Ухвала суду № 85602077, 12.11.2019, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 310/6655/16-к

Провадження № 1-кп/323/274/19

УХВАЛА

іменем України

12.11.2019 р. м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Смоковича М.В., суддів Плечищевої О.В., Гуцал О.П., при секретарі судового засідання Безштанківській О.Д., за участю прокурора Стьобіна Д.В., представника потерпілих Яркіної О.В., захисника Козуба Г.Г., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258, ч.2 ст.258-5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258, ч.2 ст.258-5 КК України.

В сьогоднішньому підготовчому судовому засіданні прокурор Стьобін Д.В. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на наступні 60 днів.

В обгрунтування заявленого клопотання прокурор зазначає, що оскільки соціально-політична ситуація, яка склалася в державі, остається напруженою, є ризики відповідно до ст. 177 КПК України про переховування ОСОБА_1 від суду, крім того, злочини за якими обвинувачується ОСОБА_1 є особливо тяжкими, а також на те, що обвинувачений є мешканцем окупованої території України, у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання та робота на підконтрольній території України.

Представник потерпілих - адвокат Яркіна О.В. підтримала заявлене прокурор клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та просила його задовольнити.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою. Крім цього, захисник обвинуваченого - адвокат Козуб Г.Г. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи його тим, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою, у сторони обвинувачення доказів вчинення його підзахисним злочинів, які йому інкримінуються, відсутні, його підзахисний, перебуваючи під вартою переніс інсульт, а тому потребує відповідного лікування, яке він не може отримати перебуваючи під вартою.

Вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування, 02.07.2016 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Стрельбіцькому С .О. було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28.08.2016 року. Ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.08.2016 року та від 20.09.2016 року строк запобіжного заходу продовжено до 01.10.2016 року та до 01.11.2016 року відповідно.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 27.09.2019 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 продовжено до 25.11.2019 року.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року, Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У п.п. 61, 62 рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року у справі «Смирнов проти Росії» наголошено, що наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд, вирішуючи питання щодо продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, особу ОСОБА_1 , те, що обвинувачений є мешканцем окупованої території України, у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання та робота на підконтрольній території України, тяжкість злочину, у вчиненні яких він обвинувачується, небезпеку переховування останнього від правосуддя. Суд також враховує, що після скасування Запорізьким апеляційним судом вироку суду першої інстанції відносно обвинуваченого, суд розпочинає розгляд даного кримінального провадження спочатку, наразі триває стадія підготовчого судового засідання та на сьогоднішній день ще не допитані свідки та потерпілі по даному кримінальному провадженні, а враховуючи безпосередній допит даних свідків та потерпілих у судовому засіданні, обвинувачений, перебуваючи під більш м`яким запобіжним заходом, може впливати на даних свідків та потерпілих.

Зважаючи на те, що вказані ризики з часу обрання запобіжного заходу не зменшилися, це унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку із чим колегія суддів вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на наступні 60 днів.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає за можливе не визначати розмір застави як умови звільнення обвинуваченого з-під варти.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Козуба Г.Г. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд зазначає наступне.

Своє клопотання захисник обвинуваченого - адвокат Козуб Г.Г. обґрунтовує тим, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою, у сторони обвинувачення доказів вчинення його підзахисним злочинів, які йому інкримінуються, відсутні, його підзахисний, перебуваючи під вартою переніс інсульт, а тому потребує відповідного лікування, яке він не може отримати перебуваючи під вартою.

Суд вважає, що за принципом змагальності, як сторона обвинувачення, так і сторона захисту мають довести перед судом наявність або відсутність обставин, достатніх для продовження або зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.

Проте, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження доводів клопотання про зміну запобіжного заходу, окрім як тривалість перебування обвинуваченого під вартою, яке є очевидним, ані захисником обвинуваченого - адвокатом Козубом Г.Г., ані самим обвинуваченим суду не надано.

Таким чином, суд вважає дане клопотання не обґрунтованим та таким що задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Козуба Д.В. про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, починаючи з 12 листопада 2019 року до 10 січня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Козуба Г.Г. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 13.11.2019 року о 12 год. 30 хв.

Головуючий суддя: Смокович М.В.

Судді: Плечищева О.В.

Гуцал О.П.