Рішення № 85610887, 13.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року справа № 580/2690/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень,

встановив:

28 серпня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці ДФС (18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76, далі- відповідач) про коригування митної вартості товарів UA902070/2019/704039/2 від 15.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення прийняте за відсутності обґрунтованих та законних підстав. Позивач стверджує, що ним подані усі визначені законом документи для митного оформлення товару, які оформлені належним чином та дають змогу встановити митну вартість придбаного транспортного засобу. Крім того, спірне рішення не містить інформації щодо розбіжностей у поданих позивачем для митного оформлення документах. Позивач також просив врахувати правову позицію Верховного Суду у справах №1140/3242/18, №804/744/18, № 826/6539/17.

Ухвалою суду від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що у поданих позивачем для митного оформлення авто документах виявлено розбіжності, у зв`язку з чим не підтверджено митну вартість, визначену позивачем першим методом. Зважаючи, що інші методи для визначення митної вартості товару, аніж 6-резервний, відповідач не міг застосувати, на підставі інформації про вартість товару з подібними характеристиками - митною декларацією з оформлення подібного товару прийняв спірне рішення.

Керуючись ст. 163 КАС України позивачем подано відповідь на відзив, в якому останній не погодився з доводами відповідача та зазначив, що Черкаська минтиця ДФС не надала доказів, що рішення коригування митної вартості товарів №UA902070/2019/704039/2 від 15.09.2019 є обгрунтованим та законним.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

08.04.2019 позивачем придбано на території ФРН автомобіль Volkswagen Tourаn, 2005 року виготовлення, № кузова ( VIN- код) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1896 см.куб, дизельний.

Автомобіль придбано у підприємства - продавця вживаних авто за 1000,00 Євро з оформленням рахунку № НОМЕР_2 від 08.04.2019 та оплатою готівкою, факт сплати засвідчено продавцем безпосередньо у рахунку.

Автомобіль ввезено на підставі рахунку через Волинську митницю 10.05.2019 з поданням митниці митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами за формою, затвердженою Постановою Кабінету міністрів України від 21.05.2012 №431

Митна декларація від 10.05.2019 була оформлена Волинською митницею ДФС без зауважень.

Волинською митницею оформлено акт митного огляду №UA205010/2019/318045 від 10.05.2019, яким підтверджено відповідність заявлених у митній декларації від 10.05.2019 даних про автомобіль товаросупровідним документам.

Для проведення митного оформлення 14.05.2019 позивачем подано Черкаській митниці ДФС митну декларацію №902070/2019/704039 від 14.05.2019.

Митна вартість автомобіля за МД №902070/2019/704039 від 14.05.2019 задекларована у сумі 29364,31 грн. ( графа 45 «коригування»), що є еквівалентом 1000,00 ЄВРО ( графи 22, 42), за основним (першим) методом визначення митної вартості: за ціною договору (контракту) товарів, які імпортуються ( графа 43 «Код MBB» - 1 ).

За МД №902070/2019/704039 від 14.05.2019 з урахуванням задекларованої митної вартості та коду товару позивачем нараховано та сплачено 74536,02 грн митних платежів:

- акцизний податок ( код платежу 185) - 54282,87 грн. виходячи з об`єму двигуна 1896 куб. см.;

- ввізне мито (код платежу 121) - 2936,43 грн ( 10% від митної вартості);

- ПДВ (код платежу 128) - 17316,72 грн.( 20% від митної вартості, збільшеної на суму ввізного мита та акцизного податку).

Для проведення митного оформлення відповідачу надано документи, зазначені у графі 44 МД №902070/2019/704039 від 14.05.2019:

- (код документа 0380) - Рахунок 106 2019 D від 08.04.2019;

- (1721) Акт митного огляду № UA 205010/2019 /318045 від 10.05.2019;

- (2800) свідоцтво про реєстрацію ТЗ (тех. паспорт великий) НОМЕР_6 від 07.03.2013;

- (2800) свідоцтво про реєстрацію ТЗ (тех. паспорт малий) НОМЕР_7 від 23.07.2015;

- (9000) Довіреність ННЕ 546754 від 02.05.2019;

- (9000) довідка дослідження авто суб`єктом оціночної діяльності №А5-42 від 13.05.2019

- митну декларацію від 10.05.2019, як документ, на підставі якого було ввезено даний автомобіль.

Митницею в порядку ст. 53 МК України, було витребувано додаткові документи підтвердження митної вартості, у т.ч. експортну декларацію та документи про оплату придбання автомобіля: банківські документи або квитанції/чеки.

