Рішення № 85609888, 11.11.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10803/19

Провадження №2/523/3955/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"11" листопада 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

за участю секретаря - Дзюба Г.І.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ КК «Суворовський» про захист прав споживачів, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ КК «Суворовський» про захист прав споживачів, відшкодування моральної та матеріальної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Так, позивач ОСОБА_1 , зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 в квартирі, яка належить його тещі ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2005 року.

01.12.2016 року між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та TOB КК «Суворовський» (надалі - «Відповідач»)був укладений договір то надання послуг з управління багатоквартирним будинком та надання житлово-комунальних послуг надалі- «договір»).

Відповідно до п.1.3 зазначеного договору послуги полягають у забезпеченні Відповідачем належного утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, належних умов проживання: задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до п.10 додатку 1 зазначеного договору Відповідач зобов`язався проводити поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території.

Оскільки договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між співвласниками багатоквартирного будинку та Відповідачем є таким, що відбувся та частково виконаний, Позивач набуває статусу споживачів житлово - комунальних послуг, а Відповідач набуває статусу суб`єкта господарювання що надає послуги. Таким чином до правовідносин, що виникли між сторонами, застосовуються також норми Закону України "Про захист прав споживачів".

Позивач посилається на те, що протягом тривалого часу у квартирі АДРЕСА_2 (3-й поверх , власник ОСОБА_3 ) на кухні, біля каналізаційної труби, систематично з`являлася вода. Джерелом течі виявилося з`єднання між трубами стояка каналізації, яке знаходилося на кухні в квартирі Позивача АДРЕСА_1 (4-й поверх). Протягом лютого-березня 2019 року Позивач неодноразово викликав представників ТОВ КК «Суворовський» для усунення причин та умов появлення вказаної течі та ремонту з`єднання між трубами стояка каналізації, а також складання акту про затоплення квартири АДРЕСА_2 . Представники Відповідача тимчасово усували протікання, але через деякий час воно знову з 'являлося, про що Позивач повідомив Відповідача за допомогою засобів телефонного зв`язку на офіційний номер. Однак, Відповідач проігнорував даний запит та не з`явився на місце протікання та, відповідно, не склав акт щодо затоплення.

У зв`язку з небажанням представників Відповідача своєчасно усунути протікання між трубами стояка каналізації, 03.03.2019 Позивач за особисті кошти самостійно зробив ремонт між трубами стояка каналізації на кухні. На проведення ремонтних робіт ним було витрачено 50 грн. 00 коп. (п`ятдесят гривень 00 копійок), які за зазначених обставин підлягають компенсуванню та що підтверджується наступними чеками з магазину.

27.02.2019р., відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Позивач звернувся до Відповідача із заявою про виклик представників Відповідача з метою складання Акта-залиття АДРЕСА_2, але представники Відповідача на виклик не з`явилися. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про виклик представників Відповідача з метою складання Акта-претензії, але 04.03.2019 представники Відповідача відмовилися підписувати Акт-претензію. Вказаний Акт-претензія була підписана двома представниками ініціативної групи Співвласників житлового будинку та цього ж дня зареєстрована у Відповідача.

Відповідно до п.5.5.4 договору Відповідач протягом двох робочих днів мав вирішити питання про задоволення вимог, викладених в Акті-претензії Позивача, або надати йому обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Але відповіді на складений Акт-претензію до теперішнього часу мною не отримано.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

04.03.2019р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про порушення умов договору від 01.12.2016 р. Так, згідно п.1.3 договору Відповідач не забезпечив належного утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, належних умов проживання Позивача і задоволення господарсько-побутових потреб; за п.2.1.1 договору Відповідач не забезпечив надання Позивачу своєчасної та належної якості послуги; за пунктом 2.1.4 договору Відповідач не забезпечив право Позивача на усунення протягом строку, встановленого цим договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні послуг; за п. 2.4.5 Відповідач не зробив роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням Позивачем послуг та комунальних послуг, що виникли з його вини; за п.п.5.2 договору Відповідач не виконав перед Позивачем умови належного проживання (перебування) у квартирах і нежитлових приміщеннях будинку.

Відповідно до п.2.4.4 зазначеного договору Відповідач зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги співвласників. Але на протязі тривалого часу відповіді на заяви Позивача за фактом течі між трубами стояка каналізації я не отримав, що змусило мене звернутися до суду.

Внаслідок тривалого та несвоєчасного усунення даного протікання у Позивача виникли великі побутові незручності та погіршився стан здоров`я, оскільки довелося сильно нервувати, що обумовлено існуванням зазначених обставин, погіршився сон. Позивачу довелось звернутися в лікарню, де після обстеження був встановлений діагноз «гіпертонічна хвороба 2 стадії 1,2 міра артеріальної гіпертензії - риск 2, гіпертонічний криз от 05.03.2019, енціфолопатія 1 ст.» і призначено лікування. Погіршення стану здоров`я Позивача є прямим наслідком неправомірних дій Відповідача при неналежному виконанні договірних зобов`язань. Вартість придбаних ліків становить 1629.45 грн.

