Вирок № 85608639, 13.11.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2019 Справа №607/384/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

при секретарі Храпак М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210010002250 від 05 серпня 2018 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Почапинці, Тернопільського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, не депутата, працюючого охоронцем в Галицькому Коледжі ім. В. Чорновола, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , не судимого в порядку ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю: прокурора Свачія М.І., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої адвоката Карчевського В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника адвоката Дзюби П.П.,

В С Т А Н О В И В:

5 серпня 2018 року близько 12 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 керував технічно-справним автомобілем марки "Daewoo Lanos" р.н. НОМЕР_1 та рухався заднім ходом по вул. Пушкіна у м. Тернопіль в напрямку до будинку № 3 вул. Пушкіна зі швидкістю до 5 км/год.

Під час руху по вказаній вулиці водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5 ч. 1, п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України (далі ПДР), які зобов`язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

В подальшому, продовжуючи такий рух заднім ходом, водій ОСОБА_1 проігнорував вимоги п.10.9 ПДР України, який зобов`язував його під час руху заднім ходом не створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Для забезпечення безпеки руху водій, у разі необхідності повинен звернутись за допомогою до сторонніх осіб. В результаті допущених порушень вказаних вище пунктів ПДР України водій ОСОБА_1 допустив наїзд задньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась по проїзній частині дороги в попутному напрямку по ходу руху транспортного засобу.

У результаті наїзду пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді травми лівої нижньої кінцівки у вигляді закритих переломів малогомілкової кістки у нижній третині і внутрішньої (медіальної) кісточки великогомілкової кістки та синців і саден на шкірі гомілки та стопи, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку та крововиливу під тверду мозкову оболонку скроневої частки лівої півкулі головного мозку, а також пошкодження шкірних покривів - синці та садна лобової ділянки, синці повік обох очей, що супроводжується тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і, за цією ознакою відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Порушення водієм автомобіля "Daewoo Lanos" р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимог 1.5 ч. 1, п.2.3 (б), 10.9 ПДР України, перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав.

По суті провадження повідомив наступне він дійсно 5 серпня 2018 року близько 12 год., керуючи автомобілем "Daewoo Lanos" р.н. НОМЕР_1 в дворі будинку №1 по вул. Пушкіна у м.Тернополі, рухаючись заднім ходом, не помітив пішохода ОСОБА_2 та допустив на неї наїзд.

У скоєному щиро розкаюється. На даний час відшкодував потерпілій моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Окрім власного визнання, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, повністю доведена зібраними в ході судового розгляду доказами, зокрема:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні повідомила наступне. Минулого року, орієнтовно в серпні місяці, здійснювала прогулянку в дворі будинку де проживає.

На вулиці трапився затор, і вона обходила автомобілі, прямуючи додому. Раптово відчула удар в задню частину тіла та впала. Який саме автомобіль здійснив на неї наїзд не бачила;

- показами свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що 5 чи 4 числа минулого року, точної дати не пригадує, вона із сином сиділа на лавці біля під`їзду по вул. Пушкіна, 1, потерпіла, якій на вигляд 70 років, в цей час прогулювалася. В момент, коли від під`їзду виїжджав весільний кортеж, вона вийшла на дорогу, а обвинувачений на автомобілі сірого кольору виїжджав назад, раптом почули звук, автомобіль легенько багажником зачепив потерпілу, вона впала до бордюру чи на асфальт. За кермом автомобіля перебував обвинувачений. В той момент з сином перебували на відстані 5 метрів. Момент аварії бачила, відбувся контакт задньої частини автомобіля та потерпілої. В потерпілої був розбитий лікоть та нога. В яку конкретно частину тіла потерпілої відбувся удар, не бачила;

- показами свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що в момент аварії сидів на лавці разом з матір`ю ОСОБА_5 , спостерігали за весіллям. Почувши шум, побачили, що стоїть автомобіль обвинуваченого, а потерпіла при цьому лежить, не зрозуміли що відбулося. Жінка лежала на відстані 1 метра від автомобіля, ногами в напрямку до нього. Разом із обвинуваченим та сусідом відвели її до лавки і викликали швидку. Автомобіль марки «Део» був коричневого кольору, за його кермом був обвинувачений. Потерпіла розповіла, що її зачепив автомобіль. Від обвинуваченого почув про те, що він не бачив, як потерпіла з`явилася;

- показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні повідомила про те, що з 4 поверху разом із сусідкою ОСОБА_8 спостерігали за весіллям. Потерпіла прогулювалась, а перед 4 та 5 під`їздами був припаркований автомобіль, тому вона зійшла з тротуару, трішки пройшла і відбувся наїзд. Автомобіль гірчичного кольору контактував з потерпілою правою задньою стороною, в той час потерпіла рухалася спиною по відношенню до автомобіля, від удару вона впала.