Позивач відмовився від надання додаткових документів на вимогу митного органу.

Черкаською митницею ДФС було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару № UA 902070/2019/704039/2 від 15.05.2019, митна вартість товару була визначена митницею за 6 ( резервним ) методом у розмірі 3030,00 Євро.

Джерелом визначення митної вартості зазначена митна декларація, оформлена Львівською митницею, №UА209190/034271 від 22.04.2019.

У зв`язку з прийняттям рішення №UA902070/2019/704039/2 від 15.05.2019 митницею відмовлено у митному оформленні товарів за МД №704039 від 14.05.2019 з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару, транспортних засобів комерційного призначення №UА902070/2019/00073 від 15.05.2019 .

У зв`язку з незгодою з рішенням №UA902070/2019/704039/2 від 15.05.2019 відповідно до п.2 ч.3 ст.52 та ч.7 ст.55 Митного кодексу України випуск автомобіля було здійснено за митною декларацією № UА902070/2019/704070 від 15.05.2019 з надання гарантії в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом у МД №704039 від 14.05.2019, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею у оскаржуваному рішенні №704039/2 від 15.05.2019. Строк дії гарантії - до 02.08.2019.

Сума гарантії становить 21616,65 грн., які було сплачено позивачем.

Для проведення митного оформлення за МД №704070 від 15.05.2019 позивачем подано ті ж самі документи, що і за попереднім декларуванням.

Декларація була оформлена митницею без зауважень.

Листом від 29.07.2019 вих.№889/10/23-70-19-02-43 митницею з посиланням на ч.ч. 8,9 ст.55 Митного кодексу України відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

У вказаному рішенні митниці як висновок зазначено: декларантом не усунуто обставини, що призвели до винесення оскаржуваного рішення №704039/2 від 15.05.2019, а саме - документально не підтверджено заявлену митну вартість.

Вважаючи, що оскаржуване рішення є протиправним, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, якими є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.4 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у подібних правовідносинах, що обов`язкова для врахування судом, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

- а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

- б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

- в) на основі віднімання вартості;

- г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

- ґ) резервний.

Частинами 2-8 вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

- інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем автомобіля за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого згідно з митною декларацією від 22.04.2019 №UA209190/2019/034271. Однак спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить ані порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, що рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Як встановлено судом із матеріалів справи, з метою здійснення митного оформлення автомобіля марки Volkswagen Tourаn, 2005 року виготовлення випуску декларант звернувся до Черкаської митниці ДФС з митною декларацією, на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи:

рахунок 106 2019 D від 08.04.2019, акт митного огляду № UA 205010/2019 /318045 від 10.05.2019, свідоцтво про реєстрацію ТЗ (тех. паспорт великий) НОМЕР_6 від 07.03.2013, свідоцтво про реєстрацію ТЗ (тех. паспорт малий) НОМЕР_7 від 23.07.2015, довіреність ННЕ 546754 від 02.05.2019, довідка дослідження авто суб`єктом оціночної діяльності №А5-42 від 13.05.2019, митну декларацію від 10.05.2019, як документ, на підставі якого було ввезено даний автомобіль.

Таким чином суд дійшов висновку, що декларантом для митного оформлення автомобіля надано до Черкаській митниці ДФС належні та достовірні докази визначення митної вартості даного транспортного засобу в розмірі 1000 євро, тобто заявлена митна вартість товару підтверджується належними документами відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України.

Доводи відповідача фактично зводяться до розбіжностей вартості автомобіля зазначеній у інвойсі та задекларованій позивачем у митній декларації.

Відповідач не довів, що поданий позивачем пакет документів був не повний або ж наявні обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей

Також помилковим є твердження митного органу про те, що подані декларантом документи не перекладені українською мовою, оскільки переклад митних документів на державну мову не впливає на складові митної вартості товару, що зазначені в цих документах.

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості автомобіля позивача, суд дійшов висновку, що спірне рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 1536 грн 80 коп. судового збору.

При цьому, за позовну вимогу немайнового характеру відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 позивач мав сплатити 768 грн 40 коп.

Відтак, відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України 768 грн. 40 коп. судового збору підлягає до стягнення на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.

Надмірно сплачений судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 судового збору підлягає поверненню за клопотанням позивача.

Керуючись ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці ДФС (18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76) про коригування митної вартості товарів UA902070/2019/704039/2 від 15.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Черкаської митниці ДФС (1807, Черкаська область, м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 76, код ЄДРПОУ 39420084) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768 грн. (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 13.11.2019.

Суддя В.П. Тимошенко