Рішення № 85606714, 12.11.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5028/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 Р ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львова у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача – Львівського комунального підприємства «Айсберг» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2019 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачі проживають поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2 . Зазначає, що впродовж останніх трьох років були неодноразові залиття квартири позивача власниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується складеними актами. 03 січня 2019 року квартиру АДРЕСА_3 було вкотре затоплено, внаслідок недбалого користування внутрішньоквартирною каналізаційною мережею та сантехнічними приладами. Згідно звіту про оцінку, вартість відшкодування збитків при залитті квартири становить 9784 грн. За проведення послуг з оцінки об`єкта позивачем було сплачено 500 грн. Окрім того, позивач зазначає, що їй була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 2000 грн. Просить суд стягнути з відповідачів вказану матеріальну та моральну шкоду, судовий збір та витрати, пов`язані із залученням експерта.

Ухвалою від 09 липня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підтримав викладених у ньому та просив задовольнити. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Виклик відповідачів у судові засідання був здійснений поштою. Рекомендовані поштові відправлення з судовими повістками, надіслані на адресу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , повернулися до суду з відміткою поштового відділення ПАТ «Укрпошта» у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Відповідно до п. п. 91, 99, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" та "Судове повідомлення", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу. У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч. ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку або судове повідомлення, не виявлено в місці проживання, повістку або повідомлення під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку чи повідомлення, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відмови адресата одержати судову повістку чи повідомлення особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку або повідомлення, вважається повідомленою.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки або повідомлення, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідачів про судові засідання вважається належним.

Окрім того, згідно з ч.11 ст. 128 ЦПК України виклик відповідачів до суду був здійснений через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (через веб - сайт Галицького районного суду м.Львова).

Відповідачі в судові засідання не з`явилися. Відзивів на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи за відсутністю відповідачів до суду не надходило. Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу слухати у заочному порядку.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_3 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування від 22.12.2004 року і копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів /а.с. 21, 22/.

Над квартирою позивача у вказаному будинку, знаходиться квартира АДРЕСА_2 , в якій проживають відповідачі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

03 січня 2019 р. року відбулося залиття належної позивачу квартири.

Відповідно до акту від 03 січня 2019 р., складеного комісією ЛМКП «Айсберг», причиною залиття стало неналежне користування внутрішньоквартирною каналізаційною мережею та сантехнічними приладами власниками кв. АДРЕСА_2 , яка знаходиться вище АДРЕСА_4 а. АДРЕСА_5 . 7/.

Згідно звіту про оцінку розміру відшкодування збитків при залитті квартири за адресою: АДРЕСА_6 , складеного ПП «ЕкспертМАШ», вартість відшкодування становить 9784,00 грн. /а.с.13-19/.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За загальним правилом, яке міститься в ст.1166 ЦК України, визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно положень ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Згідно із ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Зважаючи на надані докази по справі, суд вважає, що позивач довела завдану їй матеріальну шкоду, внаслідок залиття квартири 03 січня 2019 року, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, а відповідач не виконав свого обов`язку щодо доведення відсутності своєї вини у заподіянні шкоди.

Враховуючи наведене, суд вважає, що залиття було спричинено внаслідок недбалого користування внутрішньоквартирною каналізаційною мережею та сантехнічними приладами мешканцями квартири АДРЕСА_7 , тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За таких обставин, суд на підставі належним чином оцінених доказів, встановивши факт залиття квартири позивача, причину та розмір завданої шкоди його майну, вимоги розумності та справедливості, дійшов висновку, що на відповідачів необхідно покласти обов`язок по відшкодуванню шкоди, спричиненої залиттям у розмірі 9784,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протиправними діями відповідачів позивачеві було завдано моральної шкоди, які виразились у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, докладенні додаткових зусиль для організації життя.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачена сума судового збору за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн. в рівних частинах, по 384 гривні 20 копійок з кожного.

Позивачем надано суду на підтвердження витрат пов`язаних із залученням спеціаліста квитанцію № 1-4892К від 17 січня 2019 року про сплату 500,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат за проведення оцінки розміру відшкодування збитків, суд виходить з того, що вони не належить до витрат, пов`язаних з розглядом справи, оскільки така діяльність не є експертною в розумінні Закону України «Про експертизу». Тому, суд включає їх до суми відшкодування шкоди, спричиненої залиттям.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 10284 гривні 00 копійок матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача – Львівського комунального підприємства «Айсберг» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 10284 (десять тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 00 копійок матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 384 гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 384 гривні 20 копійок.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , АДРЕСА_9 .

ОСОБА_5 , АДРЕСА_9 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача – Львівське комунальне підприємство «Айсберг», 79000, м. Львів, пр. Свободи, 39, ЄДРПОУ 20772578.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Д. Фролова