Рішення № 85611728, 13.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2019 року №826/15930/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПУС" доДержавної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанов від 11.06.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМПУС" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 38261367) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 11.06.2018 №№ 054911, 054912, 054913, 054914, 054915, 054916, 054917, 054918, 054919, 054920, 054921, 054922, 054923, 054924, 054925, 054926, 054927, 054928, 054929, 054930, 054931, 054932, 054933, 054934, 054935, 054936, 054937, 054938, 054939.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу прийняті в порушення Порядку про здійснення державного контролю на автомобільному транспорті від 08.11.2006 р. № 1567 та Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження повідомлений належним чином, заяву про визнання позову чи відзив на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті акт проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПУС", проте, станом на 13.11.2019 відповідач витребуваних судом документів не надав, відтак, розгляд справи здійснено на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

11 червня 2018 року Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №№ 054911, 054912, 054913, 054914, 054915, 054916, 054917, 054918, 054919, 054920, 054921, 054922, 054923, 054924, 054925, 054926, 054927, 054928, 054929, 054930, 054931, 054932, 054933, 054934, 054935, 054936, 054937, 054938, 054939., в яких зазначено про не оформлення тахокарти за період з 16.03.2018 року по 13.04.2018 року та на підставі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено на підприємство штраф в розмірі 680, 00 грн, що в загальній сумі складає 19 720,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними постановами позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним постановам суд вважає за необхідне вказати наступне.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що його не було повідомлено про дату та час розгляду справи про застосування щодо нього адміністративно-господарських санкцій, що на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем положень Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України "Про автомобільний транспорт", частиною 12 статті 6 якого встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основним завданням Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами державного контролю під час планових, позапланових та рейдових перевірок на підставі направлення на перевірку.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п. 14 Порядку № 1567).

Пунктом 15 Положення № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

З аналізу норм, зазначених в розділі «Рейдова перевірка» Порядка № 1567, вбачається, що рейдова перевірка проводиться на підставі затвердженого тижневого графіку на підставі направлення. При цьому даний розділ не містить у собі обов`язок контролюючого органу направляти на адресу суб`єкта господарювання графік проведення рейдових перевірок та направлення.

Відповідно до п.21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу посадова особа робить запис у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку № 1567).

Відповідно до п. 24 Порядку № 1567 акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п. 25 Порядку № 1567).

Відповідно до п.п.26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Згідно із п. 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до п. 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абз. 2 п. 29 Порядку №1567).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Відповідачем не надано доказів які підтверджують повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт відправлення та отримання товариством вказаного повідомлення.

При цьому суд зазначає, що Порядком чітко передбачено надсилання повідомлення про розгляд справи суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Отже відповідачем не було дотримано приписів вищевказаного Порядку № 1567 та Інструкції № 254 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило ТОВ "ТЕМПУС" законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді справи, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду такої справи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 17.01.2019 по справі №826/1632/17.

Отже, відповідач під час розгляду справ про порушення та прийняття спірних постанов порушив вимоги Порядку №1567.

Оскільки, що відповідач порушив процедуру розгляду справ, то суд дійшов до висновку, що у своїй сукупності встановлені порушення є достатніми підставами для скасування вищевказаних постанов.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 абз. 11 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи положення цієї статті, суд зазначає, що вказана норма передбачає санкцію за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правова конструкція норми абзацу 11 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 наряду з вимогою Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів свідчить на користь того, що відповідний орган Укртрансінспекції може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від того, в якій кількості ним зафіксовано відсутність реєстраційних листків (тахограм) за період, з поточного дня та за попередні 28 календарних днів.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПУС" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 38261367) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 11.06.2018 №№ 054911, 054912, 054913, 054914, 054915, 054916, 054917, 054918, 054919, 054920, 054921, 054922, 054923, 054924, 054925, 054926, 054927, 054928, 054929, 054930, 054931, 054932, 054933, 054934, 054935, 054936, 054937, 054938, 054939.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, код ЄДРПОУ 39816845) на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМПУС" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 38261367) 3524,00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Н.Г. Вєкуа