Ухвала суду № 85607742, 13.11.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4168/19

Номер провадження 1-кс/473/1542/2019

УХВАЛА

"13" листопада 2019 р. Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області - Лузан Л.В., за участю секретаря судових засідань – Багрін І.А.,

старшого слідчого Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області – Тюпа Ж.В.,

власника майна - ОСОБА_1 ,

захисника власника майна Українця ОСОБА_2 С. – адвоката Палій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області клопотання старшого слідчого Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області Тюпа Ж.В., погоджене з прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Ватуліною А.І., про арешт майна в кримінальному провадженні №12019150190001530 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.11.2019 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області Тюпа Ж.В., погоджене з прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Ватуліною А.І., в рамках кримінального провадження №12019150190001530 про арешт належного ОСОБА_1 майна, а саме:

- транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN GOLF 1588», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (разом з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.08.2018 року, ключами);

- транспортного засобу марки «ГАЗ 5312 4250», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . (разом з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 27.11.2013 року, ключами).

В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019150190001530 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України.

30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені вищевказаних кримінальних правопорушень.

Водночас, санкція ч.3 ст. 307 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Тому, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, слідчий Тюпа Ж.П. просила накласти арешт на вищевказане майно.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала, вказувала на наявність підстав для позитивного вирішення зазначеного клопотання.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення зазначеного клопотання з огляду на відсутність його вини у вчиненні кримінальних правопору шень, що йому інкримінуються.

Його захисник усудовому засіданні також вказував на відсутність підстав для накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно внаслідок необґрунтованості зазначеного клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна, як виду покарання (п.3 ч.2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (ч.ч. 2, 4 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 310, ч.3 ст.307 КК України. Санкція ч.3 ст. 307 КПК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

При цьому, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Згідно інформації Територіального сервісного центру 4844 Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області власником транспортних засобів «VOLKSWAGEN GOLF 1588», 1987 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.08.2018 року) та «ГАЗ 5312 4250», 1988 року випуску, зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 27.11.2013 року) є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи завдання та мету арешту, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню в частині арешту транспортних засобів в вигляді встановлення заборони відчужувати та розпоряджатися майном.

Керуючись ст.ст.16, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

клопотання старшого слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області Тюпа Ж.В., погоджене з прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Ватуліною А.І., про арешт майна у кримінальному провадженні №12019150190001530 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно:

-транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN GOLF 1588», 1987 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.08.2018 року;

-транспортний засіб марки «ГАЗ 5312 4250», 1988 року випуску, зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 27.11.2013 року.

Майно, на яке накладений арешт відповідно до цієї ухвали, залишити на зберіганні у власника ОСОБА_1 , який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши останньому будь-яким способом розпоряджатися, відчужувати, передавати в оренду, вчиняти будь-які інші правочини щодо вищевказаних автомобілів.

Попередити ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надати слідчому, прокурору, власнику майна, на яке накладено арешт.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.В.Лузан