Рішення № 85604910, 03.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
03.10.2019
Номер справи
240/6701/19
Номер документу
85604910
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м.Житомир справа № 240/6701/19

категорія 111020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю: представників позивача - Кувшина І.Р., Тихонюк І.В.,

представника відповідача - Захарко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" до Головного управління ДФС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізична особа - підприємець Ткаченко Олександр ОСОБА_1 про визнання прийнятих рішень та бездіяльності протиправними,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій та прийняття рішень протиправними, в якому просить:

- визнати протиправними рішення Головного управління ДФС у Житомирській області про погашення усієї суми податкового боргу від 15.10.2015 №3 та бездіяльність щодо порядку проведення оцінки майна, яке перебуває у заставі та належить на праві власності ТОВ «Чиста криниця», яка полягає у порушенні гарантованого законом (п.95.12 ст.95 Податкового Кодексу України) права останнього на самостійне здійснення оцінки шляхом укладення договору з оцінювачем, не забезпеченні доступу суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання до об`єкта оцінки, не проведенні повної оцінки (всіх об`єктів) заставного майна (ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ) та не проведенні рецензування звіту про оцінку майна (п. 3 ст.13 Закону України № 2658-ІІІ);

- визнати недійсним договір доручення на продаж майна від 09.08.2018, укладений між ГУ ДФС у Житомирській області в особі начальника Лаврова О.С. та ФОП Ткаченком О.А..

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" зазначало, що рішення Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 3 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває в податковій заставі та належить ТОВ "Чиста криниця" є протиправним, оскільки прийнято 15.10.2015 на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили. Також позивач стверджує, що відповідачем не пропонувалося Товариству здійснити самостійно оцінку майна шляхом укладення договору з оцінювачем та, в подальшому, не отримавши його згоду чи відмову провести оцінку самостійно, всупереч вимогам ст. 95 Податкового кодексу України, проведено таку оцінку. З результатами оцінки відповідач позивача у встановленому порядку та спосіб не ознайомив. Позивач наголошував, що лише на письмовий запит останнього відповідач обмежився направленням йому двох сторінок зі звіту про оцінку майна. Поряд з цим, позивач указував, що суб`єктом оціночної діяльності не було проведено особистого огляду та дослідження приміщень об`єкта оцінки, що могло вплинути на визначення ринкової вартості майна, доступ до якого мав би забезпечити замовник такої оцінки (відповідач), як то прямо передбачено ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", що свідчить про протиправність дій (бездіяльність) останнього при її здійсненні. На думку позивача, не проведення відповідачем рецензування звіту про оцінку майна є грубим порушенням пункт 95.10. статті 95 ПК України та пункт 3 ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Зважаючи на прийняття відповідачем протиправного рішення про погашення усієї суми податкового боргу на підставі рішення суду, що не набрало законної сили, наявність протиправних дій відповідача при проведенні оцінки майна, яке перебуває у заставі та належить на праві власності ТОВ «Чиста криниця» та не проведення рецензування звіту про оцінку майна, позивач вважає, що укладений 09.08.2018 між ГУ ДФС у Житомирській області в особі начальника ОСОБА_2 (Довіритель) та ФОП ОСОБА_3 (Повірений) договір доручення на продаж майна, предметом якого були організація та проведення аукціону з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі та належить на праві власності ТОВ «Чиста криниця», є недійсним.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання у справі на 25.06.2019 із повідомленням учасників справи.

25.06.2019 ТОВ «Чиста криниця» подано заяву про доповнення обґрунтування підстав позову та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фізичної особи - підприємця Ткаченка Олександра Анатолійовича. Останній є однією із сторін укладеного договору доручення від 09.08.2018, тому рішення у даній справі може вплинути на його права та інтереси щодо виконання умов вказаного договору доручення.

25.06.2019 представником ГУ ДФС у Житомирській області подано клопотання про відкладення підготовчого засідання. У зв`язку з цим нове підготовче засідання в справі призначено на 08.07.2019.

