Рішення № 85611624, 13.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2019 року № 826/6598/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доКиївської міської радипро визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невинесення ним відповідного рішення по клопотанню позивача від 24.03.2017 в порядку статті 118 Земельного кодексу України про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку, яка розташовано на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва у встановлений діючим законодавством місячний строк;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині фактичного ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва;

- зобов`язати відповідача винести на розгляд сесії Київської міської ради розгляд клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не вчинено передбачених законом дій щодо винесення на розгляд сесії Київської міської ради його клопотання, внаслідок чого відповідачем не виконано норми абзацу першого частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України щодо розгляду клопотання на сесії ради у місячний строк.

Відповідачем подано заперечення (відзив) на позовну заяву, обґрунтоване тим, що подане позивачем клопотання не відповідало вимогам Земельного кодексу України, про що його було повідомлено листом. Також, відповідач зазначає, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради за результатами опрацювання клопотання готує проект рішення, який розглядається Київською міською радою у строк, встановлений законодавством. У даному випадку, проект рішення на розгляд Київської міської ради подано не було.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням, яке зареєстровано 17.05.2017 за вхідним № 08/Б-5131, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі міста Києва згідно з доданою схемою.

Листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.06.2017 № 057021-08/Б-5131-6671 позивача повідомлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 648/10136 запитувана земельна ділянка включена до переліку для опрацювання можливості продажу її на земельних торгах.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не невинесення протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Таким чином, розгляд клопотання позивача про виділення в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки є виключною компетенцією Київської міської ради, яка зобов`язана розглянути таке клопотання на пленарному засіданні у місячний строк.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач дійсно звернувся до Київської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки. Водночас, станом на день розгляду справи, сторонами не було надано доказів, які свідчать про прийняття рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у наданні.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо обов`язку Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради підготувати та передати на розгляд Київської міської ради відповідний проект рішення про надання дозволу про розроблення проекту землеустрою позивачу, оскільки такі твердження не узгоджуються з вимогами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України щодо обов`язку саме Київської міської ради у місячний строк розглянути клопотання і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Положення Земельного кодексу України не пов`язують вирішення місцевою радою питання про прийняття такого рішення з фактом проходження його проекту в підрозділах місцевої ради.

Щодо доводів відповідача щодо відсутності порушеного права позивача, оскільки позивач не позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте, вказаною нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 по справі № 826/3163/16.

Таким чином, Київською міською радою допущено протиправну бездіяльність щодо порушення порядку розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, встановленого статтями 116, 118 Земельного кодексу України, а отже позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо фактичного ненадання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки не можуть бути задоволені судом, оскільки вирішення питання щодо надання дозволу або відмови в його наданні не належить до повноважень суду, та суд не може підміняти органи державної влади у вирішенні зазначених питань.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Зазначене право суду передбачене з метою контролю за виконанням рішення відповідним суб`єктом владних повноважень, однак, встановлення судового контролю не є обов`язком суду. У даному випадку, суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання позивача.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо невинесення відповідного рішення в порядку статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва у встановлений законодавством місячний строк.

3. Зобов`язати Київську міську раду винести на розгляд сесії клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва .

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов