Рішення № 85604488, 27.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Справа № 160/5628/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 17 (вул. В.Ковалівка, буд.10А, м. Новомосковськ, код ЄДРПОУ 21910427) від 09.04.2019 № 69а про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до “б” ч. 1 ст.55 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”;

- зобов`язати Пенсійний фонд України Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 17 (вул. В.Ковалівка, буд.ІО-А, м. Новомосковськ, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в сейсморозвідувальній партії 38 Східноукраїнської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” на посаді водія ГАЗ-66 сейсморозвідувальної партії, котрий виконував геологозйомочні роботи безпосередньо в польових умовах і отримував польове забезпечення, з 18 квітня 2000 року по 20 серпня 2018 року, що дає право на пільгове забезпечення за Списком №1 згідно із п. “б” ч. 1 ст.55 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”;

- зобов`язати Пенсійний фонд України Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 17 (вул. В.Ковалівка, буд.10-А, м. Новомосковськ, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. “б” ч. 1 ст.55 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” та провести відповідні виплати з 21.08.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку позивач 21.08.2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. “б” ч. 1 ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 09.04.2019 р. № 69а, яким в призначенні позивачу пенсії за віком відмовлено. Відмову відповідача у зарахуванні до пільгового стажу роботи період роботи в сейсморозвідувальній партії 38 Східноукраїнської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” на посаді водія ГАЗ-66 сейсморозвідувальної партії, котрий виконував геологозйомочні роботи безпосередньо в польових умовах і отримував польове забезпечення, з 18 квітня 2000 року по 20 серпня 2018 року, що дає право на пільгове забезпечення за Списком №1 згідно із п. “б” ч. 1 ст.55 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, вважає протиправною, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період. Також вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 згідно із п. “б” ч. 1 ст.55 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 11.07.2019 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 38216/19), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що період роботи в польових умовах позивача складає 10 років 11 місяців 21 день (з 2001 по 2003 роки, з 2005 по 2007 роки зараховано як за рік, за 2000, 2004 та х 2008 по 11.10.2017 року за фактичною тривалістю). Враховуючи зазначене, право на призначення пенсії за вислугу років згідно п. “б” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у позивача відсутнє.

19.07.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої у Законі України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” зазначається: «Верховна Рада України постановляє: 1. Внести зміни до таких законодавчих актів України», тобто про скасування інших нормативно-правових актів у Законі не зазначено; жодних претензій до позивача щодо записів у трудовій книжці, достовірності у них відомостей не надходило. Позивач вважає, що відноситься до категорії осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, та відповідають визначеним законом умовам виходу на пенсію за вислугу років, оскільки за даними трудової книжки позивач має пільговий стаж 17 років 01 місяць 11 днів.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.04.2000 року прийнятий на роботу водієм І класу в сейсморозвідувальній партії 38 Східноукраїнської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” (наказ № 1481 від 19.04.2000 року); 20.08.2018 року звільнений з роботи за власним бажанням (наказ № 92-к від 20.08.2018 року).

Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 .

Згідно довідки Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” від 18.12.2018 року № 1107 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день в сейсморозвідувальній партії 38 Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” у період з 18.04.2000 р. по 20.08.2018 р., виконував геологозйомочні роботи безпосередньо в польових умовах і отримував польове забезпечення за дні, згідно доповнення. Також підтверджено, що займана посада відноситься до посад за п. «б» ст..55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно доповнення до довідки від 18.12.2018 року № 1107, ОСОБА_1 працював у період з 18.04.2000 р. по 20.08.2018 р. повний робочий день на геофізичних роботах в польових умовах при п`ятиденному робочому тижні і отримував польове забезпечення за календарні дні в період з 18.04.2000 р. по 30.05.2000 р. та за робочі дні в період з 01.06.2000 р. по 20.08.2018 р.

Судом встановлено, що 10.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії відповідно до п. «б» ст..55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.04.2019 року № 69а повідомлено позивача про відмову у призначенні пенсії.

Відмова обґрунтована тим, що період роботи в польових умовах складає 10 років 11 місяців 21 день (з 2001 по 2003 роки, з 2005 по 2007 роки зараховано як за рік, за 2000, 2004 та х 2008 по 11.10.2017 року за фактичною тривалістю).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до пункту “б” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають: працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку - за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах - відповідно до статті 61 цього Закону.

Згідно статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення” робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, - за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи.

Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їх фактичною тривалістю.

Судом встановлено, що на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії відповідно до п. «б» ст..55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 було 55 років.

Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, в пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (надалі Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до довідки Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” від 18.12.2018 року № 1107, повні роки стажу роботи позивача в польових умовах: 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2015, 2016, 2017 роки – 17 років, а років, в яких відпрацьовано менше півроку (менше 128 днів) - 198 днів (2014 рік - 110 днів, 2018 рік - 88 днів)/21,2 (середня норма робочих днів за місяць) = 10 місяців 03 дні. Отже, 17 років + 10 місяців 03 дні становлять разом 17 років 10 місяців 03 дні.

Отже, відповідна тривалість стажу роботи надає позивачу право на пенсію згідно пункту «б» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд зазначає, що безпідставним є посилання відповідача в оскаржуваному рішенні та у відзиві на позов на відсутність у позивача необхідного стажу, обрахунок якого необхідно здійснювати з календарного року, отже у даному випадку особа повинна відпрацювати не менше 183 днів, оскільки встановлена в ході розгляду справи кількість робочих днів, відпрацьованих позивачем протягом 2000-2018 років в польових умовах, вказує на те, що періоди його роботи в календарному обчисленні є достатніми для набуття права на пенсію за п. «б» ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Розрахунок відповідного стажу, на переконання суду, слід здійснювати з урахуванням кількості робочих днів відповідного року, а не календарних.

Зазначена позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 17 серпня 2018 року у справі № 740/902/17.

Приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.04.2019 року № 69а про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за вислугу років ПФУ зобов`язане перевірити, зокрема, чи має заявник необхідний стаж роботи - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування періоду роботи з 18.04.2000 р. по 20.08.2018 р. за посадою водія І класу в сейсморозвідувальній партії 38 Східноукраїнської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” до стажу, який згідно пункту “б” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” надає право на пенсію за вислугу років, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, який згідно пункту “б” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” надає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 18.04.2000 р. по 20.08.2018 р. за посадою водія І класу в сейсморозвідувальній партії 38 Східноукраїнської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу.

На підставі викладеного суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2019 року про призначення пенсії відповідно до пункту “б” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

Щодо зобов`язання Пенсійний фонд України Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 17 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. “б” ч. 1 ст.55 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” та провести відповідні виплати з 21.08.2018 року суд вказує, що за розглядом заяви про призначення пенсії від 21.08.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № Б18750-18/УКЦ від 12.12.2018 року. Вказане рішення не є предметом оскарження у даній справі.

Окрім того, до заяви про призначення пенсії від 21.08.2018 року не була додана довідка Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” від 18.12.2018 року № 1107, якою в даному випадку підтверджено право позивача на пенсію за вислугу років.

Отже, належним способом захисту права позивача є саме розгляд заяви ОСОБА_1 від 10.01.2019 року про призначення пенсії відповідно до пункту “б” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а не заяви від 21.08.2018 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 1749 від 13.06.2019 року.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від 09.04.2019 року № 69а, про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який згідно пункту “б” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” надає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 18.04.2000 р. по 20.08.2018 р. за посадою водія І класу в сейсморозвідувальній партії 38 Східноукраїнської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП “Укргеофізика” із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2019 року про призначення пенсії відповідно до пункту “б” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 серпня 2019 року.

Суддя Е.О. Юрков