27.09.2019 ГУ ДФС у Житомирській області подано пояснення по справі. За змістом яких відповідач заперечує проти пред`явлених позовних вимог і стверджує, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. При цьому щодо правових підстав укладання договору доручення на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» від 09.08.2018 вказано, що продаж майна позивача, яке перебуває у податковій заставі, здійснювалося уповноваженою біржею відповідно до норм Податкового кодексу України, постанови КМУ від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації ст. 95 Податкового кодексу України» та наказу Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518 "Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі». Відповідач наголошував, що у відповідності до норм ст.95 Податкового кодексу України посадовим особам ТОВ «Чиста криниця» неодноразово були вручені листи № 136/10/06-03-23 від 19.10.2015, № 351/10/06-03-23 від 12.01.2016 щодо пропозицій самостійного здійснення експертної оцінки майна, що перебуває в податковій заставі. Однак, посадові особи ТОВ «Чиста криниця» не скористалась правом на самостійне здійснення експертної оцінки майна, що перебуває в податковій заставі, тому, у відповідності до норм ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючим органом самостійно організовано її проведення. Разом з цим відповідач наголошував, що чинним законодавством не визначено обов`язку пропонувати платнику податків здійснювати самостійну оцінку майна шляхом укладення договору з оцінювачем. Пунктом 95.12 ст. 95 ПК України визначено лише право платника податків для самостійного здійснення оцінки майна протягом двох місяців з дня прийняття рішення контролюючого органу про реалізацію майна. На переконання відповідача, твердження позивача, що відповідачем та ФОП ОСОБА_3 порушено порядок проведення оцінки майна є безпідставними, оскільки в Податковому кодексі України, Законах України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та "Про оцінку землі", "Про виконавче провадження", а також у наказі Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518, відсутня вимога щодо обов`язкового рецензування звіту про оцінку майна, що перебуває в податковій заставі.

Крім того, відповідач указав, що ТОВ «Чиста криниця» пропущено строк на оскарження рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 15.10.2015 №3, оскільки ГУ ДФС у Житомирській області, неодноразово, було повідомлено позивача про початок реалізації майна, що перебуває в податковій заставі листами за № 136/10/06-03-23 від 19.10.2015, № 351/10/06-03-23 від 12.01.2016.

05.07.2019 до суду від ТОВ «Чиста криниця» надійшли письмові пояснення. У цих поясненнях позивач, зокрема, вказує на те, що контролюючим органом під час прийняття рішення про фактичну передачу майна, належного ТОВ "Чиста криниця", яке перебуває у податковій заставі, на аукціон з продажу майна та укладення договору доручення від 09.08.2018 не було враховано того, що сума боргу у розмірі 101 542, 94 грн, на яку судовим рішенням надано дозвіл на погашення за рахунок продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця", яке перебуває у податковій заставі, відповідно до норм Податкового кодексу України перейшла в категорію безнадійного податкового боргу. Також позивачем наголошено на тому, що не проведення відповідачем рецензування звіту про оцінку майна та, як наслідок, не ознайомлення з її результатами позивача є порушеннями пункт 95.10. статті 95 ПК України та пункт 3 ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Ухвалою суду від 08.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" до Головного управління ДФС у Житомирській області в частині визнання протиправним рішення про погашення усієї суми податкового боргу від 15.10.2015 №3 залишено без розгляду.

Також у підготовчому засіданні, 08.07.2019, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про залучення до участі в справі Фізичної особи - підприємця Ткаченка Олександра Анатолійовича як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, яку секретарем судового засідання занесено до протоколу засідання. У зв`язку з цим у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.07.2019.

24.07.2019 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що вона є членом окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 63.

Судом продовжено перерву в підготовчому засіданні до 05.08.2019.

05.08.2019, за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Судовий розгляд справи по суті, за згодою учасників, розпочато 05.08.2019.

У зв`язку з неможливістю вирішення справи в судовому засіданні 05.08.2019, судом оголошено перерву до 18.09.2019.

18.09.2019 в судовому засіданні продовжено перерву в судовому розгляді справи до 03.10.2019, у зв`язку з необхідністю подання представником позивача письмових пояснень.

