Рішення № 85605933, 01.11.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа №440/3063/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Пуленко М.І.

та представників сторін:

від позивача – Фєдосєєв ОСОБА_1 О.,

від відповідача – Солоп І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Приватне підприємство "Дніпровська Рив`єра" (надалі - позивач, ПП "Дніпровська Рив`єра") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5.08.19 №0010121403 про збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб загалом у розмірі 886160,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність висновків документальної позапланової невиїзної перевірки щодо порушення ПП "Дніпровська Рив`єра" вимог податкового законодавства, наслідком чого визначено заниження позивачем зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за 2017 - 2018 роки загалом у розмірі 708928,09 грн. За твердженням позивача, у спірний період орендна плата ним вносилась у розмірі, що визначений умовами договору оренди землі, укладеного з Кременчуцькою міською радою Полтавської області. Окрім того, позивач переконаний у відсутності визначених законом підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Дніпровська Рив`єра".

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 76-79/. Свою позицію мотивував посиланням на доводи, викладені у акті від 16.07.19 №886/16-31-14-03-14/40646006 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Дніпровська Рив`єра". Зокрема, зазначив, що позивачем при визначені податкового зобов`язання з орендної плати за землю за 2017-2018 роки всупереч вимогам статей 274, 287, 288 Податкового кодексу України не враховано реальну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що призвело до заниження зобов`язання з плати за землю. Крім того, за твердженням відповідача, перевірку платника податків проведено з дотриманням вимог щодо здійснення податкового контролю, визначених статтями 78, 79 Податкового кодексу України.

3. Інші заяви учасників справи.

18.09.19 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 95-98/, у якій представник позивача вкотре стверджував про те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди землі. На переконання позивача, доводи податкового органу про помилковість застосування коефіцієнта при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки не підтверджені належними доказами. Окрім того, позивач звертав увагу на невідповідність запиту від 25.06.19 №28194/10/16-31-14-03-21 вимогам чинного законодавства та надання ПП "Дніпровська Рив`єра" відповіді на цей запит, що виключає можливість призначення податкової перевірки.

Заперечення на відповідь до суду не надходили.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.19 відкрито провадження у цій справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 9.10.19 суд протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задовольнив клопотання представника відповідача про заміну відповідача у справі з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

Протокольною ухвалою суду від 9.10.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 1.11.19 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ПП "Дніпровська Рив`єра" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 40646006 /а.с. 66-71/.

Між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) та ПП "Дніпровська Рив`єра" (орендар) 2.09.16 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав у строкове платне користування орендарю земельну ділянку з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд по вул. Богдана Хмельницького, 3, у м. Кременчуці Полтавської області /а.с. 39-49/. У оренду строком на три роки передано земельну ділянку загальною площею 68133 кв.м. (код КВЗУ 007.00 - Землі під житловою забудовою). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2.09.16 становила 64618018,53 грн (948,41 грн за 1 кв.м.). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 1938540,56 грн.

18.10.16 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 2.09.16, за змістом якої погоджено внесення змін шляхом заміни слів "для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" на "для будівництва житлового комплексу" /а.с. 55-57/. Крім того, сторонами погоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 68133 кв.м. станом на 11.10.16 складає 32308668,60 грн (474,20 грн за 1 кв.м.), а орендна плата - 969260,06 грн на рік.

ПП "Дніпровська Рив`єра" 16.02.17 подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій визначено розмір орендної плати на 2017 рік - 1082013,54 грн /а.с. 82-83/.

Крім того, позивачем 2.02.18 подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій визначено розмір орендної плати на 2018 рік - 616446,94 грн /а.с. 82-83/.

Кременчуцька місцева прокуратура Полтавської області листом від 14.12.18 вих.№120-12552-17 повідомила Головне управління ДФС у Полтавській області про те, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017171090000054 від 24.05.17, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, встановлено, що у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Богдана Хмельницького, 3 ум. Кременчуці Полтавської області помилково застосовано коефіцієнт КФ 0.5 замість 1.0, що призвело до заниження нормативної грошової оцінки земельної ділянки вдвічі /а.с. 89-90/.

Міськрайонне управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом від 8.02.19 вих.№124/122-19 повідомило Головне управління ДФС у Полтавській області про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 у 2017 - 2018 роках становила 68494768,23 грн /а.с. 86/. До листа додано копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 7.11.17 та від 7.02.19 /а.с. 87-88/.

