднати до матеріалів справи копію довіреності Журавльової І.Л.
Документи долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.11.2019 позов не визнав, відзив на позовну заяву не надав; заявлено клопотання про витребування доказів та про передачу матеріалів справи №905/1817/19 до господарського суду Донецької області для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство №905/1965/19.
У задоволенні даних звернень судом відмовлено, про що постановлено відповідну ухвалу.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, як і для оголошення перерви у справі, та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
28.09.2017 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (нині Приватне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (нині Приватне акціонерне товариство “К.ЕНЕРГО” - Споживач) укладено договір постачання природного газу №2227/1718-РО-41, згідно з яким Постачальник зобов`язався поставити Споживачу у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для продовження їх виробничо-комерційної діяльності).
Необхідний Споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в п.2.1 цього договору, Споживач визначає самостійно (п.1.3 договору).
За визначеннями п.2.1 договору, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, Постачальник передає Споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 включно природний газ орієнтовним обсягом до 455 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (тис.куб.м.): для СВП «Київські теплові мережі» жовтень – 20,0, листопад – 65,0, грудень – 110,0. січень – 100,0, лютий – 95,0, березень – 65,0.
При цьому, сторони домовились про можливе відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п.2.1 цього договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному місяці, підтверджується підписанням Сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до розділу 3 даного договору. При цьому, Споживач не позбавляється права на коригування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в п.2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди (п.2.3 договору).
Дозволене відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі +-5% від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінацій) без узгодження сторін. Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п.3.7 цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу (2.4 договору).
Відповідно до п.3.1 договору право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі.
Згідно п.3.7 договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.
За визначенням п.3.10 договору Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.
Пунктом 5.1 договору визначено встановлення ціни на природний газ, який постачається за цим договором, Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187.
Також даним пунктом договору передбачена можливість змін ціни на природний газ..
За змістом п.5.2 договору, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, встановлена до сплати ціна за 1000 куб.м. природного газу – 2 471,00грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 2 965,20 грн.
Згідно п.5.4 договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключного коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).
У п.6.2 договору, сторони обумовили обов`язковість посилання на номер договору у призначенні платежу під час перерахування коштів. Зміна Споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається Постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10-ти календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок Постачальника.
Пунктом 6.3 договору визначений наступний порядок здійснення розрахунків за договором:
1) Споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником Споживачеві в порядку, визначеному законодавством, -у разі коли на Споживача станом на 30.09.2015 поширювалась дія ст.19-1 Закону України «Про теплопостачання»;
2) в будь-якому випадку, Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п.6.1 цього договору – в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;
3) з поточного рахунку Споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником Споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на Споживача станом на 30.09.2015 не поширювалась дія ст.19-1 Закону України «Про теплопостачання» в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;
4) шляхом зарахування Постачальником коштів, що надійшли від Споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості – за наявності заборгованості у Споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється Споживачем на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до п.6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погодились, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу – відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу – сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафу; 3) у третю чергу – погашається основна сума заборгованості.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (р.12 договору).
При цьому, додатковою угодою №1 від 01.04.2018 до означеного договору змінено строк дії останнього та визначено з 01.10.2017 по 26.04.2018 (включно), в іншому пункт 12.1 р.12 договору залишено без змін.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.
Матеріали справи містять копії актів приймання-передачі природного газу, зокрема, №б/н від 31.10.2017, №б/н від 30.11.2017, №б/н від 31.12.2017, №б/н від 31.01.2018 за жовтень 2017 – січень 2018, що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
Згідно даних актів обсяги спожитого відповідачем природного газу наступні:
у жовтні 2017 – 8,162 тис.куб.м. на суму 24 201,96 грн.;
у листопаді 2017 – 55,382 тис.куб.м. на суму 164 218,70 грн.;
у грудні 2017 – 73,077 тис.куб.м. на суму 216 687,92 грн.;
у січні 2018 – 99,234 тис.куб.м. на суму 294 248,65 грн., що відповідає умовам укладеного між сторонами договору.
Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.
З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Приймаючи до уваги дати поставок природного газу та викладені умови оплати у п.6.1 договору, остаточний розрахунок повинен бути здійснений не пізніше:
за жовтень 2017 - 25.11.2017;
за листопад 2017 - 25.12.2017;
за грудень 2017 - 25.01.2017;
за січень 2018 – 25.02.2017.
Разом з тим, зважаючи на дані, які містить сальдо та витяг по операціям щодо відповідача з 01.09.2017 по 31.05.2018, розрахунки за спірними зобов`язаннями проведено із порушенням строків виконання.
Доказів, що спростовують інформацію наведену в означених документах суду не представлено, невідповідності порядку відображення оплат позивачем умовам договору не встановлено.
Суд розцінює представлені копії документів, як належні докази по справі, оскільки фактичні обставини справи виключають наявність сумніву щодо їх змісту.
