Рішення № 85605477, 12.11.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2541/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до третя особаПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4, корпус - А, офіс 35-А) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит Ту Ю" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПОУ - 40094068)проскасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59755416, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову ВП №59755416 про відкриття виконавчого провадження.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А., при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59755416 від 08.08.2019 року порушено статтю 24 Закону України «Про виконавче провадження». Всупереч законодавства виконавче провадження відкрито не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням майна боржника. При цьому, вказувала, що зареєстрована та мешкає у Кіровоградській області.

Позивачка вважала, що виконавче провадження відкрито незаконно, а оскаржувана постанова має бути визнана протиправною та скасована.

Відповідач позов не визнала, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що стягувачем було подано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_2 , відритого в ТОВ «Кредит Ту Ю». При цьому, стягувач розташований за адрескою: м. Київ, вул. Вікентія АДРЕСА_2 .

Отже, на думку відповідача, оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки провадження відкрито за місцем знаходження майна боржника, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні. В підтвердження правомірності своїх дій відповідач також посилається на лист - роз`яснення Міністерства юстиції України від 11.06.2018 року №23123/16620-33-18/20.5.1 та постанову Верховного Суду від 10.09.2018 року по справі №905/3542/15.

Третя особа пояснень по суті справи не подала.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2019 року.

В судове засідання сторони не з`явились причини неявки суду не повідомили, однак належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення такого.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.

Згідно вимог ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 124, 194, 205 та 268 КАС України, суд вважає, що неприбуття сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області 11.10.2005. (а.с.6-7).

На підставі заяви про примусове виконання рішення відповідачем 08.08.2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59755416 щодо примусового виконання виконавчого напису №1306, виданого 29.07.2019 року приватним нотаріусом Броварського міськрайонного нотаріального округу Клітченко О.А. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» коштів в розмірі 14183,05 грн. (а.с. 47).

Згідно з довідкою №б/н від 01.08.2019 року, наданою ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю», за позивачем обліковуються рахунок № НОМЕР_2 у валюті гривня (а.с.44).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Постановою від 28.08.2019 виконавець звернула стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.72).

Не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2019 року ВП №58633423 з підстав її протиправності, позивач звернулась з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі Закон, №1404-VІІІ) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.3 ч.1 ст.3 Закону, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця визначені ст.24 Закону.

Положеннями ч.2 цієї статті визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Частиною першою статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач, у відповідності до вимог ч.3 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Приписами ч.2 ст.48 Закону встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В пункті 19 Постанови Верховного Суду № 905/3542/15 від 10.09.2018 року зазначено: ч. 3.1. ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України «Про виконавче провадження», у якому йдеться про «кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках».

Системний аналіз норм свідчить, що виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчим округом відповідача є м. Київ. Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, в територіальних межах м. Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться в м. Києві.

У заяві на примусове виконання рішення стягувач зазначив, що у позивача є картковий рахунок № НОМЕР_4 у валюті гривня, відкритий в ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю». Також, міститься довідка вказаного ТОВ, згідно якої позивач має вказаний картковий рахунок.

Дослідивши дану довідку суд встановив, що він містить відомості лише про наявність карткового рахунку у позивача та не містить відомостей про наявність на цьому картковому рахунку грошових безготівкових коштів.

Суд зазначає, що відповідач, у першу чергу, не звернула стягнення на грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку позивача № НОМЕР_4 в валюті гривня, відкритий в ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю», а звернула стягнення саме на доходи позивача, про що свідчить постанова відповідача про звернення стягнення на доходи від 28.08.2019 року (а.с.72).

Аналіз наведеного доводить вже зроблений висновок суду про те, що на вказаному картковому рахунку відсутні грошові безготівкові кошти, на які могло би бути звернено стягнення.

При цьому, в копіях виконавчого провадження залученого до матеріалів справи відсутній Інформаційний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого, згідно якого у позивача є будь-яке майно, яке розташовано у м. Києві.

За таких обставин, суд зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття спірної постанови у позивача було відсутнє будь-яке майно, у тому числі, грошові кошти, які б знаходились в межах виконавчого округу відповідача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України від 11.06.2018 року, оскільки даний лист містить роз`яснення про те, що приватний виконавець дійсно може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням саме грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Тобто, вказане роз`яснення не містить інформації щодо можливості прийняття виконавчих документів за місцезнаходженням лише карткових рахунків боржника.

Водночас, як вже наголошувалося судом підставою для відкриття виконавчого провадження за відповідним територіальним округом має бути, зокрема, наявність майна на вказаній території. Кошти, в розумінні чинного законодавства, вважаються майном особи.

Аналогічний висновок міститься в зазначеному вище листі Міністерства юстиції України від 11.06.2018 вих. №23123/16620-33-18/20.5.1, в останньому абзаці якого зазначено наступне: «Виходячи з наведеного, приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах».

Проте згідно з довідкою ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю» від 01.08.2019 року №б/н не містить інформацію щодо наявності на вказаному рахунку коштів, які належать ОСОБА_1 Більш того, суд вважає, що вказаний рахунок не є поточним, на якому акумулюються кошти вкладника, а є рахунком, на який мають надходити кошти для погашення кредитної заборгованості, тобто такі кошти не можуть вважатися майном особи.

Посилання відповідача на постанову ВС у складі Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №905/3542/15 суд вважає надуманими та не приймає, оскільки правовідносини у справах не є подібними. Так, у справі № 905/3542/15 йшла мова про правомірність дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать відповідачу та підлягають до сплати позивачу і знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у будь-яких фінансових установах, в тому числі, на поточному рахунку № НОМЕР_5 у позивача (місцезнаходження Банку: 01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26), та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження при виконанні ухвали суду про забезпечення позову в межах розміру позовних вимог у сумі 3757486,60 доларів США, за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам відповідача.

У справі що розглядається обставини є зовсім іншими. А відтак, суд не може застосувати висновки Верховного Суду, бо вони не стосуються спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що відповідач протиправно, всупереч чинного законодавства України прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявностідостовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Наведені відповідачем обґрунтування щодо процедури та порядку відкриття, ведення, закриття рахунків та їх обслуговування не спростовують обґрунтування позивача та викладені висновки суду.

Беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами у справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані сторонами, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

VІ. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Клітченко Оксани Анатоліївни ВП №59755416 від 08.08.2019 року.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Клітченко Оксани Анатоліївни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4, корпус - А, офіс 35-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.В. Жук