За результатами опрацювання отриманої податкової інформації відповідач листом від 26.03.19 вих.№12875/10/16-31-14-03-21 надіслав запит ПП "Дніпровська Рив`єра" про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо нарахування орендної плати за землю за 2017 та 2018 роки /а.с. 26-27/.

Листом від 17.04.19 вих.№17/04-01 позивач повідомив, що нарахування орендної плати у 2017-2018 роках підприємством здійснено відповідно до умов договору оренди землі від 2.09.16 (з урахуванням додаткової угоди від 18.10.16) та на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.10.16 вих.№15/86-16, виданого Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /а.с. 28-30/.

25.06.19 начальником Головного управління ДФС у Полтавській області прийняте рішення у формі наказу №1714 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Дніпровська Рив`єра" з питань правильності та повноти нарахування і сплати плати за землю за період з 1.01.16 по 31.12.18 /а.с. 33/.

Листом від 25.06.19 вих.№28194/10-16-31-14-03-21 відповідач повідомив платника податків про призначення податкової перевірки та надіслав копію наказу від 25.06.19 №1714 і повідомлення про проведення перевірки від 25.06.19 /а.с. 80/. Поштове відправлення отримане позивачем 4.07.19, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600006049379 /а.с. 80/.

Листом від 5.07.19 вих.№24 позивач надав контролюючому органу документи згідно додатка /а.с. 34-35/.

У період з 3.07.19 по 9.07.19 фахівцем Головного управління ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Дніпровська Рив`єра".

Результати перевірки оформлені актом від 16.07.19 №886/16-31-14-03-14/40646006 /а.с. 13-20/, у якому вказано на порушення платником податків вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, пунктів 288.2, 288.3 статті 288, пунктів 285.1, 285.2 статті 285, пункту 286.2 статті 286, пункту 288.7 статті 288, пункту 289.1 статті 289, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю за 2017 рік на 92468,88 грн та за 2018 рік на 616459,21 грн.

На підставі Акта перевірки відповідач 5.08.19 сформував податкове повідомлення-рішення №0010121403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати орендної плати з юридичних осіб загалом у розмірі 886160,11 грн, з них: 708928,09 грн - основний платіж, 177232,02 грн - штрафні (фінансові) санкції /а.с. 11-12/.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо підстав проведення перевірки.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України - тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки платника податків визначені пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 78.1.1 якого даний вид перевірки проводиться у разі отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В силу положень пунктів 79.1 - 79.3 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Щодо нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) /підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Статтею 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік /пункт 285.1 статті 285 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктами 286.1, 286.2 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 підпункту 288.5.1 пункту 288.5, пункту 288.7 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Статтею 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Щодо підстав проведення перевірки.

Судом встановлено, що передумовою для призначення податкової перевірки ПП "Дніпровська рив`єра" стало отримання відповідачем податкової інформації, що свідчила про заниження розміру орендної плати за землю.

Так, за результатами опрацювання податкових декларацій з плати за землю за 2017-2018 роки та витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач встановив, що розмір орендної плати позивачем обчислений виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 34247052,45 грн, тоді як у витязі від 7.11.17 вих.№666/0/212-17 нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначено у розмірі 68494786,23 грн /а.с. 88/.

На цій підставі, відповідач, керуючись наведеними вище приписами пункту 73.3 статті 75 Податкового кодексу України, надіслав платнику податків запит від 26.03.19 вих.№12875/10/16-31-14-03-21 про надання податкової інформації /а.с. 26-27/.

Верховний Суд у постанові від 21.08.18 у справі №820/4745/17, на яку посилався представник відповідача у відповіді на відзив, зазначив, що контролюючим органом у запиті про надання податкової інформації не наведено жодних обставин про протиріччя або недостовірність даних, які в них містяться, не зазначено фактів, які свідчать про порушення позивачем приписів законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Однак, надісланий ПП "Дніпровська рив`єра" запит містив підстави для його надіслання із зазначенням інформації на підтвердження таких підстав. Так, у запиті відповідач посилався на витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отримані від Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, а також дані податкової звітності платника податків, що входить до поняття податкової інформації. Крім того, запит містив нормативне обґрунтування вимог контролюючого органу та скріплений печаткою Головного управління ДФС у Полтавській області.