02.10.2019 до суду від ТОВ «Чиста криниця» надійшли пояснення, в яких повідомлено, що позивачем були здійснені заходи, направлені на отримання необхідної інформації від спеціаліста, який володіє спеціальними знаннями та навичками в даному напрямку діяльності. Так, із відповіді на адвокатський запит суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця Медведєва С.О від 30.09.2019 №741 слідує, що звіт про оцінку майна складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 05.04.2018 не відповідає умовам договору про проведення незалежної оцінки майна від 28.02.2018, в частині проведення оцінки недобудованої критої стоянки для автомобілів, передбаченої абз.2, п.п. 1.1., п. 1. Договору; в матеріалах звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 05.04.2018 відсутня інформація про опис недобудованої критої стоянки для автомобілів; відповідно до матеріалів звіту про оцінку майна оцінка недобудованої критої стоянки для автомобілів не проводилася; у вартість об`єкта оцінки (площадка (майданчик) складу тари №11) вартість недобудованої критої стоянки для автомобілів не включена.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, з підстав викладених у позові, заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на міркування, викладені у поясненнях.

Третя особа в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 в справі № 806/4299/15, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 залишена без змін, позов Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" про надання дозволу на продаж майна, яке перебуває у податковій заставі, задоволено. Надано Бердичівській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області дозвіл на продаж майна товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця", яке перебуває у податковій заставі для погашення податкового боргу у сумі 101542,94 грн.

15 жовтня 2015 року начальником Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України та на підставі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у справі №806/4299/15, прийнято рішення № 3 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває в податковій заставі та належить ТОВ "Чиста криниця".

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, сформованого 23.12.2013, на підставі акту опису майна № 3 від 23.12.2013 Бердичівської ОДПІ предметом обтяження (податкова застава) є: будівля котельні, будівля складу тари, асфальтована площадка, на якій розміщена недобудована крита стоянка автомобілів, за адресою: м. Бердичів, вул. Карастоянової Л., будинок 22, боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця".

22 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Ткаченком Олександром Анатолійовичем (далі - Суб`єкт оціночної діяльності) укладено договір на проведення незалежної оцінки майна.

На виконання договору на проведення належної оцінки майна, Фізичною особою - підприємцем Ткаченком Олександром Анатолійовичем складено звіт про оцінку майна станом на 31.03.2018.

Відповідно до висновку, зафіксованому у вказаному звіті, загальна ринкова вартість об`єкта незалежної оцінки, без урахування ПДВ, склала 542003,00 грн. Загальна ринкова вартість об`єкта незалежної оцінки, з урахуванням ПДВ, склала 650403,60 грн, у тому числі: вартість котельні з прибудовами – 268376,40 грн, площадки (майданчик) складу тари – 382027,20 грн.

09 серпня 2018 року між Довірителем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області в особі начальника Лаврова Олександра Сергійовича, що діє на підставі Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1244 від 29.12.2011 “Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України”, Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі” №518 від 22 травня 2017 року, Положення про Головне управління, затвердженого наказом ДФС України № 202 від 27.03.2017, з однієї сторони, та Повіреним - Фізичною особою -підприємцем Ткаченком Олександром Анатолійовичем, укладено договір доручення на продаж майна.

Центральною універсальною біржою проведено три цільові аукціону з продажу майна ТОВ «Чиста криниця», яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до протоколу останньої від 31.10.2018 переможцем третього цільового аукціону став гр. ОСОБА_4

Протокол проведення третього цільового аукціону з продажу активів ТОВ «Чиста криниця» направлено позивачу листом Головного управління ДФС у Житомирській області від 05.11.2018 № 7593/6/06-30-5017. Одночасно у вказаному листі запропоновано позивачу з`явитися 06.11.2018 о 10 год. в приміщення Бердичівського управління ГУ ДФС у Житомирській області для підписання договору купівлі – продажу майна: будівлі складу тари, асфальтованої площадки, на якій розміщена крита стоянка для автомобілів.

12.11.2018 Центральною універсальною біржою укладено договір купівлі – продажу майна між ТОВ «Чиста криниця» (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець), а саме будівлі складу тари, асфальтованої площадки, на якій розміщена крита стоянка для автомобілів, за адресою: АДРЕСА_1 . Договір від Продавця підписано начальником ГУ ДФС у Житомирській області Лавровим О.С..