Прострочення відповідачем грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов`язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов`язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат становить 2 705,30грн. (у межах провадження по даній справі за зобов`язанням жовтня 2017 на суму 24 201,96грн. фактично за грудень 2017; за зобов`язанням листопада 2017 на суму 164 218,70грн. за період січень 2018).
Дослідив правомірність здійсненого розрахунку даних позовних вимог та здійснив перерахунок інфляційних витрат, за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН”, суд дійшов висновку про відповідність їх заявленому розміру дійсним обставинам справи.
Одночасно позивачем заявлено до стягнення 3% річних – 1 567,87 грн. (нарахування здійснено за зобов`язанням жовтня 2017 на суму 24 201,96грн. з 28.11.2017 по 14.02.2018; за зобов`язанням листопада 2017 на суму 164 218,70грн. з 26.12.2017 по 14.02.2018, далі з урахуванням проведених часткових оплат – на суму 150 896,38грн. за 15.02.2018, на суму 137 538,37грн. з 16.02.2018 по 18.02.2018, на суму 112 434,51грн. за 19.02.2018, на суму 106 152,60грн. за 20.02.2018, на суму 105 067,00грн. за 21.02.2018, на суму 104 199,62грн. за 22.02.2018, на суму 72 283,37грн. з 23.02.2018 по 25.02.2018 та на суму 5 742,33грн. за 26.02.2018; за зобов`язанням грудня 2017 на суму 216 687,92грн. з 26.01.2018 по 26.02.2018, далі з урахуванням проведених часткових оплат – на суму 168 804,23грн. за 27.02.2018; за зобов`язання січня 2018 на суму 294 248,65грн. за 27.02.2018, далі з урахуванням проведених часткових оплат - на суму 80 482,69грн. за 28.02.2018, на суму 48 270,77грн. за 01.03.2018, на суму 21 397,61грн. за 02.03.2018 та на суму 6 905,11грн. з 03.03.2018 по 06.03.2018).
Приведений розрахунок із визначеним позивачем періодом нарахування не суперечить нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних, за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН”, суд дійшов висновку про суд дійшов висновку про відповідність їх заявленому розміру дійсним обставинам справи.
З огляду на наведене, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних у повному обсязі.
Пунктом 8.2 договору поставки природного газу сторони обумовили, що у разі невиконання Споживачем п.6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.
За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов`язання становить 8 084,24грн. (нарахування здійснено за зобов`язанням жовтня 2017 на суму 24 201,96грн. з 28.11.2017 по 14.02.2018; за зобов`язанням листопада 2017 на суму 164 218,70грн. з 26.12.2017 по 14.02.2018, далі з урахуванням проведених часткових оплат – на суму 150 896,38грн. за 15.02.2018, на суму 137 538,37грн. з 16.02.2018 по 18.02.2018, на суму 112 434,51грн. за 19.02.2018, на суму 106 152,60грн. за 20.02.2018, на суму 105 067,00грн. за 21.02.2018, на суму 104 199,62грн. за 22.02.2018, на суму 72 283,37грн. з 23.02.2018 по 25.02.2018 та на суму 5 742,33грн. за 26.02.2018; за зобов`язанням грудня 2017 на суму 216 687,92грн. з 26.01.2018 по 26.02.2018, далі з урахуванням проведених часткових оплат – на суму 168 804,23грн. за 27.02.2018; за зобов`язанням січня 2018 на суму 294 248,65грн. за 27.02.2018, далі з урахуванням проведених часткових оплат - на суму 80 482,69грн. за 28.02.2018, на суму 48 270,77грн. за 01.03.2018, на суму 21 397,61грн. за 02.03.2018 та на суму 6 905,11грн. з 03.03.2018 по 06.03.2018).
Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН”, суд дійшов висновку про правильність їх нарахування
З огляду на таке, позовні вимоги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” у частині стягнення з Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" пені підлягають задоволенню.
Виходячи з матеріалів справи, судом не встановлено приналежність відповідача до підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції, зокрема за означеним договором, з огляду на що положення Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" не застосовано.
Судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 202, ч.9 ст.165, 178, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ, до Акціонерного товариства “К.ЕНЕРГО”, м.Курахове Донецької області, про стягнення боргу у загальній сумі 12357,41 грн., у тому числі: пеня у сумі 8084,24 грн., три проценти річних у сумі 1567,87 грн. та інфляційні витрати у сумі 2705,30 грн., задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “К.ЕНЕРГО” (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, б.34, ЄДРПОУ 00131305, банківські реквізити не вказано) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720, п/ НОМЕР_1 у АТ “Ощадбанк”, МФО 300465) 12 357,41грн., у тому числі 8 084,24грн. пені, 1 567,87грн. 3% річних та 2 705,30грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 921,00грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення ухвалено 12.11.2019.
5. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня ухвалення судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
6. Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2019.
Суддя О.В. Кротінова
Судове рішення № 85616141, Господарський суд Донецької області було прийнято 12.11.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/1817/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: