Ухвала суду № 85613956, 12.11.2019, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

іменем України

Справа №377/816/19

Провадження №4-с/377/8/19

12 листопада 2019 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Маряхіної І.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі скаргу ОСОБА_1 на рішення і дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, -

УСТАНОВИВ:

25 жовтня 2019 року до суду надійшла скарга від ОСОБА_1 на рішення і дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, в якій він просить:

- поновити пропущений строк звернення зі скаргою;

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича у виконавчому провадженні № 59974282 під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 05.09.2019 року;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про арешт коштів боржника від 05.09.2019 року у виконавчому провадженні № 59974282;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича та стягувача «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», код ЄДРПОУ 16285602, повернути незаконно стягнуті кошти в загальному розмірі 18856,27 гривень з його пенсійного карткового рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Скарга обґрунтована тим, що 15 вересня 2019 року в АТ «Райффайзен Банк Аваль» заявник дізнався, що приватним виконавцем накладено арешт і стягнуто весь місячний розмір його пенсії за серпень 2019 року, яка була на його пенсійному картковому рахунку в даному банку. Через деякий час він отримав від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича постанову від 05.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 59974282 та стягнення з нього на користь стягувача ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» страхового відшкодування в розмірі 80076,31 гривень, а також постанову від 05.09.2019 року про арешт всіх належних йому грошових коштів на рахунках. 03.10.2019 року заявник звернувся з заявою в якій просив повідомити і підтвердити підстави для відкриття ВП № 59974282, підстави стягнення всієї суми його пенсії та у разі безпідставного стягнення повернути її і скасувати арешт коштів. 17.10.2019 року заявник отримав від приватного виконавця відповідь про те, що на виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 28.10.2013 року видано виконавчий лист № 377/361/13-ц, який було пред`явлено до виконання. 26.06.2019 року головним державним виконавцем Славутицького міського відділу ДВС повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Тому, в межах строків, стягувач повторно пред`явив його до примусового виконання, що і стало підставою вказаних рішень і дій приватного виконавця, внаслідок яких з рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто його пенсію в загальному розмірі 18856,27 гривень. Стягнення всього розміру пенсії приватний виконавець обґрунтував тим, що банк нібито не виконав свій обов`язок, передбачений ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та не повідомив його про цільове призначення рахунку заявника. Проте, зазначена норма Закону передбачає особливості звернення стягнення на кошти та майно лише боржника – юридичної особи, фізичної особи-підприємця, яким заявник не являється. Приватний виконавець може накласти арешт лише на грошові кошти, що перебувають на конкретних рахунках у банках чи інших фінансових установах і не має правових підстав для винесення постанови про накладення арешту на всі кошти боржника без їх попередньої ідентифікації. Крім того, відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, з пенсії боржника може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Пенсійний рахунок заявника, на який було накладено арешт приватним виконавцем та з якого здійснено стягнення його пенсії в повному розмірі, є іншим рахунком, кошти на якому не підлягають арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. За відсутності підстав для відрахування з пенсії заявника 50 % її розміру, можливим в даному випадку було відрахування з його пенсії лише 20 % її розміру. Таким чином, постанова про арешт коштів від 05.09.2019 року є незаконною, а стягнення пенсії (грошових коштів) в повному розмірі з пенсійного рахунку заявника порушує його права і інтереси, оскільки позбавляє його єдиного джерела засобів до існування. Причини пропуску строку подання скарги до суду слід визнати поважними, оскільки про наявність виконавчого листа № 377/361/13-ц ОСОБА_1 відомо не було, крім того, враховуючи те, що заявник є інвалідом 2 групи та в зв`язку з його станом здоров`я, він не міг прибути з м. Славутич до приватного виконавця в м. Буча для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, тому він звернувся до приватного виконавця з заявою, в якій просив повідомити про підстави відкриття виконавчого провадження № 59974282, а відповідь на дану заяву він отримав лише 17 жовтня 2019 року.

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду подав заяву, в якій просив проводити судове засідання за його відсутності та задовольнити скаргу в повному обсязі.

Стягувач в судове засідання свого представника не направив , про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та клопотання про відкладення судового розгляду суду не надав.

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та клопотання про відкладення судового розгляду суду не надав.

Від представника приватного виконавця ОСОБА_2 – адвоката Коваля Р.О. до суду надійшли письмові пояснення, в яких він просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії та рішення приватного виконавця Говорова П.В. щодо арешту та стягнення коштів у виконавчому провадженні № 59974282 у повному обсязі, посилаючись на те, що приватним виконавцем виконавчого округу в Київській області Говоровим П.В. було прийнято постанову про арешт коштів боржника від 05.09.2019 року у виконавчому провадженні № 59974282 у відповідності до вимог чинного законодавства України. Відповідно до п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець, з-поміж іншого, накладає арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах. За змістом ч.4 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» на кошти, які знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, виконавець накладає арешт шляхом прийняття відповідної постанови. Водночас ОСОБА_1 не наведено жодних норм матеріального чи процесуального права, яким не відповідає постанова про арешт коштів боржника від 05.09.2019 року у виконавчому провадженні № 59974282. Боржником не надано жодних належних та допустимих доказів, підтверджуючих спеціальний режим використання рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Згідно з п.9.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою правління НБУ № 22 від 21.01.2004 року, банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків. Як передбачено у п.9.3 вказаної Інструкції, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Крім того, банк здійснює арешт коштів на рахунку клієнта, операції за яким були зупинені відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» на підставі постанови виконавця, яка надійшла до банку після повідомлення банком виконавця про відкриття клієнтом цього рахунку. Відрахування з рахунків боржника здійснює не виконавець, а сам банк, який достеменно володіє інформацією щодо цільового використання рахунку. Тому, списуючи вказані суми з рахунку, банк лише підтвердив загальний характер використання рахунку.

Дослідивши матеріали, додані до скарги, оглянувши матеріали цивільної справи № 377/361/13-ц, провадження № 2/377/155/13, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року по цивільній справі № 377/361/13-ц, П № 22ц-780/4062/13 з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» стягнуто страхове відшкодування в розмірі 80076,31 гривень.

На виконання зазначеного рішення суду 28 жовтня 2013 року на адресу ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» було направлено виконавчий лист № 377/361/13-ц.

05 вересня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення суду за № 59974282.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про арешт коштів боржника від 05 вересня 2019 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках АТ «Ощадбанк», МФО 300465; АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805; АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299; АТ «Укрексімбанк», МФО 322313; АТ «Альфа-Банк», МФО 300346 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 ..

Не погодившись із даною постановою про арешт коштів боржника, ОСОБА_1 направив скаргу до суду.

Вирішуючи питання про поновлення строку для звернення зі скаргою, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Таким чином, реалізація права заявника на оскарження дій приватного виконавця пов`язується з днем, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права або свободи.

В обґрунтування своєї вимоги щодо поновлення строку на подання скарги на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, заявник послався на те, що з часу набрання законної сили рішенням, яке виконується приватним виконавцем у зазначеному виконавчому провадженні і до рішень та дій, які оскаржуються, сплило майже шість років. Про звернення виконавчого листа до примусового виконання у 2013 році до ДВС та повернення його стягувачу 26 червня 2019 року, йому нічого не було відомо. Тому йому точно не були відомі підстави рішень та дій приватного виконавця щодо стягнення його пенсії і без ознайомлення із ВП не можна було дійти висновку про законність рішень та дій приватного виконавця щодо стягнення його пенсії. Враховуючи, що заявник є інвалідом 2 групи та через стан здоров`я не міг прибути із м.Славутича до м.Буча Київської області для ознайомлення з матеріалами ВП, він згідно заяви від 03.10.2019 року звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича та просив повідомити і підтвердити підстави для відкриття ВП № 59974282, підстави стягнення всього розміру пенсії та у разі безпідставного стягнення повернути її і скасувати арешт пенсії. Відповідно до листа приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. від 10.10.2019 року № 8816, якого заявник отримав 17 жовтня 2019 року, він дізнався, що на виконанні в останнього перебуває виконавче провадження № 59974282 з примусового виконання виконавчого листа № 377/361/13-ц, виданого 28.10.2013 року Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» страхового відшкодування в розмірі 80076,31 гривень. Під час виконання вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем накладено арешт на рахунок, відкритий ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Зазначені обставини підтверджені листом приватного виконавця Говорова П.В. № 8816 від 10.10.2019 року.

25 жовтня 2019 року заявником була подана вказана скарга до суду.

Таким чином, суд вважає доводи заявника щодо поважності пропуску строку на подання скарги прийнятними, і приходить до висновку, що заявником було пропущено строк подання скарги до суду з поважних причин.

Виходячи з викладеного, необхідно поновити строк подання скарги ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича.

При вирішенні скарги по суті суд виходить з наступного.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права, свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За правилом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як зазначено в ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приватний виконавець здійснює примусове виконання, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором (п. 1 ч. 1 , ч. 3, ч. 5 ст. 3 Закону № 1404-VIII) .

Частиною 2 статті 13 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 статті 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з п.3 ч.3 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. За змістом п.7 вказаної частини ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Відповідно до п.7 цієї частини ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Відповідно до пункту 21 ч.3 вказаної статті виконавець має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Як зазначено у ч.2 ст.48 Закону № 1404-VIII , стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

За змістом ч.4 цієї статті на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Виходячи з наведених норм законодавства, слід дійти висновку, що виконавець має право накладати арешт на кошти, які перебувають на конкретних рахунках у банках чи інших фінансових установах в межах суми заборгованості не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, приватний виконавець 05 вересня 2019 року після відкриття виконавчого провадження виніс постанову про арешт коштів боржника та наклав арешт на всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках АТ «Ощадбанк», МФО 300465; АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805; АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299; АТ «Укрексімбанк», МФО 322313; АТ «Альфа-Банк», МФО 300346 та всіх інших відкритих рахунках, при цьому в порушення ч.4 ст.48 Закону № 1404-VIII до виявлення конкретних розрахункових рахунків боржника у банках чи інших фінансових установах, хоча відповідно до положень ст.18 цього Закону виконавцю надано право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника.

Таким чином, приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови від 05 вересня 2019 року, якою накладено арешт на всі грошові кошти боржника, які знаходяться на рахунках АТ «Ощадбанк», МФО 300465; АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805; АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299; АТ «Укрексімбанк», МФО 322313; АТ «Альфа-Банк», МФО 300346 без ідентифікації рахунків, так як такі заходи унеможливлюють визначення вартості майна та визначення співмірності із розміром заборгованості, що підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За змістом ч. 1 ст. 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. (ч. 2 ст. 70 Закону).

Зі змісту ст. ст. 56, 68, 70 Закону № 1404-VIII можна зробити висновок, що арешт накладається на кошти, що виявлені виконавцем на рахунках боржника у банках, а на пенсію, яка відповідно до ст. 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016року № 662) перераховується органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення уповноваженим банкам через поточні рахунки одержувачів, може бути лише звернуто стягнення.

З довідки № Д1-ВСК/46-77, виданої 25 жовтня 2019 року Чернігівською обласною дирекцією Славутицького відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», вбачається, що в АТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_1 відкрито пенсійний картковий рахунок за такими реквізитами: банк отримувача – КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»; код банку (МФО) – 322904; отримувач ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Москаленко Олексій Тимофійович; код банку (ЄДРПОУ) – 23494105; р/р банку – НОМЕР_1 .

Як видно з листа Славутицького відділу обслуговування громадян ГУ ПФ України в Київській області від 28.10.2019 року № 1545/м-01, з жовтня 2019 року з пенсії ОСОБА_1 проводяться відрахування на підставі постанови приватного виконавця Говорова П.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.09.2019 року, ВП № 59974282 в розмірі 20 % пенсії до виплати по виконавчому провадженню загальної суми боргу 88305,94 гривень. В період з лютого 2016 року по жовтень 2019 року суми пенсії ОСОБА_1 перераховувались на поточний рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль», вказаний в заяві від 18.01.2016 року. Станом на 28.10.2019 року розмір пенсії ОСОБА_1 становить 9678,48 гривень.

Отже, накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 , відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. від 05 вересня 2019 року, що відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», і є його пенсійним рахунком, унеможливлює отримання ОСОБА_1 пенсії, що є єдиним джерелом його доходу, у зв`язку з чим порушено право особи на соціальний захист.

За змістом статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, дії приватного виконавця під час винесення оскаржуваної постанови є неправомірними, оскільки така постанова є передчасною, винесена з порушенням ч.4 ст.48 Закону № 1404-VIII, і вказані дії призвели до порушення звернення стягнення на пенсію боржника.

Доводи представника приватного виконавця про те, що постанова приватного виконавця про арешт коштів боржника була винесена відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та згідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою правління НБУ № 22 від 21.01.2004 року, відрахування з рахунків боржника здійснює не виконавець, а сам банк, який достеменно володіє інформацією щодо цільового використання рахунку, суд до уваги не приймає, оскільки частина 4 ст.48 Закону № 1404-VIII зобов`язує виконавця накласти арешт на кошти, що перебувають на рахунках у банках, не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Доказів того, що оскаржувана постанова була винесена після виявлення конкретних розрахункових рахунків боржника у вказаних в ній банках, суду не надано.

Як вбачається із скарги ОСОБА_1 , в нього відсутні кошти на рахунках в інших банках, які зазначені в оскаржуваній постанові приватного виконавця, що не заперечувалося приватним виконавцем.

З урахуванням викладеного, поновлення порушеного права ОСОБА_1 на отримання пенсії можливе виключно шляхом зняття арешту зпенсійного карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII арешт з коштів боржника може бути знятий за рішенням суду.

Виходячи з наведеного, необхідно зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича зняти арешт з пенсійного карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_1 , що накладений постановою про арешт коштів боржника від 05 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 59974282.

Відмовляючи у задоволенні інших вимог, заявлених у скарзі, суд виходить з того, що вони не відповідають способу захисту, визначеному у ч.2 статті 451 ЦПК України. Шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю виконавця, підлягає відшкодуванню в порядку, передбаченому цивільним законодавством.

Керуючись ст. ст. 447 - 451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Поновити строк подання скарги ОСОБА_1 на рішення і дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича.

Скаргу задовольнити частково.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 05 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 59974282 неправомірними.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича зняти арешт з пенсійного карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_1 , що накладений постановою про арешт коштів боржника від 05 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 59974282.

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 12 листопада 2019 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька