Ухвала суду № 85611735, 12.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

12 листопада 2019 року м. Київ № 640/15960/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні заяву представника відповідача про відвід судді в адміністративній справі

за позовомПрофесійної спілки «Українська незалежна фундація правників»до Ради адвокатів Українипроскасування рішення Ради адвокатів України №41 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» від 12 квітня 2019 року Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Адвокати Гордов Микола Миколайович, Вітер Сергій Вікторович, Додух Ольга Олексіївна , Невкритий Володимир Юрійович , Карпенко Інна Миколаївна ;

За участю представників: від позивача Василевська К.М. ; від відповідача - Волинець Н.М., Романенко Я.М.; треті особи Гордов М.М. , Карпенко І.М.

встановив:

Професійна спілка «Українська незалежна фундація правників» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Ради адвокатів України про скасування рішення Ради адвокатів України №41 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» від 12 квітня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року відкрито провадження у справі №640/15960/19 та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 10 жовтня 2019 року.

У підготовчому судовому засіданні 10 жовтня 2019 року залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача адвокатів Гордова Миколу Миколайовича, Вітер Сергія Вікторовича та Додух Ольгу Олексіївну та відкладено підготовче засідання на 12 листопада 2019 року.

У підготовчому судовому засіданні 12 листопада 2019 року також залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача адвокатів Невкритого Володимира Юрійовича та Карпенко Інну Миколаївну.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні 12 листопада 2019 року протокольною ухвалою відхилено клопотання представників відповідача про об`єднання в одне провадження для спільного розгляду справ справи №640/15960/19 та №640/14593/19.

Представником відповідача Романенком Я.М. у підготовчому судовому засіданні 12 листопада 2019 року заявлено відвід судді Шейко Т.І.

Заява представника відповідача Романенка Я.М. мотивована тим, що на його думку дії судді Шейко Т.І. є упередженими, в зв`язку з тим, що 10 жовтня 2019 року проведено підготовче засідання не зважаючи на те, що представником відповідача Романенком Я.М. було подано клопотання про відкладення судового засідання, що є поважною причиною. При цьому, без урахування думки представника відповідача у підготовчому судовому засіданні 10 жовтня 2019 року залучено третіх осіб. Окрім того, у підготовчому судовому засіданні суддею без огляду позовних заяв у справі №640/14593/19 та без виходу до нарадчої кімнати відхилено клопотання про об`єднання справ. Вказані дії свідчать про те, що суддя Шейко Т.І. намагається пришвидшити розгляд справи, відповідно є упередженою.

Інший представник відповідача Волинець. Н.М. підтримала заяву про відвід.

Представник позивача заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді Шейко Т.І., зазначивши при цьому, що представники відповідача ще на початку підготовчого судового засідання 12 листопада 2019 року були обізнані про процесуальні дії, зокрема, щодо залучення у підготовчому судовому засіданні 10 жовтня 2019 року третіх осіб, утім відводу не заявляли. Проте після відхилення клопотання про об`єднання справ в одне провадження, в разі задоволення якого мало б місце відкладення розгляду справи на певний термін, заявили відвід судді. Вказане свідчить про свідоме затягування розгляду справи відповідачем по справі.

Треті особи адвокати Гордов Микола Миколайович та Карпенко Інна Миколаївна також заперечували проти задоволення заяви про відвід судді Шейко Т.І., вказуючи на необгрунтованість такої заяви та затягування розгляду справи.

Вирішуючи заяву про відвід судді Шейко Т.І., суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Так, представник відповідача стверджував, що суддя 10 жовтня 2019 року провела підготовче засідання в той час, як представник відповідача подав клопотання про його відкладення.

З цього приводу слід зазначити, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року відкрито провадження у справі №640/15960/19 та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 10 жовтня 2019 року.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (Київ 51 0105104213207 Київ 70 0407033674247) Рада адвокатів України отримала вище згадану ухвалу суду 02 вересня 2019 року.

08 жовтня 2019 року до суду надійшла заява від представника Ради адвокатів України Романенка Я.В. «про поважні причини неявки до суду представника відповідача та вирішення питання про відкладення розгляду справи у підготовчому судовому засіданні». В якості поважних причин додана копія повістки суду від 20 вересня 2019 року у справі №460/354/19, довіреність на представлення інтересів та посадковий талон на поїзд.

Оскільки Раду адвокатів України представляють ряд представників-адвокатів та зважаючи на те, що судову повістку про підготовче судове засідання на 10 жовтня 2019 року у справі №640/15960/19 відповідачем отримано задовго до призначеного засідання (02 вересня 2019 року), водночас першочергово ніж повістку іншого суду від 20 вересня 2019 року, на що звернули увагу присутні учасники справи, суд не відкладав розгляд у підготовчому засіданні за цих причин. Однак, за наслідками судового засідання 10 жовтня 2019 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні був відкладений на 12 листопада 2019 року, про що постановлено ухвалу суду від 10 жовтня 2019 року.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як слушно зауважили представник позивача та присутні треті особи у підготовчому судовому засіданні 12 листопада 2019 року, з ухвали суду від 10 жовтня 2019 року вбачаються вчинені процесуальні дії у підготовчому судовому засіданні 10 жовтня 2019 року, зокрема залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору. До того ж, на початку підготовчого судового засідання 12 листопада 2019 року суддею було оголошено склад учасників у справі №640/15960/19. Утім на запитання суду про наявність чи відсутність відводів, - учасниками справи, у тому числі і присутніми представниками відповідача Романенком Я.М. та Волинець Н.М. , відводів суду заявлено не було.

Що стосується відхиленого клопотання представників відповідача про об`єднання справ №640/15960/19 та №640/14593/19, то інші учасники справи заперечували проти задоволення заявленого клопотання, мотивуючи тим, що об`єднання справ потягне за собою затягування у розгляді справи по суті.

Слід наголосити, що згідно положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України об`єднати справи в одне провадження є правом суду, а не його обов`язком. Ухвали про об`єднання чи відмову в об`єднанні справ в одне провадження окремо не оскаржуються. При цьому, для ухвали про відмову в об`єднанні справ в одне провадження не передбачено вимог щодо викладення такої ухвали окремим документом та виходу до нарадчої кімнати.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Після відхилення клопотання представників відповідача про об`єднання справ в одне провадження, останні заявили відвід судді, вказавши, між іншим, що суддя бажає «пришвидшити» розгляд даної справи. Втім, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Намагання судді розглянути справу у розумний строк не є упередженістю судді, як стверджують представники відповідача, а тому такі доводи останніх є безпідставними.

Частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Зважаючи на викладене та оскільки суд дійшов висновку про необгрунтованість заявленого судді Шейко Т.І. відводу, - провадження у справі №640/15960/19 слід зупинити до вирішення питання про відвід іншим суддею у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 39, 40, 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

у х в а л и в:

Визнати заяву представника Ради адвокатів України Романенка Я.М. про відвід судді Шейко Т.І. необгрунтованою.

Передати заяву представника Ради адвокатів України Романенка Я.М. про відвід судді Шейко Т.І. для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід.

Зупинити провадження у справі №640/15960/19 до вирішення заяви про відвід.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та у строки, встановленими ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст ухвали виготовлений 13.11.2019.