Рішення № 85610876, 11.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року справа № 580/2912/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Баклаженко Н.В.,

представника позивача Юрченка В.О. (за довіреністю),

представника відповідача Левенець А.М. (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Кищенці» (вул. Генерала Андрія Дрофи, 2, с. Кищенці, Маньківський р-н, Черкаська обл., 20121, далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 №0098415012.

Ухвалою суду від 25.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач помилково на підставі висновків акта камеральної перевірки від 22.05.2019 №2762/23-00-50-12-007/31561125 прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 №0098415012, оскільки податковий борг виник у позивача за наслідками винесення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 05.06.2018, тому позивач зменшив його поданою декларацією з ПДВ за червень 2018 року з граничним строком її подання 20.07.2018. Також, позивач зазначив, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами предмету даної перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, проти його задоволення заперечила, надала до суду письмовий відзив, в якому зазначила, що податковий борг, який виник згідно податкових повідомлень-рішень від 12.12.2017 №0007541401, №0007521401, став узгодженим за наслідками винесення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 05.06.2018 у справі №823/9/18, однак через затримку позивачем сплати узгоджених сум податкових зобов`язань оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2019 №0098415012 до позивача застосовано штраф згідно ст. 126 Податкового кодексу України. На підставі вищевикладених обставин представник відповідача вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету, результати перевірки оформлені актом від 22.05.2019 №2762/23-00-50-12-007/31561125.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині сплати узгоджених податкових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень від 12.12.2017 №0007541401, №0007521401.

На підставі акту перевірки від 22.05.2019 №2762/23-00-50-12-007/31561125 Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 №0098415012, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% на суму 49801 грн. 13 коп.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2019 №0098415012 позивачем подано скаргу до ДФС України від 04.07.2019 №291.

Рішенням ДФС України від 05.09.2019 №699/6/99-00-08-05-05 податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 №0098415012 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до положень пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг виник у позивача згідно податкових повідомлень-рішень від 12.12.2017 №0007541401, №0007521401 на загальну суму 498011 грн. 30 коп., який став узгодженим за наслідками винесення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 05.06.2018 у справі №823/9/18.

Таким чином, ГУ ДФС у Черкаській області при проведенні камеральної перевірки дотримання позивачем податкового законодавства щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов`язань встановлено порушення позивачем вимог п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині сплати узгоджених податкових зобов`язань, тому за наслідками перевірки до позивача застосовано штраф у розмірі 10% на суму 49801 грн. 13 коп.

Посилання позивача на те, що у контролюючого органу відсутні повноваження досліджувати питання своєчасності сплати податків під час проведення камеральної перевірки, оскільки останні перебувають поза її межами, судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Згідно пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції Закону України №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні») контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, згідно з нормами, чинними на момент проведення перевірки, переметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, можуть бути і інші питання, зокрема своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду справи, відповідачем відповідно до вимог статті 75 Податкового кодексу України була проведена в приміщені контролюючого органу камеральна перевірка ТОВ «Кищенці» своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету, результати якої оформлені актом від 22.05.2019 №2762/23-00-50-12-007/31561125.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що з 01.01.2017 у контролюючого органу виникли підстави для проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, а з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №806/2419/16, у постанові від 02.10.2018 у справі №820/2244/17.

Таким чином, оскільки камеральну перевірку проведено відповідачем 22.05.2019, тобто після набрання чинності Закону України №1797-VIII, а норми Податкового кодексу України передбачають проведення камеральних перевірок в межах 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов`язання, податковий орган, провівши таку перевірку та встановивши порушення позивачем вимог податкового законодавства із прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, діяв в межах наданих повноважень та відповідно до приписів чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 13.11.2019.