Ухвала суду № 85611000, 13.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

13 листопада 2019 року Справа № 580/3433/19

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов?язання прийняти рішення,

встановив:

01 листопада 2019 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Білозірської сільської ради (19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір?я, вул. Незалежності, 168, код ЄДРПОУ 26323367), в якій просить:

1) визнати незаконним та скасувати рішення Білозірської сільської ради від 25 вересня 2019 року № 94-55/VII "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1" яким відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 15,0 га та з передачею нерозподілених (невитребуваних) земельних (паїв) в оренду терміном на 10 років кадастровий номер 7124981000:01:004:0517 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) гр. ОСОБА_1 в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області;

2) зобов`язати Білозірську сільську раду прийняти рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 15,0 га та з передачею нерозподілених (невитребуваних) земельних (паїв) в оренду терміном на 10 років кадастровий номер 7124981000:01:004:0517 (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) гр. ОСОБА_1 в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.

11.11.2019 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити відповідачу приймати рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 15,0 га з передачею нерозподілених (невитребуваних) земельних (паїв) кадастровий номер 7124981000:01:004:0517 (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради та надавати в оренду третім особам.

В обґрунтування клопотання зазначив, що відповідач своїм рішенням №90-16 від 11.06.2019 надав дозвіл ТОВ «Агронива-Черкаси» на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 15,0 га з передачею нерозподілених (невитребуваних) земельних (паїв) кадастровий номер 7124981000:01:004:0517 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради, тобто фактично на ту ж саму ділянку на яку ним виготовлена технічна документація із землеустрою та подано до відповідача на затвердження 02.01.2019. 25.10.2019 Білозірська сільська рада рішенням №95-55 затвердила протокол погоджувальної комісії із земельних питань за зверненням ТОВ «Агронива-Черкаси» щодо погодження акту прийомки-передачі межових знаків в адмінмежах Білозірської сілької ради. Таким чином, позивач вважає, що до вирішення справи №580/3433/19 та набрання судового рішення законної сили земельна ділянка площею 15,0 га кадастровим номером 7124981000:01:004:0517 може бути передана в оренду третіх осіб (ТОВ «Агронива-Черкаси).

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

ОСОБА_1 зазначає, що відповідач своїм рішенням №90-16 від 11.06.2019 надав дозвіл ТОВ "Агронива-Черкаси" на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 15,0 га з передачею нерозподілених (невитребуваних) земельних (паїв) кадастровий номер 7124981000:01:004:0517 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради. 25.10.2019 Білозірська сільська рада рішенням №95-55 затвердила протокол погоджувальної комісії із земельних питань за зверненням ТОВ «Агронива-Черкаси» щодо погодження акту прийомки-передачі межових знаків в адмінмежах Білозірської сілької ради. Таким чином, позивач вважає, що до вирішення справи №580/3433/19 та набрання судового рішення законної сили земельна ділянка площею 15,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:004:0517 може бути передана в оренду третім особам (ТОВ «Агронива-Черкаси).

В той же час, наявність очевидних ознак протиправності рішення відповідача, на яке посилається позивач у своїй заяві про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Водночас, будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат ОСОБА_1 , у клопотанні про забезпечення позову не надано.

Таким чином, суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 (вх. №25870/19 від 11.11.2019) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 13.11.2019.

Суддя В.П. Тимошенко