Ухвала суду № 85604386, 12.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про зупинення провадження по справі

м. Вінниця

12 листопада 2019 р. Справа № 120/3233/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні за ініціативою суду питання про зупинення провадження в адміністративній справі:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

до: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 26286152, адреса: вул. Р. Скалецького, 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21018), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 37979858, адреса: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21018)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 26286152, адреса: вул. Р. Скалецького, 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21018), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 37979858, адреса: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21018) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області щодо нарахування та виплати їй за період з 04.12.2018 року по 31.08.2019 року суддівської винагороди виходячи з розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб. Тому, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу, як судді Шаргородського районного суду Вінницької області, за період з 04.12.2018 по 31.08.2019 суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів;

2) зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу, як судді Шаргородського районного суду Вінницької області, суддівської винагороди на підставі рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року № 11-р/2018:

- за період з 04.12.2018 року по 31.12.2018 року, виходячи з розрахункової величини 15 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01.01.2018, з додаванням надбавки за вислугу років у розмірі 50 % від посадового окладу, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, що становить 44749,78 грн.;

- за період з 01.01.2019 року по 31.08.2019 року, виходячи з розрахункової величини 15 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01.01.2019, з додаванням надбавки за вислугу років у розмірі 50 % від посадового окладу, з утриманням із цих сум передбачених закономподатків та обов`язкових платежів при їх виплаті, що становить 405360,00 грн., а всього за період з 04.12.2018 року по 31.08.2019 року - 450109,78 грн., з урахуванням раніше виплаченої суми суддівської винагороди за вказані періоди.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.08.2019 відкрито провадження у зразковій справі № 200/9195/19-а за позовом судді до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії. Суть спору в цій справі полягає в тому, що позивач є діючим суддею місцевого суду. Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII. Як наслідок, на думку позивача, це положення Закону підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат". Отже, позивач вважає, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України кожен суддя, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, починаючи з 4 грудня 2018 року мав право на отримання суддівської винагороди на основі посадового окладу в розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Тоді як відповідач, всупереч приписів статті 19 Конституції України та діючого законодавства, зокрема Закону України "Про судоустрій і статус суддів", нараховує суддівську винагороду на підставі розміру прожиткового мінімуму. Відтак позивач просить суд визнати протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування й виплати судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за період з 04.12.2018 до 30.06.2019 суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів та зобов`язання відповідача провести нарахування й виплату суддівської винагороди судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на підставі рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 на основі 15 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплаченої суми.

Суд зауважує, що на виконання приписів частини восьмої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у вищезазначеній ухвалі від 16.08.2019 року Верховний Суд визначив такі ознаки типової справи в цілях розгляду зразкової:

- відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень (обласне територіальне управління Державної судової адміністрації України);

- спір стосується виплати суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді суддівської винагороди відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII із застосуванням прожиткового мінімуму як розрахункової величини, замість застосування для розрахунку - мінімальної заробітної плати, після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 року № 11-р/2018;

- позовні вимоги полягають у визнанні протиправними дій відповідача щодо нарахування й виплати суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів та зобов`язання відповідача здійснити нарахування й виплату такої винагороди на основі розрахункової величини - 15 мінімальних заробітних плат, починаючи з 04.12.2018 року.

Отже, дана адміністративна справа має ознаки вищевказаної типової справи, що прийнята до провадження Верховним Судом для постановлення зразкового рішення.

Водночас, як встановлено судом, станом на сьогодні рішення у зразковій справі № 200/9195/19-а не прийнято, ухвалою Верховного Суду від 18.10.2019 року справу призначено до розгляду у письмовому провадженні без виклику учасників справи на 04.12.2019 року.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

Крім того, частиною першою статті 291 КАС України визначено, що суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.

При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частини третя статті 291 КАС України).

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що дана справа має ознаки типової адміністративної справи, що розглядається Верховним Судом як зразкова справа, і правові висновки у такій справі є обов`язковими для врахування судом, на переконання суду провадження у даній справі необхідно зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 200/9195/19-а (адміністративне провадження № Пз/9901/17/19).

При цьому, суд враховує, що завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах створюється єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.

Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.

Також суд враховує, що за змістом частини п`ятої статті 291 КАС України неврахування судом першої та/або апеляційної інстанції правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, є підставою для оскарження рішення у типовій справі в касаційному порядку, а отже і для його скасування з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 22, 236, 243, 248, 256, 291 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 26286152, адреса: вул. Р. Скалецького, 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21018), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 37979858, адреса: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21018) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 200/9195/19-а (адміністративне провадження № Пз/9901/17/19).

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна