Ухвала суду № 85604554, 11.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2019 року Справа №804/1933/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засідання Стогній К.В. за участі: представника заінтересованих осіб: представника відповідача: Хоменка О.В . Склярової Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовною заявою ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

29.10.2019 заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Вказана заява вмотивована тим, що постановою від 11.09.2018р., на підставі вищезазначеного виконавчого листа, відкрито виконавче провадження № 57173541, яке у подальшому 20.11.2018р. було закрито та виконавчий лист повернуто, у зв`язку зі смертю стягувача - ОСОБА_5 . 26.09.2019р. ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 по справі № 804/1933/18 була подана до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яка у подальшому головним державним виконавцем Куліковською А.О. була повернута без прийняття до виконання, у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Так, окремо зазначено, що на виконання приймається виконавчий документ, який повинен містити одного стягувача, а подана ухвала містить трьох стягувачів. До того ж, вказана ухвала суду не може вважатися виконавчим документом, оскільки не містить: повне найменування боржника та його місцезнаходження, ідентифікаційний код боржника; строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином заявники вважають, що виконавчий лист №804/1933/18, який видано судом 31.08.2018 слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки суд повинен видати три нових виконавчих листа, так як є три позивача.

За відомостями з витягу з протоколу передачі судової справим раніше визначеному складу суду від 29.10.2019 року зазначена вище заява розподілена та 30.10.2019 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року заяву заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник заявника заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні 11.11.2019 року просив визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з підстав наведених у заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.2019 року у вирішенні означеного питання послався на розсуд суду. До суду надав пояснення, в якому зазначив про те, що заявники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не надали до суду належних доказів, які дають підстав для визнання виконавчого листа №804/1933/18 таким, що не підлягає виконанню повністю бо частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частиною 3 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Дослідивши матеріали справи, заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії. Просив визнати неправомірними дії відповідача щодо не проведення нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 386000 грн. та зобов`язати нарахувати та виплатити зазначену суму одноразової грошової допомоги.

Позов обґрунтовано тим, що у період з 1997 року по 2017 рік проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно свідоцтва про хворобу № 296 від 06.09.2017 року позивачу встановлено захворювання, що пов`язане з проходженням військової служби, та з 25.09.2017 року встановлено І групу інвалідності, що підтверджено довідкою Міністерства охорони здоров`я України до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 723185 від 27.09.2017 року. Проте відповідачем не здійснено дій щодо виплати йому одноразової грошової допомоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано до суду апеляційну скаргу, за наслідками якої постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 задоволено. Судове рішення від 24.04.2018 скасовано. Визнано неправомірними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги в розмірі 386000 грн. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу в розмірі 386000 грн.

13.08.2018 представник позивача-адвокат Шевченко Олександр Михайлович звернувся до суду із заявою щодо виконавчого листа, та 31.08.2018 виконавчий документ останнім отримано.

Тобто, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 року по справі № 804/1933/18 набрала законної сили та процедура судового оскарження є закінченою.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.03.2018р., виданого Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В зв`язку із чим, заявником ОСОБА_2 10.01.2019 подано до суду заяву про заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні її правонаступником.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі у адміністративній справі №804/1933/18 відмовлено повністю.

23.08.2019 заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому листі.

За результатами розгляду означеного, 04.09.2019 Дніпропетровським окружним адміністративним судом заяву заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому листі по справі №804/1933/18 за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому листі по справі № 804/1933/18, який видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 31.08.2018, а саме: ОСОБА_5 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь якої підлягає стягненню частина одноразової грошової допомоги в розмірі 96500,00 грн.

Замінено стягувача у виконавчому листі у справі №804/1933/18, який видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 31.08.2018, а саме: ОСОБА_5 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь якого підлягає стягненню частина суми одноразової грошової допомоги в розмірі 96500,00 грн.

Замінено стягувача у виконавчому листі у справі №804/1933/18, який видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 31.08.2018, а саме: ОСОБА_5 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь якого підлягає стягненню частина суми одноразової грошової допомоги в розмірі 193000,00 грн.

29.10.2019 заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Приписами ч. 2. ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства установлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення зокрема на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ , у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженомустаттею 8 Конституції Українипринципу верховенства права.

Слід зазначити, що у судовій практиці досить часто виникають питання щодо трактування терміну «з інших причин» визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, який зазначено у ч. 2. ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України..

Тож, суд вважає за необхідне проаналізувати це питання використовуючи узагальнення судової практики.

Відповідно до правової позиції визначеної 25 вересня 2015 року на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було сформовано узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, та направлено відповідні рекомендації Головам апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.

Так, зокрема, відповідно до частини 23 пункту 4 вищевказаного узагальнення судової практики зазначено, що згідно з п. 21 постанови ВССУ № 6, перевіряючи додержання строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд має враховувати як положення Закону України «про виконавче провадження», так і інші акти законодавства, якими врегульовано це питання.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вищенаведеного показав, що суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, встановлених законом.

Судом установлено, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 року по справі № 804/1933/18 набрала законної сили, проте станом на час розгляду зазначеної заяви не виконана.

Необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути пов`язана не лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково. Це може бути потрібним також у випадках, якщо стягувач подав виконавчий лист для примусового виконання після добровільного повного чи часткового виконання зобов`язань боржника за судовим рішенням або після припинення зобов`язань боржника з іншої підстави. Оскільки двічі одне й те саме судове рішення не повинно виконуватися.

Проте, як вбачається з матеріалів справи постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 року по справі №804/1933/18 набрала законної сили 26.07.2018 року, у зв`язку із чим було видано виконавчий лист 31.08.2018 року.

До того ж, в матеріалах справи перебуває оригінал виконавчого листа №804/1933/18, який було видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом 31.08.2018 та містить відмітки органу державної виконавчої служби :

1) 20.11.2018 - закінчено п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (підстава - у зв`язку із смертю стягувача);

2) 03.10.2019 -повернуто без прийняття - п. п. 6, 9 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» (підстава - виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем).

Отже, сам факт тривалого невиконання відповідачем (боржником) рішення суду по справі №804/1933/18 не може свідчити про те, що виконавчий лист не підлягає виконанню, оскільки його було подано на виконання до органів державної виконавчої служби у той період, коли відповідач мав повноваження на його виконання та мав час для його виконання у добровільному порядку.

Суд зазначає, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначений вказаною статтею 374 КАС України та є вичерпним, отже розширеному або вільному тлумаченню не підлягає.

У зв`язку з чим суд зазначає, що визначена відповідачем підстава для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - є такою, що не ґрунтується на нормах КАС України.

Крім того, слід зазначати, що ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що сам факт виконання рішення суду в розумінні ст. 374 КАС України не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Крім того доказів, що заінтересованими особами - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (стягувачами у виконавчому провадженні) подано виконавчий лист для примусового виконання вже після добровільного повного чи часткового виконання зобов`язань боржника за судовим рішенням, або, що ними вживаються заходи щодо повторного виконання рішення суду - заявником не надані.

Разом з тим, суд вважає також за необхідне зазначити про те, що в разі повернення виконавчого листа без виконання органом державної виконавчої служби стягувачу, останній не позбавлений права оскаржити таки дії ДВС у судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав передбачених статтею 374 КАС України для задоволення поданої заяви та визнання виконавчого листа по справі №804/1933/18 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 293, 295, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №804/1933/18 за позовною заявою ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію цієї ухвали направити всім сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 12 листопада 2019 року.

Суддя С. В. Прудник