ТОВ «Чиста криниця», вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо порядку проведення оцінки майна, яке перебуває у заставі, яка полягає у порушенні гарантованого законом права платника податків на самостійне здійснення оцінки шляхом укладення договору з оцінювачем, не забезпеченні доступу суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання до об`єкта оцінки, не проведенні повної оцінки (всіх об`єктів) заставного майна та не проведенні рецензування звіту про оцінку майна, внаслідок якої договір доручення на продаж майна від 09.08.2018, укладений між ГУ ДФС у Житомирській області в особі начальника ОСОБА_5 С. та ФОП ОСОБА_3 є недійсним, звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом ураховано наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За змістом пункту 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 95.7 статті 95 ПК України закріплено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

- майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;

- цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок";

- інше майно, об`єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.

Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - цільовий аукціон) визначено Порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22 травня 2017 року N 518, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 червня 2017 р. за N 748/30616 (надалі – Порядок № 518).

У пункті 3. розд. І Порядку № 518 визначено, що заходи, пов`язані з продажем майна на цільовому аукціоні, здійснюються за місцем реєстрації платника податків після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.10 статті 95 ПК України, з метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно із п. 95.11 ст. 95 ПК України, не проводиться оцінка майна, яке може бути згруповано або стандартизовано чи має курсову (поточну) біржову вартість та/або перебуває у лістингу товарних бірж.

Платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (п. 95.12 ст. 95 ПК України).

Відповідно до п. 95.13 ст. 95 ПК України, під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Згідно із п. 6 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244, у разі продажу майна на біржових торгах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), який вчиняє дії з продажу майна за дорученням такого органу на умовах найкращої цінової пропозиції, на підставі акта опису майна в податкову заставу, складеного відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, та витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

За змістом пункту 11 згаданого Порядку у разі продажу майна на аукціоні контролюючий орган укладає відповідний договір з уповноваженою товарною біржею та/або з брокерською конторою (брокером), яка вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (далі - організатор аукціону) на підставі акта опису майна в податкову заставу, складеного відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, та витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Пунктом 13 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244, передбачено, що початкова ціна майна, яке виставляється на аукціон, визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна.

Судом з`ясовано, що 06 лютого 2018 року між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області в особі начальника Лаврова Олександра Сергійовича, що діє на підставі Положення про Головне управління, затвердженого наказом ДФС України № 202 від 27.03.2017, та Товарною біржою "Центральна Універсальна Біржа" (надалі - Біржа) в особі керівника ОСОБА_6 Петровича, який діє на підставі Статуту та повноважень наданих їй ДФС України, було укладено договір про спільну діяльність у проведенні продажу на біржових торгах та аукціонах майна, що перебуває у податковій заставі, об`єктів конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства та згідно судових рішень перейшло у власність держави.

За умовами вказаного договору, ГУ ДФС уповноважує, а Біржа приймає на себе зобов`язання з падання послуг по організації проведення продажу на біржових торгах та цільових аукціонах майна, що перебуває в податковій заставі в порядку та на умовах, визначених Податковим кодексом України і нормативно-правовими актами, що регулюють дані відносини, а також об`єктів конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства та згідно судових рішень перейшло у власність держави. При виконанні цього договору сторони керуються Правилами біржових торгів, Порядком проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі та чинним законодавством України.

22 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Ткаченком Олександром Анатолійовичем (далі - Суб`єкт оціночної діяльності) укладено договір на проведення незалежної оцінки майна.

Пунктом 1 договору на проведення незалежної оцінки майна визначено, що предметом цього договору є виконання Суб`єктом оціночної діяльності за дорученням Замовника робіт з незалежної оцінки майна ТОВ “Чиста Криниця”, а саме:

- Будівля котельні, будівля складу тари, фундаменти - бутовий; стіни і перегородки - цегляні; перекриття - з/бетонне; покрівля - азбофанера; підлога - бетонна, плиточна; прорізи - подвійні дерев`яні; внутрішнє оздоблення - плитка, пофарбування та побілка зі штукатуркою; комунікації: електроенергія. Загальний стан будівлі - задовільний, потребує косметичного ремонту. Площа основи - 193 м. кв., висота - 8,10, 6,05, 3,75, 2,15 м., будівельний об`єм - 1246 куб. м., висота - 3,50 м. Оцінювана площа - 158,2 кв. м..

- Асфальтована площадка (майданчик) на якій розміщена недобудована крита стоянка для автомобілів - асфальтобетон з залишками кирпичної кладки. Загальний стан - незадовільний. Площа - 1013,1 кв. м.

Мета оцінки зазначених об`єктів - визначення вартості об`єкту оцінки для подальшого примусового продажу на цільовому аукціоні.

Відповідно до положень пункту 3 договору на проведення незалежної оцінки майна суб`єкт оціночної діяльності зобов`язаний виконати оцінку відповідно до вимог Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” № 2658-14.

На виконання договору на проведення належної оцінки майна, Фізичною особою - підприємцем Ткаченком Олександром Анатолійовичем складено звіт про оцінку майна станом на 31.03.2018.

Відповідно до висновку, зафіксованому у вказаному звіті, загальна ринкова вартість об`єкта незалежної оцінки, без урахування ПДВ, склала 542003,00 грн. Загальна ринкова вартість об`єкта незалежної оцінки, з урахуванням ПДВ, склала 650403,60 грн, у тому числі: вартість котельні з прибудовами – 268376,40 грн, площадки (майданчик) складу тари – 382027,20 грн.

В контексті наведеного суд ураховує, що положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-III поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 2658-III), оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частини третьої, четвертої та шостої вказаної статті Закону № 2658-III, незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Випадки обов`язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Згідно із приписами статті 12 Закону № 2658-III, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У частині третій статті 13 згаданого вище Закону визначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2658-III, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

За змістом статті 4 Закону № 2658-III однією із форм оціночної діяльності є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Проаналізувавши наведене, з урахуванням того, звіт про оцінку майна позивача, яке перебуває в податковій заставі, станом на 31.03.2018 виконано суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою - підприємцем Ткаченком Олександром Анатолійовичем на виконання договору, укладеного з органом державної влади – ГУ ДФС у Житомирській області, який, відповідно до п. 4 договору на проведення незалежної оцінки майна від 22.02.2018, уповноважений на прийняття звіту про оцінку майна, суд дійшов висновку, що складений суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою - підприємцем Ткаченком Олександром Анатолійовичем звіт про оцінку майна позивача підлягав обов`язковому рецензуванню на підставі ч. 3 ст. 13 Закону № 2658-III.

Також суд відмічає, що не проведення в даному випадку рецензування звіту про оцінку майна свідчить на користь висновку, що відповідна оцінка проведена не у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", що, як наслідок, є порушенням пункту 95.10 статті 95 ПК України. Відтак, вказана у звіті вартість майна не могла бути використана для визначення початкової ціни продажу предмета застави.

Додатково слід вказати, що Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав, що виїзд за адресою розташування нерухомого майна щодо якого проводилася оцінка не здійснював.

Зміст звіту про оцінку майна не містить відомостей щодо оцінки недобудованої критої стоянки для автомобілів, яка також була предметом договору на проведення незалежної оцінки майна від 22.02.2018, та інформації про те, що вартість такої недобудови включена до вартості об`єкта оцінки майна.

Наведене ні представником відповідача, ні третьою особою спростовано не було.

За наведених обставин, суд вважає, що відповідач, з метою підтвердження обґрунтованості вартості майна платника податків, яке перебуває у заставі, та відповідності звіту про оцінку законодавству України і національним стандартам оцінки, зобов`язаний був замовити рецензування звіту про оцінку майна, складеного третьою особою, натомість контролюючим органом проігноровано положення ст. 13 Закону № 2658-III та допущено протиправну бездіяльність.

Щодо порушення відповідачем, на думку позивача, п. 95.12 ст. 95 ПК України, то суд ураховує таке.

Пунктом 95.12 статті 95 ПК України передбачено, що платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Матеріалами справи підтверджено, що листами контролюючого органу «Про проведення експертної оцінки заставного майна» № 13619/10/06-03-23 від 19.10.2015, № 351/10/06-03-23 від 12.01.2016 ТОВ “Чиста криниця” пропонувалося скористатися правом, наданим п. 95.12 ст. 95 Податкового кодексу України, чи повідомити про неможливість проведення експертної оцінки заставного майна для подальшого вжиття заходів, передбачених чинним законодавством.