Окрім того, у запиті контролюючий орган посилався на заниження платником податків зобов`язань з плати за землю, на що позивач надав пояснення щодо сплати податку за умовами, визначеними договором оренди землі.

Таким чином, у ході опрацювання податкової інформації відповідачем було виявлено та підтверджено отриманою податковою інформацією факт можливого заниження платником податків зобов`язань з орендної плати за землю. А оскільки платник такі факти заперечив, перевірка відповідних обставин, зокрема, в частині своєчасності та повноти нарахування ПП "Дніпровська Рив`єра" орендної плати за землю могла бути здійснена виключно у ході проведення документальної позапланової перевірки платника.

У акті перевірки від 16.07.19 №886/16-31-14-03-14/40646006 відображено факт надання платником податків відповіді на запит контролюючого органу разом з документами на обґрунтування своєї позиції (аркуші акта перевірки 3-4). Крім того, акт перевірки містить аналіз положень договору оренди землі від 2.09.16, додаткової угоди до договору оренди землі від 18.10.16 та витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2.09.16 та 11.10.16, що надані позивачем разом з відповіддю на запит контролюючого органу.

Наведене є підставою для висновку, що контролюючий орган належним чином проаналізував повідомлені платником податків обставини та надані у їх підтвердження докази.

З цих підстав суд відхиляє доводи представника позивача про незаконність призначення документальної позапланової перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Окрім того, суд враховує, що про проведення перевірки позивача повідомлено шляхом надсилання на його податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу від 25.06.19 №1714, повідомлення про проведення перевірки від 25.06.19, як те передбачено пунктом 78.4 статті 78, статтею 79 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 42.2 цього Кодексу.

Як зазначалось судом вище, поштове відправлення отримане позивачем 4.07.19, а листом від 5.07.19 платник податків надав документи для проведення перевірки.

У свою чергу, надалі листом від 5.07.19 документи враховані податковим ревізором-інспектором під час проведення перевірки, що відображено у акті перевірки.

Таким чином, у спірних відносинах контролюючим органом забезпечено право платника податків на участь у проведенні перевірки шляхом отримання від нього пояснень разом з їх документальними підтвердженнями.

Щодо нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Спір в частині визначення розміру орендної плати між сторонами виник з приводу правомірності нарахування податкового зобов`язання відповідно до умов договору оренди землі, укладеного з органом місцевого самоврядування.

Так, позивач переконаний, що податкове зобов`язання, відображене ПП "Дніпровська Рив`єра" у податкових деклараціях з плати за землю за 2017, 2018 роки, правомірно розраховане на підставі договору оренди землі, укладеного з Кременчуцькою міською радою, та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі станом на 11.10.16.

Однак, суд не погоджується з цими доводами платника податку з огляду на такі обставини.

Законодавцем у підпункті 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено нижню граничну межу річної суми платежу з орендної плати за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом.

Таким чином, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок щодо правозастосування у спірних відносинах наведений у постановах Верховного Суду від 16.10.18 у справі №816/2828/17, від 25.04.19 у справі №804/985/15, від 14.05.19 у справі №826/12046/14, що враховані відповідачем під час прийняття спірного рішення.

Окрім того, суд враховує, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

За таких обставин, зважаючи на те, що відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 від 7.11.17 вих.№666/0/212-17 нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки станом на 7.11.17 визначена у розмірі 68494786,23 грн, позивач, виходячи з положень договору оренди землі від 2.09.16 та додаткової угоди від 18.10.16, мав нараховувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно.

Проте позивач у спірний період розрахував орендну плату за землю виходячи з нормативної грошової оцінки у розмірі 32308668,60 грн, що зазначена у витязі від 11.10.16 вих.№15/86-16.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Однак, позивач не вжив дій щодо уточнення розміру податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за період з 7.11.17 по 31.12.18.

При цьому суд також враховує пояснення представника позивача, надані ним у судовому засіданні 1.11.19, про те, що підприємство погодилось з фактом помилкового визначення коефіцієнта у витязі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.10.16 та з 2019 року нараховує і сплачує орендну плату на підставі витягу від 7.11.17.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем доведено правомірність тверджень про заниження ПП "Дніпровська Рив`єра" податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю за спірний період.

Разом з цим, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про порушення прав ПП "Дніпровська Рив`єра" та обґрунтованість позовних вимог.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Дніпровська Рив`єра".

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2019 року.

Суддя О.О. Кукоба