Постанова № 85609479, 12.11.2019, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 511/2140/19

Номер провадження: 3/511/1073/19

"12" листопада 2019 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І . В , розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - Керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ОБ №076754 від 10.11.2019 року встановлено, що 10.11.2019 року о 12:00 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи в с. Яковлівка по вул. Садовій, керував транспортним засобом марки Ауді 100 р/н НОМЕР_1 ПМР) в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія проведено алкотест за допомогою приладу «Драгер 6820», тест позитивний 1,35 % (проміле). Від керування водія відсторонено. Своїями діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши протокол про адміністративне правопорушення, вважаю, що адміністративний протокол не відповідає вимогам ст.256 КпАП України і підлягає поверненню для дооформлення, виходячи з наступного.

При підготовці до розгляду справи було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст. ст. 256, 278 КУпАП, та в ньому маються порушення п.п. 1, 4 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, а саме відсутні довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення та отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

До матеріалів справи не долучено довідку про повторність вчинення на території України гр. ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.

Відповідно до довідки заступника начальника Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області №49/8818 від 11.11.2019 року встановлено, що під час складання адміністративних матеріалів відносно гр. ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, посвідчення водія не вилучалось та перевірити наявність посвідчення не є можливим, у зв`язку з тим, що гр. ОСОБА_1 є громадянином іншої держави.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

Також суд зазначає, що санкція ч.1 ст. 130 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто під час визнання особи винною за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП судом покладається штраф на особу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік.

До матеріалів справи не долучено копію постанови співробітників поліції, складену відносно гр. ОСОБА_1 за ст. 126 КУпАП. Також до матеріалів справи не долучено відомостей підтверджуючих те, що гр. ОСОБА_1 не має або не мав при собі посвідчення водія, відео з нагрудної камери співробітників поліції, пояснення свідків, які підтвердять, що гр. ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія, відомості по наявним базам даним, які не містять відомостей щодо наявності у гр. ОСОБА_1 посвідчення водія.

Суд зазначає, що відповідно до п. 30 Постанови КМУ від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

Посвідченням водія іноземної держави вважається також посвідчення водія з розпізнавальним знаком "SU" (СРСР), видане в республіках колишнього Союзу РСР.

Зазначені особи під час керування транспортними засобами можуть мати українське посвідчення водія, видане в установленому цим Положенням порядку.

У зв`язку з вищевикладеним суд звертає увагу на необхідність встановлення відомостей, щодо наявності у гр. ОСОБА_1 посвідчення водія.

Додатково суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомості, щодо ознак стану алкогольного сп`яніння гр. ОСОБА_1 всупереч Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395.

У зв`язку з вищевикладеним вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 необхідно повернути на дооформлення до Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КпАП України, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14).

За змістом рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року за № 2-рп/2015 положення частини другої статті 294 КпАП України щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього кодексу, про закриття справи. Тобто, постанова судді про повернення матеріалу на дооформлення оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 278КпАП України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ОБ №076754 від 10.11.2019 року) повернути до Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області - для належного дооформлення.

Постанова оскарженню не підлягає

Суддя: І. В. Бобровська