Рішення № 85610952, 28.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року справа № 580/2612/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправною відмову від 11.07.2019 №49747-Арх у видачі позивачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7110136700:02:020:0568, розташованої у місті АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо видачі позивачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7110136700:02:020:0568, розташованої у місті АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 11.12.2012 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-проваджу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель у споруд площею 1000 кв.м., кадастровий номер 7110136700:02:020:0568, розташованої по АДРЕСА_1 . 26.06.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта забудови вказаної земельної ділянки. Проте відповідач листом №49747-Арх від 11.07.2019 відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта та повернув пакет документів з тих підстав, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам чинної містобудівної документації, а саме відповідно до Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка розташована в діловій зоні Г-1п, де будівництво садибного будинку не передбачено. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його право на володіння належною на праві приватної власності земельною ділянкою.

Відповідач проти позову заперечив. 23.09.2019 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач звернувся із заявою щодо надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку. Відповідно до містобудівної документації, а саме Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради №2-513 від 04.12.2014, переліку дозволених та допустимих видів забудови та використання земельних ділянок в межах територіальних зон, належна позивачу земельна ділянка розташована в перспективній діловій зоні Г-1п, де будівництво садибного житлового будинку не передбачено. Таким чином, наміри забудови спірної земельної ділянки не відповідають містобудівній документації, а саме Плану зонування території м. Черкаси. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

02.10.2019 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що на момент видачі державного акта на право власності на спірну земельну ділянку були відсутні будь-які обмеження з приводу її забудови. Подальша зміна функціонального призначення територій після набуття права на земельну ділянку не впливає на правовий режим її використання, а її забудова може здійснюватись у межах вже існуючого цільового призначення.

Ухвалою суду від 22.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 21.09.2019 без виклику учасників справи.

Дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

Рішенням Черкаської міської ради №5-165 від 13.10.2009 передано ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1000 кв.м. безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель у споруд (присадибна ділянка) в районі вулиць Грибної-Онопрієнка. За основним цільовим призначення земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови.

Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №665543 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є рішення Черкаської міської ради №5-165 від 13.10.2009.

Позивач ОСОБА_1 11.12.2012 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого остання надає, а позивач приймає у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель у споруд площею 0,1000 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513 був затверджений план зонування території міста Черкаси, за яким земельна ділянка по АДРЕСА_1 , розташована в перспективній діловій зоні Г-1п, де будівництво садибного житлового будинку не передбачено.

26.06.2019 позивач звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (відповідач у справі) із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку.

Відповідач листом №49747-арх від 11.07.2019 повідомив позивача, що повертає пакет документів для видачі будівельного паспорта, оскільки наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам чинної містобудівної документації, а саме відповідно до Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради №2-513 від 04.12.2014, земельна ділянка розташована в діловій зоні Г-1п, де будівництво садибного житлового будинку не передбачено. Також позивача повідомлено, що його наміри враховані в проекті внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (актуалізація). Питання може бути розглянуте повторно після затвердження вищевказаного проекту.

Не погоджуючись з відмовою у видачі будівельного паспорта позивач звернувся до суду.

Вирішуючи заявлений позов, суд виходить з наступного.

Закон України від 17.02.2011 №3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 27 Закону №3038-VІ забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Частиною 3 статті 27 Закону №3038 визначено, що надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно частини 4 Закону №3038 порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. (далі - Порядок №103).

Пунктом 1.1 Порядку №103 визначено, що цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Згідно пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Пунктом 1.4 Порядку №103 визначено, що розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно пункту 2.1 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

- проект будівництва (за наявності);

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно пункту 2 статті 1 Закону №3038 генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Рішенням Черкаської міської ради №3-505 від 29.12.2011 був затверджений Генеральний план міста Черкаси.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 17 Закону №3038 у складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно частини 1 статті 18 Закону №3038 план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Рішенням Черкаської міської ради №2-513 від 04.12.2014 був затверджений План зонування території міста Черкаси.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 1 Закону №3038 план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Позивач 26.06.2019 за №49747-Арх звернувся із заявою до щодо надання йому будівельного паспорта забудови земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:02:020:0568) для будівництва житлового будинку.

Відповідно до Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради №2-513 від 04.12.2014, переліку дозволених та допустимих видів забудови та використання земельних ділянок в межах територіальних зон, вказана земельна ділянка розташована в перспективній діловій зоні Г-1п, де будівництво садибного житлового будинку не передбачено.

Пунктом 2.4 Порядку №103 визначено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Враховуючи, що земельна ділянка в АДРЕСА_1 розміщена в перспективній діловій зоні Г-1п, відмова відповідача у видачі будівельного паспорта є законною.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно частини 5 статті 25 Закону №3038 встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Частиною 2 статті 24 Закону №3038 визначено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Крім цього, частиною 3 статті 18 Закону №3038 також визначено, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території.

Судом встановлено, що цільове призначення даної земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності, відноситься до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.12.2012.

Рішення Черкаської міської ради про затвердження генерального плану міста Черкаси та План зонування території міста Черкаси, яким належна позивачам земельна ділянка (чи попередньому власнику земельна ділянка), була віднесена до перспективної ділової зони Г-1п, прийняте без врахування частини 3 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Проте вказане рішення не є предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 "Справа "Рисовський проти України" суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Рішення Черкаської міської ради №2-1399 від 17.11.2016 про надання позивачу земельної ділянки у приватну власність було прийнято після затвердження Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради №2-513 від 04.12.2014, тому відмова у наданні позивачу будівельного паспорті вказує на непослідовність дій відповідача та не сприяє юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси позивача.

Оскільки відповідач відмовляючи позивачу у видачі будівельного паспорті діяв відповідно до Порядку №103, а не Конституції та Закону №3038, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу будівельного паспорта.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору як інвалід ІІ групи на підставі Закону України "Про судовий збір", з відповідача судові витрати, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 38715770) щодо повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заяви про видачу будівельного паспорта на земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7110136700:02:020:0568, розташованої у місті АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку.

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 38715770) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу будівельного паспорта на земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7110136700:02:020:0568, розташованої у місті АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий А.В. Руденко