Рішення № 85605833, 11.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1347/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28 серпня 2017 року № 0027701406 по акту перевірки від 15 серпня 2017 року, реєстраційний номер 461/15-32-40-01/ НОМЕР_1 , про застосування штрафних санкцій в сумі 40632,50 грн.

Ухвалами суду від 8 квітня 2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 3 травня 2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 10.09.2019 року та від 10.10.2019 року: розгляд справи по суті почато спочатку відповідно до ч. 5 ст. 223 КАС України.

В судовому засіданні 10.10.2019 року після вступного слова позивача та представника відповідача останніми суду подані заяви про продовження розгляду справи без їх участі, в порядку письмового провадження. (а.с.165-166)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- в адміністративному порядку оскаржувався незаконний акт про результати фактичної перевірки та податкові повідомлення-рішення до Головного управління Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області. Так, 23 серпня 2017 року подано заперечення та скарги на незаконний акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, які по суті не розглянуті до цього часу;

- позивач посилається на те, що формальні відписки податкового органу не містять обґрунтувань, доводів та розрахунків сум штрафних санкцій, оскільки в них внесено недійсні відомості: не вказано, що суб`єкт господарювання не приймала участь у перевірці, була позбавлена прав на ознайомлення з направленням, на внесення даних у журнал реєстрації перевірок та на дачу пояснень, зауважень, на підписання акта перевірки;

- наказ Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про проведення перевірки позивачу не надавався та позивачем не підписувався. Перевірка проводилась односторонньо, з порушенням встановлених норм діючого законодавства;

- 18 серпня 2017 року копію акту (довідки) про результати фактичної перевірки від 15 серпня 2017 року отримано позивачем та виявлено, що в нього внесено недійсні відомості, зокрема, в акті записано три направлення, однак позивачу було надано лише одне направлення, яке було на відстані показано та два інших направлення показано не було;

- на першому аркуші зазначеного акту (довідки) про результати фактичної перевірки від 15 серпня 2017 року записано, що перевірку здійснено в присутності представника суб`єкта господарювання, але його прізвище, ім`я та по батькові, адреси та довіреності не вказано, натомість записано позивача в той час коли його там не було;

- отже, перевірка проведена з грубим порушенням прав суб`єкта господарювання, направлених на віджимання дрібного бізнесу, вилучення грошових коштів у складний період розвитку, на унеможливлення процесу оскарження акту, так як зміст одержаних копій документів не те, що проаналізувати, але і прочитати не можливо;

- в акті про результати фактичної перевірки від 15 серпня 2017 року незаконно записано, що за 8 днів немає документів та нібито по касовому апарату не проведено розрахункові операції, однак зазначені обставини не відповідають дійсності;

- сума штрафних санкцій у сумі 40632,50 грн. не є обґрунтованою, оскільки немає розшифровки ні однієї з сум штрафних санкцій.

Згідно з відзивом на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких підстав:

- посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена фактична перевірка суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 магазину- ІНФОРМАЦІЯ_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 15.08.2017 року № 461/15-32-40-01/ НОМЕР_1 ;

- перед початком проведення фактичної перевірки згідно п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України була проведена контрольна розрахункова операція, а саме було встановлено реалізацію сигарет «Мальборо» вартістю 32,55 грн. Розрахункову операцію здійснила продавець ОСОБА_2 , якій було пред`явлено для ознайомлення наказ ГУ ДФС в Одеській області від 03.08.2017 року № 3328 «Про проведення фактичної перевірки» та направлення на перевірку від 04.08.2017 року № 1057, №1058, № 1059. Після ознайомлення з наказом та направленням ОСОБА_2 власноруч підписала направлення та отримала копію наказу;

- перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 8126,50 грн. згідно фіскальних звітних чеків за період з 26.07.2017 року по 04.08.2017 року до книги ОРО № 1517001750 р/3 від 26.08.2015 року, чим було порушено вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями);

- також, перевіркою встановлено не ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а саме відсутні накладні на алкогольні напої згідно додатку до акту перевірки на загальну суму 4792,8 грн., чим порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) та не забезпечення передачі обов`язкової звітності пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а саме встановлено неподання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку фіскальних звітніх чеків за: 12.09.2016 року, 07.06.2017 року, 21.06.2017 року (фіскальний номер РРО- 1517001750); 09.02.2016 року, 08.06.2016 року, 18.10.2016 року, 08.02.2017 року (фіскальний номер РРО – 1517001809), чим було порушено вимоги п. 7 ст. 3 Закону № 265;

- ФОП ОСОБА_1 було отримано додаток до акту перевірки, про що свідчить її підпис;

- на підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято ППР: від 22.08.2017 року № 0011264001, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 9585,6 грн. (4792,8 грн.*2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; від 28.08.2017 року № 0027701406, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 40632,5 грн. (8126,0 грн.*5) за не оприбуткування готівкових коштів у встановленому порядку; від 28.08.2017 року № 0027701406, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 40632,5 грн. (8126,0грн.*5) за не оприбуткування готівкових коштів у КОРО; від 28.08.2017 року № 0027711406, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1190 грн. (170грн.*9) за не забезпечення подання до органів ДФС по дротовому або бездротовому каналу зв`язку електронних копій розрахункових документів, які містять на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або пам`яті модемів, які до них приєднані;

- ФОП Переверзєва Н. ОСОБА_3 . не погоджуючись з висновками контролюючого органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями направило скаргу до ДФС України. Згідно рішення про результати розгляду скарги від 09.11.2017 року № 14866/П/99-99-11-03-01-23 залишено без змін ППР, а скаргу без задоволення;

- відповідач з посиланням на Податковий кодекс України, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/65-ВР, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, вважає, що повністю правомірно застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу за порушення законодавства ФОП ОСОБА_4 В.

Заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відповідно до наказу від 03.08.2017 року № 3328 (а.с.85-86) та направлень від 04.08.2017 року за № 1057, № 1058, № 1059 (а.с.87-89) проведено фактичну перевірку міні-маркету, бар «Корчма», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить суб`єкту господарювання: ФОП ОСОБА_1 (податкова адреса: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 ).

Згідно зі змістом направлень від 04.08.2017 року за № 1057, № 1058, № 1059, їх пред`явлено та копію наказу про проведення перевірки вручено 05.08.2017 року ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, дата реєстрації акта в органі ДФС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 15.08.2017 р., реєстраційний № № 461/15-32-40-01/2162700061. (а.с.90-93)

Відповідно до змісту вказаного акту перевірки, перевіркою встановлено, зокрема:

- у ході перевірки 05.08.2017 року встановлено не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму – 8126,50 грн. згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за період з 26.07.2017 року по 04.08.2017 рік до книги ОРО № 1517001750 р/3 від 26.08.2015 року (копії КОРО та Z-звітів додаються), чим порушено п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зі змінами та доповненнями).

15.08.2017 року посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області складено акт про те, що позивач відмовилась від підписання та отримання акту перевірки від 15.08.2017 року № 461/15-32-40-01/216270061. (а.с.101)

Листом № 5124/П/15-32-40-01-20 від 07.09.2017 року відповідач на заперечення до акту фактичної перевірки від 15.08.2017 року № 461/15-32-40-01/ НОМЕР_1 повідомив позивача, що висновки, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства. (а.с.102-104)

Податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2017 року № 0027701406 (а.с.13), відповідач повідомив позивача, що на підставі акту перевірки від 15.08.2017 року № 461/15-32-40-01/ НОМЕР_1 , встановлено порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зі змінами та доповненнями), та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, застосовано суму штрафних (фінансових) санкції (штрафу) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 40632,50 грн. (а.с.13)

Рішенням ДФС від 09.11.2017 року, зокрема, податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.08.2017 року № 0027701406 залишено без змін, а скаргу – без задоволення. (а.с.35-38)

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням відповідача від 28.08.2017 року № 0027701406, позивач оскаржив його у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.14-17, 26, 138-156):

- аркушів Книги ОРО № 1517001750 р/3 від 26.08.2015 року разом із фіскальними звітними чеками (Z-звітами) за період з 26.07.2017 року по 04.08.2017 рік;

- Розрахунку штрафних (фінансових) санкцій згідно до акту № 461/15-32-40-01/2162700061 від 15.08.2017 року фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), відповідно до якого, зокрема:

- вид порушення: п. 2.6 гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637,

- відповідальність передбачена: ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (із змінами та доповненнями),

- сума, до якої застосовується фінансова санкція, грн.: 8126,5,

- розрахунок фінансової санкції, грн.: 8126,5 х 5,

- сума фінансової санкції, грн.: 40632,50;

- Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_1 .

