Рішення № 85605467, 13.11.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2636/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Знам`янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Знам`янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо не зняття арешту накладеного на підставі постанови ВДВС Знам`янського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2011 року, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Знам`янський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, накладеного на підставі постанови ВДВС Знам`янського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2011 року.

ОСОБА_1 (надалі позивач) в обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №185510680 від 21.10.2019 року їй стало відомо про накладення арешту на належне майно на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2011 р. ВДВС Знам`янського МРУЮ. Після звернення до Знам`янського міськрайонного відділу ДВС ГТ управіління юстиції в Кіровоградській області, листом-відповіддю від 23.10.2019 р. орган виконавчої служби повідомив, що у зв`язку із закінченням термінів зберігання та знищенням документації у відділу відсутні документи, на підставі яких накладено арешт. Позивач зазначає, що виконавче провадження в межах якого накладено арешт знищено, однак арешт не знято, що порушує її право на розпорядження належним майном.

Ухвалою судді від 04.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи на 10 год. 00 хв. 11 листопада 2019 р., сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій. Даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (а.с.1-2).

До суду надійшли заяви від третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про розгляд справи без їх участі та про підтримання позовних вимог (а.с.37-39) інші дві треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є неповнолітніми особами (а.с.13-14).

Позивач надав суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

В судове засідання 11.11.2019 р. представник Знам`янського міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (надалі відповідач) не з`явився, надавши заяву про відкладення розгляду справи через стислі строки для надання заперечень.

Частиною 4 статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Отже, розгляд справи даної категорії передбачають скорочені строки розгляду, а тому судом встановлюються також скорочені строки для надання відзиву.

За усною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 12.11.2019 р.

У судове засідання 12.11.2019 р. сторони та треті особи не з`явились. Відзив на позов відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи заяву позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, неявку відповідача та заяви третіх осіб про розгляд справи без їх участі, суд ухвалив розгляд справи провести у порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження), дослідивши надані докази сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 30.11.2016 року на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності належить квартира АДРЕСА_2 а.с. АДРЕСА_3 ). Об`єкт нерухомості зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прва власності 08.08.2017 р. за №1324192435101 (а.с.13-14).

В інформаційнії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 21.10.2019 р. №1855106080 зазначено, що 10.08.2017 р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 21823021 державним реєстратором міської ради міста Кропивнцький Кіровоградської зареєстровано арешт нерухомого майно ОСОБА_7 на підставі постанови б/н від 04.10.2011 р. ДВВС Знам`янського МРУЮ (а.с.15-16).

Позивач звернулась із заявою до Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (надалі відповідач) про отримання копій відповідних документів, що стали підставою для накладення арешту.

Листом від 23.10.2019 р. №23413 відповідач повідомив позивача, що виконавче провадження в межах якого накладено арешт знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання, а тому не можливо надати копії документів, на підставі яких накладено арешт (а.с.17).

У зазначеному листі відсутнє будь-яке посилання на дату акту про звищення виконавчого провадження, що фактично унеможливлює суд встановити, який Закон про виконавче провадження діяв на час знищення виконавчого провадження. Відповідач не надав відзив на позовну заяву. Протягом 2011 року (рік накладення арешту) і по сьогодній день діяльність органів виконавчої служби регулювали різні закони в часі. Так, Закон України "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21.04.1999 р. втратив чинність 05.01.2017 р. з набранням чинності Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-ХІV (чинного на час накладення арешту), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 5 вказаного Закону державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

З огляду на пункт 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. №2274/5 (далі за текстом - Порядок) строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Згідно пункту 9.10 Порядку завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Отже, знищенню підлягають завершені виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився.

Відповідно до частин 1, 2 статті 50 "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21.04.1999 р. у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Згідно частин 1, 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Водночас наслідки завершення виконавчого провадження визначені ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, законодавчі акти про виконавче провадження, які діяли в різний час майже, однаково регуламентують дії відповідача у разі закінчення виконавчого провадження та щодо знищення виконавчого провадежння, а тому на думку суду, перед знищенням виконавчого провадження відповідач повинен був прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття у зв`язку із цим накладеного в межах такого виконавчого провадження арешту.

Суд зауважує, що Законом не передбачено обов`язку державного виконавця вчиняти дії щодо зняття накладеного арешту у випадку звершення виконавчого провадження внаслідок повернення виконавчого документа стягувачу чи до суду, оскільки згідно Законів про виконавче провадження, виконавчий документ повертається стягувачу за наявності визначених підстав та за умови, що виконавче провадження за таким виконавчим документом не здійснювалося або здійснено частково.

Суд враховує, що накладення арешту на майно позивача, свідчить про вчинення державним виконавцем дій спрямованих на виконання виконавчого документу, а тому у разі завершення виконавчих проваджень державний виконавець зобов`язаний вчинити усі дії передбачені відповідними нормами Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі зняти арешт, накладений на майно боржника.

Відповідно до частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (в редакції чинній на час розгляду справи), у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Аналіз двох законів України про виконавче провадження дає підстави дійсти висновку про те, що рішення про зняття арешту з майна боржника виноситься органом, яким накладено арешт.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На підставі викладеного та враховуючи, що на відповідача покладено обов`язок при завершенні виконавчого провадження вчинити дії щодо скасування арешту, які при завершенні виконавчого провадження вчинені не були, зважаючи на те, що накладений арешт перешкоджає позивачу розпоряджатися належним йому на праві приватної спільної власності майном, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту накладеного на підставі постанови ВДВС Знам`янського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2011 року, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до cтатті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 р.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Так, обов`язок щодо зняття арешту в разі завершення виконавчого провадження та його знищення полягає виключно на відповідачі, а тому саме він повинен вчиняти дії (приймати відповідне рішення) щодо зняття арешту з майна.

Оскільки зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, накладеного на підставі постанови ВДВС Знам`янського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2011 року фактично є похідною позовною вимогою від першої, тому суд доходить висновку про її задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. (а.с.22), тому розмір суми судового збору слід стягнути на його користь рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Знам`янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Знам`янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо не зняття арешту накладеного на підставі постанови ВДВС Знам`янського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2011 року, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Знам`янський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, накладеного на підставі постанови ВДВС Знам`янського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2011 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань управління державної виконавчої служби Знам`янський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 );

ОСОБА_5 - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

ОСОБА_6 - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Знам`янський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Героїв Крут,9 код ЄДРПОУ 34200520.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук