Ухвала суду № 85600946, 12.11.2019, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1233/19

2/302/330/19

53

У Х В А Л А

(в повному обсязі)

12.11.2019 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя Кривка В.П.,

з участю: секретар судового засідання Гажук Н.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

представник ПАТ «Закарпаттяобленерго» Бундзяк В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Закарптаттяобленерго» про стягнення втраченого заробітку за період з 25.06.2019 по день вирішення судової справи у зв`язку з неправомірною відмовою у прийнятті на роботу, - у частині розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху,-

В С Т А Н О В И В:

15.10.2019 в суд подано зазначену позовну заяву з такими вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток на посаді контролера енергозбуту Міжгірського РЕМ за період з 25.06.2019 по день вирішення справи в суді; середній заробіток на посаді електромонтера з експлуатації розподільчих мереж Хустського РЕМ за період з 11.07.2019 по день вирішення справи в суді; середній заробіток на посаді електромонтера з експлуатації розподільчих мереж Міжгірського РЕМ за період з 25.06.2019 по день вирішення справи в суді.

Позов обґрунтовано тим, що позивач раніше з 1997 по 2008 роки працював у відповідача на посаді електромонтера з експлуатації розподільчих мереж Міжгірського РЕМ з кваліфікацією п`ятої групи і звільнився з цієї роботи за згодою сторін. У червня 2019 року позивач у пошуках роботи через мережу Інтернет на офіційному сайті відповідача одержав інформацію про вакантні посади (зазначені вище) і подав письмову заяву про прийняття його на роботу. 23 і 26 липня 2019 відповідач поштою повідомив позивача про відмову в прийнятті на роботу на зазначені вище посади у зв`зку з відсутністю вакансій. У позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі положень п.1 ч.1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» та заявив клопотання про витребування від відповідача відомостей про посадові інструкції на оголошені вакансії та про розміри тарифної ставки (посадового місячного окладу) на ці вакантні посади за період квітень-липень 2019 з метою обчислення втраченого середнього заробітку.

Згідно з ухвалою судді від 16.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі і призначено підготовче судове засідання на 12.11.2019; надано відповідачу строк протягом 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження в справі, надіслати суду і позивачу відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення позову, а позивачу запропоновано надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання відзиву на позов відповідачем.

11.11.2019 відповідач надав суду відповідь на відзив з додатком матеріалів у вигляді документів з поштовим підтвердженням про надіслання відзиву з додатком позивачу за квитанцією Укрпошти від 07.11.2019, а також клопотання залишити позов без руху з таким обґрунтуванням.

Позовна заява подана з порушенням вимог статті 177 ч.4 ЦПК України, бо безпідставно не оплачена судовим збором. Відповідач вважає, що позивач неправильно покликається на звільнення від сплати судового збору, бо за положеннями п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», позивачі мають таку пільгу під час розгляду справи в усіх судових інстанціях за вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботу. За змістом статті 2 закону «Про оплату праці» і статті 117 КзпП середній заробіток за своєю суттю не є заробітною платою, не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання, а є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку, тобто за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і не входить до структури заробітної плати. Таке тлумачення висловлено в постановах Верховного Суду України від 07.11.2012 у справі № 6-135цс12, в ухвалі КЦС ВС від 25.10.2019 в справі № 752/11686/18 . Відповідач також покликається на правову позицію в постанові ВП ВС від 30.01.2019 в справі № 910/4518/16 та в ухвалі КЦС ВС від 16.10.2019 у справі № 398/1251/18, де зазначено, що звільнення від сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку або за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Тому відповідач вважає, що позовні вимоги за позовною заявою позивача є майновими вимогами, за розгляд яких позивач не звільняється від сплати судового збору. З огляду на викладене обґрунтування відповідач клопоче застосувати положення статті 187 ч.ч. 11-13 ЦПК України, тобто залишити позовну заяву без руху з підстави несплати судового збору. Окрім цього відповідач звертає увагу суду на те, що позивач у позовній заяві не зазначив ціни позову і переклав обов`язки здобуття доказів на суд щодо витребування інформації про розміри посадових окладів вакантних посад.

Представник відповідача за довіреністю Бундзяк В.В., допущений до участі в це підготовче судове засідання за положеннями ч.2 статті 60 ЦПК України, просить задовольнити клопотання відповідача.

Позивач ОСОБА_1 просить суд розглянути клопотання відповідача у встановленому порядку і вирішити його за відповідним процесуальним рішенням.

Оцінивши зміст клопотання, суд дійшов такого висновку.

Статтею 187 частини 11-13 ЦПК України передбачено: суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

В справі є такі підстави для застосування цієї процесуальної норми. Позивач не сплатив позов судовим збором, покликаючись на пільгу щодо сплати такого за положеннями п.1 ч.1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір». Натомість ця норма закону передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За змістом позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за посадами, які були оголошені відповідачем як вакантні для прийняття на роботу, який, на думку позивача, втрачений ним у зв`язку з неправомірною відмовою в прийнятті на роботу на ці посади. Отже, позовні вимоги не є вимогами, на які розповсюджується пільга в сплаті судового збору, яка передбачена для позивачів п.1 ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір». Такий висновок відповідає судовій практиці суду касаційної інстанції, на рішення якого покликається відповідач у клопотанні (судові рішення в справах, зазначені вище).

З огляду на те, що позивач самостійно не визначив у позовній заяві ціну позову. Однак подав клопотання про витребуванні відомостей про розміри посадових окладів на оголошені вакантні посади від відповідача, суд вважає за необхідне з власної ініціативи попередньо визначити ціну позову з метою попереднього визначення судових витрат у виді судового збору, що відповідає вимогам статті 176 ч.2 ЦПК України: якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Ця процесуальна дія обґрунтовується наступним. Відповідач у довідці про звітність за інформацією про попит на робочу силу (вакансії) надав дані про розмір заробітної плати в структурному підрозділі Виноградівського району, яка додана до відзиву на позов. За цією довідкою станом на жовтень 2019 розмір заробітної плати контролера енергонагляду становив 5569 грн, а електромонтера з експлуатації розподільчих мереж 5844 грн. Виходячи із змісту позовних вимог про стягнення втраченого заробітку за чотири місяці (липень-жовтень 2019) та зазначених у довідці відповідача розмірів заробітної платні одного з структурних підрозділів за вакантними посадами, на які претендував позивач, - ціна позову попередньо визначається судом у сумі 23376 грн = (5844*4). Отже, відповідно до положень ч.1 пунктів 1,4 та ч.2 статті 176 ЦПК України, з урахуванням вимог статті 4 ч.1 п. закону «Про судовий збір» судом визначається попередньо розмір судового збору в сумі 768 грн 40 коп.

Керуючись статтями 176, 187 ч.11, 177, 260, 261, 273, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання сторони відповідача задовольнити.

Позовну заяву залишити без руху.

Визначити попередньо розмір судового збору в сумі 768 грн 40 коп.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме сплатити судовий збір за подання позову в сумі 768 грн 40 коп. у зазначеній в цій ухвалі строк, в установленому порядку, про що подати підтвердження в справу у вигляді банківського документа.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений строк, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили згідно з статтею 261 ЦПК України негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 13.11.2019.

Копію ухвали надіслати для відома відповідачу.

Суддя:В. П. Кривка