Окрім наведених показань потерпілої та свідків, винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, доводиться також дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема оголошеними в судовому засіданні:

-рапортом інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Ліхачевського І.Т. від 05 серпня 2019 року, в якому зафіксовано те, що 05 серпня 2018 року о 11:55 год. надійшло повідомлення про те, що по вул . Пушкіна, 1 автомобіль невідомої марки таксі здійснив наїзд на невідому жінку;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05 серпня 2018 року, в якому зафіксовано огляд проїзної частини дороги в межах двору житлового будинку АДРЕСА_3 . В ході проведення огляду місця події виявлено наступну слідову інформацію: автомобіль «Daewoo Lanos 1.6» р.н. НОМЕР_2 , бежевого кольору розміщений в межах проїзної частини дороги та своєю передньою частиною направлений в сторону будинку №8 по вул . Тарнавського, на автомобілі, а саме, у лівій частині заднього бампера виявлено слід потертості бруду, на автомобілі виявлено механічні пошкодження у вигляді: пошкодження лако-фарбового покриття, зосереджені у центральній частині заднього бампера, деформована кришка багажника у нижній частині, передній бампер чорного кольору. На проїзній частині дороги виявлено сліди речовини бурого кольору, які сконцентровані біля лівої задньої частини автомобіля на відстані 0,9 м. від лівого краю проїзної частини дороги;

-планом-схемою - додатком до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди в м. Тернопіль по вул. Пушкіна, 1, від 05 серпня 2018 року;

- висновком експерта №1133 від 16 жовтня 2018 року, згідно резолютивної частини якого, за даними вивчених медичних документів, у ОСОБА_2 за період перебування з 05 по 20 серпня 2018 року на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми КНП "Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги" та подальшого спостереження в поліклініці за місцем проживання було встановлено травму лівої нижньої кінцівки у вигляді закритих переломів малогомілкової кістки у нижній третині і внутрішньої (медіальної) кісточки великогомілкової кістки та синців і саден на шкірі гомілки та стопи. Ця травма підтверджена даними рентгенологічного обстеження та результатами проведених оперативних втручань (05 серпня 2018 року накладання системи скелетного витягу, 09 серпня 2018 року відкрита репозиція (співставлення) відламків та фіксація їх металевими пластинами і гвинтами). Крім наведеного, у ОСОБА_2 , на підставі даних об`єктивного клінічного обстеження та спостереження і результатів проведеної 06 серпня 2018 року комп`ютерної томографії голови, було діагностовано закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку і крововиливу під тверду мозкову оболонку скроневої частки лівої півкулі головного мозку, а також пошкодження шкірних покривів - синці та садна лобової ділянки, синці повік обох очей. Із зовнішніх тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , крім вже відмічених вище, також були виявлені садна кистей обох рук. Описані у ОСОБА_2 ушкодження, зважаючи на їх вид, відсутність ознак консолідації (зрощення) переломів і їх виразність в динаміці, відомості про проведення оперативних втручань та клінічний перебіг, утворились від дії тупих предметів незадовго до її госпіталізації у лікувальний заклад, не виключено у вказаний в ухвалі термін - 5 серпня 2018 року. Утворення відмічених у ОСОБА_2 ушкоджень за наведених в ухвалі обставин дорожньо-транспортної пригоди (наїзд на пішохода), не виключається. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження не були небезпечними для життя та у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більш як 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості - п. п. 2.2.1, 2.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995);