В судовому засіданні на виконання ухвали суду позивачем надано та судом оглянуто оригінали Книги ОРО № 1517001750 р/3 від 26.08.2015 року разом із фіскальними звітними чеками (Z-звітами) за період з 26.07.2017 року по 04.08.2017 рік та встановлена їх відповідність наданим позивачем копіям відповідних документів.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвал суду про витребування доказів відповідачем суду також надано копії, зокрема (а.с.94-99, 100):

- додатків до акту перевірки: додатків до акта на об`єктах: міні-маркет, бар «Корчма», з даними про наявний товар, що знаходиться в реалізації (на збереженні) та перевірений суцільно (вибірково); Описів наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків;

- пояснень ОСОБА_2 (повара-продавця магазину-бару «Корчма»).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України); Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР); Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року за № 436/95 (далі – Указ № 436/95), Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі – Положення № 637).

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Абзацом першим статті 8 Закону № 265/95-ВР встановлено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органами доходів і зборів.

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.2 глави 2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 7.15 глави 7 Положення № 637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судом обставин, а саме:

Позивачем оскаржене лише податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.08.2017 року № 0027701406, яке прийнято на підставі акту перевірки від 15.08.2017 року № 461/15-32-40-01/ НОМЕР_1 , про встановлення порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до змісту акта перевірки, оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі такого:

- у ході перевірки 05.08.2017 року встановлено не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму – 8126,50 грн. згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за період з 26.07.2017 року по 04.08.2017 рік до книги ОРО № 1517001750 р/3 від 26.08.2015 року (копії КОРО та Z-звітів додаються).

З вищенаведеного вбачається, по-перше, обґрунтування відповідача заперечень проти заявлених позовних вимог із посиланням на підстави для встановлення інших порушень, зафіксованих в акті перевірки, – є помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та не входить до предмету спору (дослідження, доказування).

Відповідно, надані відповідачем докази на підтвердження таких обставин, зокрема, копії додатків до акту перевірки: додатків до акта на об`єктах: міні-маркет, бар «Корчма», з даними про наявний товар, що знаходиться в реалізації (на збереженні) та перевірений суцільно (вибірково); Описів наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, – не є належними у цій справі.

Проте, по-друге, на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України та на виконання ухвал суду, належним чином засвідчені копії усіх: додатків до акту перевірки № 461/15-32-40-01/2162700061 від 15.08.2017 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.08.2017 року № 0027701406, в тому числі в обов`язковому порядку тих, про які зазначено у самому акті перевірки (зокрема, копії КОРО та Z-звітів, тощо); документів, використаних при перевірці, зазначених в п. 10 акту перевірки № 461/15-32-40-01/2162700061 від 15.08.2017 року, – відповідачем суду не надані та не зазначено про причини їх ненадання.

В судовому засіданні 10.10.2019 року представником відповідача підтверджено, що вищезазначених додатків у відповідача немає, без зазначення причин їх відсутності.

Отже, відповідачем не доведені обставини, встановлення яких послужило підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

По-третє, в судовому засіданні на виконання ухвали суду позивачем надано та судом оглянуто оригінали Книги ОРО № 1517001750 р/3 від 26.08.2015 року разом із фіскальними звітними чеками (Z-звітами) за період з 26.07.2017 року по 04.08.2017 рік та встановлена їх відповідність наданим позивачем копіям відповідних документів, та позивачем доведено оприбуткування готівкових коштів на загальну суму – 8126,50 грн. згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за період з 26.07.2017 року по 04.08.2017 рік до книги ОРО № 1517001750 р/3 від 26.08.2015 року.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що суд не бере до уваги обґрунтування позивача заявлених позовних вимог – про скасування податкового повідомлення-рішення із посиланням на процедурні порушення, нібито, допущені відповідачем при початку та під час проведення фактичної перевірки, з таких підстав.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, ревізори фактично були допущені до проведення перевірки, за результатами проведення перевірки позивача складено відповідний акт перевірки та винесено податкове повідомлення-рішення.

За таких обставин, у даній справі – про скасування податкового повідомлення-рішення, яке прийняте за результатами наведеної перевірки, підлягає дослідженню та наданню оцінці лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 26.09.2019 року по справі № 810/6948/13-а.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.);

- з урахуванням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення;

- позивачем заявлено позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 28 серпня 2017 року № 0027701406 по акту перевірки від 15 серпня 2017 року, реєстраційний номер 461/15-32-40-01/ НОМЕР_1 , про застосування штрафних санкцій в сумі 40632,50 грн.

Проте, враховуючи вищенаведені висновки суду, керуючись ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав та інтересів позивача, визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його, відповідно

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 28.02.2019 року № 39 про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 768,40 грн. (а.с.10)

Відповідно, стягненню з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає належна сума судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код юридичної особи: 39398646) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 28.08.2017 року № 0027701406.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.