Рішення № 85606425, 07.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 листопада 2019 р. № 520/9779/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Лантушенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №109350-5806-2038 від 23.05.2019 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення здійснив нарахування податкового зобов`язання з земельного податку без врахування того, що позивач не є власником або користувачем земельна ділянка, а є власником частини нежитлової будівлі. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про протиправність податкового повідомлення-рішення №109350-5806-2038 від 23.05.2019 року, а відтак останнє підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24.09.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представник відповідача Головного управління ДПС у Харківській області у наданому до суду письмовому відзиві, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що за даними податкового органу позивач зареєстрована як платник земельного податку як платник земельного податку з 01.12.2013 року на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,013725 га. З огляду норми діючого законодавства відповідачем було розраховано суму податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб, який належить сплатити позивачу. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивача у поданій до суду відповіді на відзив вказано власну правову позицію стосовно повідомлених представником відповідача доводів.

У судове засідання представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з відстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_2 є власником на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2013 року частини нежитлової будівлі площею 238,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана обставина сторонами не заперечувалась.

Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 286.5 ст.286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України відносно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 року №109350-5806-2038, яким визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 13920,70 грн. (а.с.11).

Під час судового розгляду справи встановлено, що представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 09.09.2019 року щодо надання розрахунку зі сплати земельного податку.

Листом Головного управління ДПС у Харківській області від 13.09.2019 року № 187/Р/20-40-58-06-20 представника позивача повідомлено, що згідно наявної податкової інформації бази даних інформаційного ресурсу ДПС України ІС «Податковий блок» гр. ОСОБА_2 була зареєстрована як платник земельного податку з 03.12.2013 року за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.013725 га. Земельний податок з фізичних осіб за земельні ділянки проведено на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 визначена по м. Харкову нова базова вартість 1 кв.м землі в розмірі 291,18 грн., яка діє з 1 січня 2014 року та щороку індексується, а також затверджено відповідні коефіцієнти (зональний (Км2), зон впливу локальних факторів (Км3), функціонального використання земельної ділянки (КФ) та рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 №1894/15, затверджено Положення про плату за землю у місті Харкові, додатку №2, затвердженого рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 року №542/17. Також вказано, що нарахування земельного податку проведено в автоматичному режимі засобами АІС «Податковий блок». При цьому, зазначено, що нарахування земельного податку за 2019 рік проведено на підставі Додатка 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 року №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18.

Позивач, не погодившись із проведенням такого розрахунку відповідачем та податковим повідомленням-рішенням в цілому звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що положеннями ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.72 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

При цьому, положеннями п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Як передбачено п. 270.1 ст.270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно із п. 286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб.

Згідно з пунктом 287.8 статті 287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позивачем у позовній заяві та представником позивача під час розгляду справи зазначено, що позивачу на праві приватної власності належить частина нежитлової будівлі площею 238,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що розмір частки позивача у власності зазначеної нежитлової будівлі складає 1/2.

Відтак, суд зазначає, що з огляду на положення п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб.

Таким чином, при розрахунку податкового зобов`язання по сплаті земельного податку за земельну ділянку, що перебуває у спільному користуванні декількох осіб, необхідно враховувати площу земельної ділянки, яка перебуває у користуванні співвласників, а також частку кожного співвласника у праві власності на нерухоме майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці.

З наявного представником відповідача відзиву на позов вбачається, що відповідачем при здійсненні нарахування позивачу податкового зобов`язання використано формулу Цзд = Б*Кі*Км2*Км3_ср.*Кф*РL, де Км2 - зональний коефіцієнт (за адресою м. Харків, проспект Льва Ландау, 181) – зона 8522 – Км2 – 2,04; КмЗ - коефіцієнт для зон впливу локальних факторів (1%); Кф - коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (для вказаного платника Кф становить 2,5 - землі комерційного використання); 1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік; 1,433 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік; 1,06 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік; 1,06 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік; 1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2018 рік; 3 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2019 рік.

Також представником відповідача вказано, що розрахунок грошової оцінки земельної ділянки та земельного податку за земельну ділянку адресою АДРЕСА_3 за 2019 рік здійснено за наступним розрахунком: (291,18 * 1,249 * 1,433 * 1,06 * 1 * 3) * 2,04 * 1% * 3*10000 = 1014258,312 (тариф); земельний податок – 1014258,312*0,013725 = 13920,70 грн.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 24.09.2019 року судом, зокрема, було задоволено клопотання представника позивача та витребувано від Головного управління ДПС у Харківській області належним чином засвідчені копії документів, а саме даних державного земельного кадастру, які використовувались при здійсненні розрахунку податкового зобов`язання ОСОБА_2 згідно податкового повідомлення-рішення №109350-5806-2038 від 23.05.2019.

Відповідачем під час розгляду справи вимоги ухвали суду від 24.09.2019 року виконано не було, витребуваних доказів до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів перебування у власності або користуванні позивача земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.013725 га, як не надано і доказів врахування контролюючим органом при проведенні розрахунку податкового зобов`язання позивачу площі земельної ділянки, яка перебуває у користуванні співвласників, а також частки кожного співвласника у праві власності на нерухоме майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.04.2018 року у справі №820/3171/17 та від 24.04.2018 року по справі №818/1027/17.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №109350-5806-2038 від 23.05.2019 року прийнято Головним управління ДФС Харківській області з порушенням встановленого діючим законодавством порядку, а, відтак, підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №109350-5806-2038 від 23.05.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.