- висновком експерта №45 від 30 листопада 2018 року, згідно резолютивної частини якого, на наданих речових доказах (блузці та спідниці потерпілої гр-нки ОСОБА_9 ) специфічних слідів наїзду у вигляді чітких відбитків виступаючих частин (деталей) транспортного засобу і слідів переїзду колесом (колесами) транспорту у вигляді відбитків малюнка протектора бігової поверхні колеса (коліс), а також ознак волочіння тіла по дорожньому покриттю, не виявлено. Локалізація, характер і механізм утворення виявлених на блузці та спідниці слідів, враховуючи дані протоколу огляду місця події і характер тілесних ушкоджень у потерпілої, у сукупності, дозволяють висловитися про можливість їхнього утворення під час наїзду транспортного засобу заднім ходом (не виключено, вказаного у постанові автомобіля марки "Daewoo Lanos 1.6") на потерпілу, яка в момент первинного контакту з транспортом (1-ша фаза) перебувала у вертикальному положенні і контактувала з автомобілем переважно лівою половиною тіла. Більш конкретна відповідь про взаєморозташування гр-нки ОСОБА_9 і транспортного засобу в момент первинного контакту та в інші фази контакту з транспортом можлива після проведення судово-медичної експертизи взуття потерпілої, яке слідчим не надавалось;

- висновком експерта №44 від 29 листопада 2018 року, згідно резолютивної частини якого, на наданих речових доказах виявлено сліди, які могли утворитися під час ДТП, зокрема: а)на блузці - переривчасту косогоризонтальну ділянку тертя нещільних піщанистих накладань на переді у верхньолівій третині, яка виникла від короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні з піщанистим покриттям в напрямі зверху вниз дещо зліва на право, і 2 ділянки з кров`янистими плямами на переді у нижньо-правій третині та лівій боковій поверхні стану в середній третині, які утворилися від короткочасного динамічного контактування тканини блузки з тупою закривавленою поверхнею без чітких ознак щодо напряму руху. Б) На спідниці - невелику безформну чорнувату ділянку нещільних сіро-чорнуватих піщанистих накладань на задньому полотнищі у нижньолівій третині, яка виникла від короткочасного контакту з тупою обмеженою слідоутворюючою поверхнею без чітких ознак щодо її форми та напряму руху, і 2 переривчасті ділянки накладань крові на передньому полотнищі, які з лиця тканини у нижньоцентральній третині частково нагадують короткі косовертикальні патьоки внаслідок вільного падіння крапель крові з вищерозташованої закривавленої частинитіла, а на вивороті тканини у нижньолівій третині мають вигляд безформних нещільних накладань суміші крові та піщанистих включень;

- висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №855-18-22 від 25 вересня 2018 року, згідно резолютивної частини якого, експерт не має підстав технічного характеру стверджувати, що виявлені сліди, які утворились на задній (або інших) частині (частинах) кузова досліджуваного автомобіля виникли внаслідок наїзду на пішохода. Якщо приймати до уваги механізм розвитку пригоди, а саме його першу фазу (рух автомобіля заднім ходом) та ту обставину, що потертість (точніше відшарування бруду) на лівій частині заднього бамперу могло утворитись внаслідок контактування з тілом пішохода, то місце наїзду на пішохода (проекція точки первинного контакту виступаючих частин автомобіля Daewoo Lanos з пішоходом) знаходилось в межах проїзної частини, в місці, що дещо передує зафіксованому в первинних документах розташуванню сліду речовини бурого кольору;

- висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №854/18-22 від 08 жовтня 2018 року, згідно резолютивної частини якого, рульове керування автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 на момент проведення експертного дослідження знаходилось у працездатному стані і вимогам ПДР України відповідало. Ознак, які б могли свідчити про функціональну непридатність системи робочого гальма автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 і несправностей, які б могли стати технічною причиною самостійної зміни напрямку руху під час експертного дослідження не виявлено. На момент проведення експертного дослідження не виявлено технічних несправностей основних систем автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , що впливають на безпеку руху. На момент проведення експертного дослідження встановлено, що на автомобілі Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 в наявності та розташовані на місцях, передбачених конструкцією даної моделі дзеркала заднього виду: зовнішні ліве та праве та центральне у середині салону. Вказані пристрої без пошкоджень та знаходяться у працездатному стані;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20 грудня 2018 року з свідком ОСОБА_7 , в ході якого встановлено те, що місце наїзду автомобілем марки «Daewoo Lanos 1.6» знаходиться у дворі будинку №1 по вул. Пушкіна у м. Тернопіль, на відстані 1.8 м. до правого краю проїзної частини дороги (відносно ходу проведення слідчого експерименту) та на відстані 6.2 м. до умовної лінії, проведеної через вхідні двері під`їзду №5 будинку АДРЕСА_3 . Уточнено місце знаходження свідка та встановлено видимість моменту ДТП;

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, а також те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання. До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить визнання вини, добровільне відшкодування завданої шкоди. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігання новим злочинам, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету для перерахування фінансовому управлінню Тернопільської обласної ради, коштів, витрачених на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 в сумі 7597 грн. 55 коп., який слід вирішити наступним чином.

Згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Таким чином, суд вважає, що цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської обласної ради, з урахуванням визнання його обвинуваченим ОСОБА_1 , підлягає до задоволення шляхом стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету для перерахування фінансовому управлінню Тернопільської обласної ради 7595 грн. 55 коп. витрат на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2

Потерпілою ОСОБА_2 до початку судового розгляду кримінального провадження заявлено цивільний позов до ПАТ «СК «Еталон» та обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «СК «Еталон» на її користь 16 754,66 грн. шкоди, пов`язаної з витратами на лікування, 837,73 грн. моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням її здоров`я, та стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_1 на її користь 149 162,27 грн. моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні представник потерпілої адвокат Карчевський В.М. заявив, що на даний час вони дійшли згоди з обвинуваченим щодо відшкодування маральної шкоди, а тому просить цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_10 залишити без розгляду.

Суд, з огляду на зміст заявлених цивільним позивачем вимог та їх обґрунтування, вважає, що позов до ПАТ «СК «Еталон» підлягає до задоволення.

При цьому суд виходить із наступних матеріалів кримінального провадження та вимог Закону.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/3649906 від 26 квітня 2018 року, укладеного між ПАТ СК «Еталон» та ОСОБА_1 (строк дії полісу - з 27 квітня 2018 року по 26 квітня 2019 року, страхова сума (ліміт відповідальності) за одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю - 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн., розмір франшизи становить 1000 грн.).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з наступними змінами) від 27 березня 1992 року № 6 шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

В п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01 березня 2013 року № 4 роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Ст. 5 цього Закону передбачено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Також, відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Нормами ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, суд, з врахуванням наведених норм Закону та умов договору страхування вважає, що позов ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди із ПАТ СК «Еталон» підлягає до задоволення.

Так, підлягають стягненню витрати на лікування внаслідок отриманих травм потерпілою ОСОБА_2 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, які підтверджені чеками на суму 16 754,66 грн., квитанціями, які свідчать про проходження медичного обстеження, придбання нею лікарських препаратів, необхідних для лікування, та документи про покупку медичних препаратів датовані безпосередньо після настання дорожньо - транспортної пригоди. Суд приймає їх до уваги та враховує тяжкість спричинених травм потерпілій, тому вказані суми, які підтверджені чеками на вказану суму підлягають стягненню з ПАТ СК «Еталон», яка є в межах ліміту страхової суми за шкоду заподіяну життю і здоров`ю, що підлягає виплаті за договором.

Потерпілою ОСОБА_2 документально підтверджено понесені нею витрати на лікування, внаслідок отриманих травм, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму 16 754,66 грн., які підлягають стягненню з ПАТ СК «Еталон», а отже являються страховою виплатою. Тому, згідно п. 22.3. ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з ПАТ СК «Еталон» підлягає до стягнення 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілого, що становить 837 грн. 73 коп.

Що ж до вимог потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь 149 162, 27 грн. моральної шкоди, то з огляду на заяву представника потерпілої в цій частині цивільний позов слід залишити без розгляду.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення: транспортно-трасологічної експертизи № 855-18-22 в сумі 3146 грн.; судової автотехнічної експертизи № 854/18-22 в сумі 2145 грн., які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.

Долю речового доказу необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 ( три тисячі чотириста) гривень.

Цивільний позов прокурора - задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету для перерахування до фінансового управління Тернопільської міської ради 7597 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн. 55 (п`ятдесят п`ять) коп. витрат на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Еталон» (03057, Україна, Київ вул. Дегтярівська, 33-б, 2-й під`їзд, код ЄДРПОУ: 20080515) в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3 ) 16 754 (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн. 66 (шістдесят шість) коп. витрат на лікування та 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 73 (сімдесят три) коп. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_11 про стягнення із ОСОБА_1 (зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3 ) 149 162, 27 грн. моральної шкоди - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 5291 (п`ять тисяч двісті дев`яносто одну) грн. 00 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 серпня 2018 року на автомобіль "Daewoo Lanos" р.н. НОМЕР_1 , - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Гуменний П.П.