Внаслідок протиправних дій Відповідача, щодо належного виконання вимог закону та умов договору, Позивач зазнав збитки майнового характеру на загальну суму 1879.45 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять гривень сорок п`ять копійок)..

Позивач також посилається на те, що йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього з боку Відповідача. Компенсацію моральної шкоди Позивач оцінює у розмірі 15.000 грн. 00 коп., (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ТОВ КК «Суворовський» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 1879.45 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять гривень сорок п`ять копійок), а також суму моральної шкоди у розмірі 15000 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також пояснив, що він неодноразово звертався до відповідача із заявою про усунення течі в системі каналізації, однак до нього ніхто не з`явився. В зв`язку чим, він самостійно викликав сантехника, придбав сантехнічні вироби на суму 50 гривень, а також за виконану роботу заплатив сантехнику суму у розмірі 200 гривень. Дії відповідачі призвели до погіршення його стану здоров`я, оскільки він був пригнічений діями відповідача. Він звернувся в лікарню, де після обстеження був встановлений діагноз «гіпертонічна хвороба 2 стадії 1,2 міра артеріальної гіпертензії - риск 2, гіпертонічний криз от 05.03.2019, енціфолопатія 1 ст.» і призначено лікування, вартість придбаних ліків становить суму у розмірі 1629,45 гривень.

Представники відповідача в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, відзиву на позов не подавали. В зв`язку з чим, за згодою позивача, суд ухвалює заочне рішенні по справі, відповідно до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Судом встановлені наступні обставини, а також відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 в квартирі, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно ч. 3 ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

ОСОБА_1 вселений та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , як член сім`ї власника ОСОБА_2 .

Отже в даному випадку положення ст.ст. 158-160 ЖК України не засновуються, оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не укладений договір найму.

Приписами ч. 1 ст. 150 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Частиною 1 ст. 151 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Отже вищевказані норми Цивільного Кодексу України встановлюють, що саме власник майна має право вимагати відшкодування збитків, які він зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII п. 6 ч. 1 встановлює, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п.3 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право: на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна);

Згідно пп.1,6,9 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; 9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.

Судом встановлено, що ТОВ КК «Суворовський», в порушення .1,6,9 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», неякісно виконав роботи щодо усунення причин та умов появлення течі та ремонту з`єднання між трубами стояка каналізації між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . У зв`язку з чим, 03.03.2019 Позивач за особисті кошти самостійно зробив ремонт між трубами стояка каналізації на кухні.

На проведення ремонтних робіт ним було витрачено 50 грн. 00 коп. (п`ятдесят гривень 00 копійок), що підтверджується чеком. Позивач також стверджував, що він надав сантехнику суму у розмірі 200 гривень, проте даний факт документально не підтверджений.

В той же час, суд вважає, що право на відшкодування вищевказаних коштів має власник квартири, а саме ОСОБА_2 , згідно положень ст. 22, 391 ЦК України. Отже позивач ОСОБА_1 є неналежним позивачем за даними вимогами.

Позивач також стверджує, що внаслідок тривалого та несвоєчасного виконання своїх обов`язків Відповідачем у Позивача виникли великі побутові незручності та погіршився стан здоров`я, оскільки довелося сильно нервувати, що обумовлено існуванням зазначених обставин, погіршився сон. Позивачу довелось звернутися в лікарню, де після обстеження був встановлений діагноз «гіпертонічна хвороба 2 стадії 1,2 міра артеріальної гіпертензії - риск 2, гіпертонічний криз от 05.03.2019, енціфолопатія 1 ст.» і призначено лікування. Вартість придбаних ліків становить 1629.45 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1195 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно ч. 1 ст. 1209 ЦК України виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Відповідно до 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» N 6 від 27.03.92 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК ( 1540-06 ) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає, що позивачем не доведені обставини, що встановлений діагноз «гіпертонічна хвороба 2 стадії 1,2 міра артеріальної гіпертензії - риск 2», а як наслідок придбання ліків, перебуває у причинному зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків.

Позивач також посилається на те, що йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього з боку Відповідача. Компенсацію моральної шкоди Позивач оцінює у розмірі 15.000 грн. 00 коп., (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Частиною 1 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.95 ..питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

У постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі 6-1575цс16 висловлена наступна правова позиція, а саме, що спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Покладаючи на відповідача обов`язок відшкодувати моральну шкоду, суд безпідставно застосував правила статті 1167 ЦК України, яка на спірні відносини не поширюється, оскільки регулює позадоговірні (деліктні) відносини. Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо постачання відповідачем електричної енергії до будинку позивача - споживача цієї енергії.

Отже суд приходить до висновку, що оскільки чинним нормами законодавства, що регулюють надання житлово-комунальних послуг не передбачено випадків відшкодування моральної шкоди у виниклих правовідносинах, то позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,5,10,12,258,259,263-265,268, 280-281 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 (РПОКПП № НОМЕР_1 ) до ТОВ КК «Суворовський» (код ЄДРПОУ 37947742) про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1879 гривень 45 копійок, відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000 гривень - залишити без задоволення у повному обсязі.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення.

Повний текст рішення буде складено та підписано у п`ятиденний строк з дати проголошення рішення.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2019