Листи отримано заступником директора ТОВ “Чиста криниця”, однак право, надане п. 95.12 ст. 95 ПК України, платником податків у визначений строк реалізовано не було.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у порушенні гарантованого законом (п.95.12 ст.95 Податкового Кодексу України) права позивача на самостійне здійснення оцінки шляхом укладення договору з оцінювачем, є безпідставними.

Також суд відмовляє ТОВ «Чиста криниця» в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не забезпеченні доступу суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання до об`єкта оцінки, не проведенні повної оцінки (всіх об`єктів) заставного майна, позаяк у відповідності до п. 95.19 ст. 95 ПК України доступ до огляду оцінки майна надається за першою вимогою.

В силу приписів ст. 30 Закону № 2658-III доступу до майна, що оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки; отримання роз`яснення та додаткових відомостей, необхідні для проведення оцінки майна, майнових прав та складання звіту про оцінку майна, від замовника оцінки та інших осіб щодо інформації, яка містить державну або комерційну таємницю, за наявності у суб`єкта оціночної діяльності (оцінювачів, які працюють у його штатному складі) відповідного дозволу або угоди про конфіденційність інформації, є правами суб`єкта оціночної діяльності, які він може реалізовувати під час проведення оціночної діяльності на власний розсуд.

Отож, не бажання суб`єктом оціночної діяльності скористатися наданими правами не може свідчити про бездіяльність відповідача.

Посилання на те, що оцінка проведена не повно, без урахування всіх об`єктів заставного майна, суд оцінює критично, оскільки рецензування звіту не проведено.

Стосовно визнання недійсним договору доручення на продаж майна від 09.08.2018, то суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Встановлено, що 09 серпня 2018 року між Довірителем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області в особі начальника Лаврова Олександра Сергійовича, що діє на підставі Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1244 від 29.12.2011 “Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України”, Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі” №518 від 22 травня 2017 року, Положення про Головне управління, затвердженого наказом ДФС України № 202 від 27.03.2017, з однієї сторони, та Повіреним - Фізичною особою - підприємцем Ткаченком Олександром Анатолійовичем, укладено договір доручення на продаж майна.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених положеннями статті 95 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 “Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України” та Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі” №518 від 22 травня 2017 року, та цим Договором, організувати та провести аукціон з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі та належить на праві власності ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" (далі - Платник податків).

Згідно із п. 1.3 договору доручення на продаж майна від 09.08.2018, майном, що передається на реалізацію за цим договором є: Будівля складу тари, асфальтована площадка, на якій розміщена недобудована крита стоянка для автомобілів (Площадка (майданчик) складу тари, №11) вартістю 382027,20 грн з ПДВ, відповідно до акту опису майна № 3 від 23.12.2013.

Враховуючи наведене та те, що предметом договору доручення на продаж майна від 09.08.2018 вартість майна, що передається на реалізацію визначена на підставі звіту про оцінку майна, рецензування якого не було проведено, тобто вказана у звіті вартість майна не могла бути використана для визначення початкової ціни продажу предмета застави, суд приходить до висновку, що адміністративний договір - договір доручення на продаж майна від 09.08.2018, укладений між ГУ ДФС у Житомирській області в особі начальника Лаврова О.С. та ФОП Ткаченком О.А. є недійсним.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" (вул. Л. Карастоянової, 22, м.Бердичів, Житомирська область, 13312, ідентифікаційний код: 30617758) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, ідентифікаційний код: 394591954), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізична особа - підприємець Ткаченко Олександр Анатолійович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), про визнання прийнятих рішень та бездіяльності протиправними задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не проведення рецензування звіту про оцінку майна, проведеної на виконання договору на проведення незалежної оцінки майна від 22.02.2018.

Визнати недійсним договір доручення на продаж майна від 09.08.2018, укладений між ГУ ДФС у Житомирській області в особі начальника Лаврова О.С. та ФОП Ткаченком ОСОБА_7 .А.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повне судове рішення складене 18 жовтня 2019 року

Попередній документ : 85604909
Наступний документ : 85604912