Рішення № 85599948, 06.11.2019, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1096/18

Провадження №2/713/448/19

РІШЕННЯ

іменем України

06.11.2019 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судового засідання Мірчева О.І., за участю представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про визнання заповіту дійсним, визнання недійсним та скасування свідоцтва, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_2 , звернулась в суд з позовом про визнання заповіту дійсним, визнання недійсним та скасування свідоцтва до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області.

Просить визнати заповіт від 18 лютого 2015 року зареєстрований в реєстрі за №188, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького нотаріального округу Штефюк Н.В., від імені ОСОБА_4 , - дійсним. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , видане 11 жовтня 2017 року держаним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. на ім`я ОСОБА_3 , щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

Вижницькою державною нотаріальною конторою 03.04.2015 року заведено спадкову справу №96/2015 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . У матеріалах справи знаходяться два заповіти від імені спадкодавця ОСОБА_4 , з них: перший заповіт було посвідчено 18.02.2015 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В. за реєстраційним №188; другий заповіт було посвідчено 10.03.2015 року секретарем Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Н. В. за реєстраційним №49, а також судові рішення всіх інстанцій у справі №713/1003/15-ц про визнання заповіту недійсним, а саме: рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 19.11.2015 року; рішення апеляційного суду Чернівецької області від 01.07.2016 року №22ц-62/16; постанова Верховного Суду України від 18.04.2018 року №61-4594св18. Судовими рішеннями заповіт від 10.03.2015 року (складений в день смерті спадкодавця) було визнано недійсним, оскільки згідно почеркознавчих експертиз підпис у ньому було здійснено не спадкодавцем ОСОБА_4 , а іншою особою. По даній спадковій справі №96/2015 року останній заповіт від 10.03.2015 року, який виявився складений особою, яка не мала на це права, а також в порушення ч.3 ст.203, ч.1 ст.1233, ч.2 ст.1234, ч.2 ст.1247 ЦК України є нікчемним.

На її звернення згідно заповіту від 18.02.2015 року щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_4 Вижницька державна нотаріальна контора в своєму листі від 27.07.2016 року №938/02-14 посилаючись на пункти 3, 4 ст.1254 ЦК України повідомила, що дане спадкування буде здійснюватися не за заповітом, а за законом, оскільки обидва заповіти від 18.02.2015 року і від 10.03.2018 року є не чинними (скасованими). Листом від 07.02.2017 року №58/02-14 Вижницька державна нотаріальна контора повідомила, що провадження по спадковій справі після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , зупинено до вирішення цивільної справи судом (оскільки другим спадкоємцем ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу). Після рішення апеляційного суду Чернівецької області від 01.07.2016 року №22ц-62/16 ОСОБА_3 подав касаційну скаргу.

На адресу Вижницької державної нотаріальної контори надійшли ухвала ВССУ від 04.10.2016 року №6-3281ск16 про відкриття касаційного провадження, пізніше ухвала Верховного Суду України від 18.04.2018 року №61-4594св18, якою в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3 відмовлено та залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. порушена вимога ч.4 ст.42 ЗУ «Про нотаріат», оскільки 11.10.2017 року передчасно (до вирішення справи судом) та незаконно (як спадкоємцю по закону, замість спадкоємцю за заповітом на спадщину) ОСОБА_3 було видано свідоцтво на право власності на житловий будинок спадкодавця ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначала, що в порушення пп.5.1 п.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом України державний нотаріус Мицкан Ж.І. не надала належну правову оцінку наявним в даній спадковій справі заповітам від 18.02.2015 року та від 10.03.2015 року, трьом почеркознавчим експертизам та судовим рішенням судів першої та апеляційної інстанції щодо причини визнання заповіту від 10.03.2015 року недійсним і дійшла помилкового висновку, що заповіт від 10.03.2015 року був складений заповідачем, хоча в дійсності цей заповіт підписаний іншою особою і не відповідав волевиявленню заповідача, а тому є нікчемним і не може скасовувати попередній заповіт від 18.02.2015 року.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги не визнали, надали письмовий відзив, в якому зазначили наступне.

Рішеннями судів по справі №713/1003/15-ц та №713/1528/16-ц встановлено, що заповіт на ім`я ОСОБА_3 визнаний недійсним відповідно до положень ч.2 ст.1257 ЦК України. У частині 4 ст.1254 ЦК України чітко встановлено підстави для відновлення дії попереднього заповіту, однак таких підстав у позові не наведено. Позивач посилається на нікчемність останнього за датою заповіту, а тому вважає, що попередній є дійсним. Оскільки, позивач не навела відповідної норми закону, вважають її вимоги безпідставними. Що стосується викладення обставин та обґрунтування вимог щодо скасування свідоцтва про право на спадщину, то позивачем не наведено відповідний правовий аналіз та підстави для його скасування, що унеможливлює висловлення думки відповідача з цього приводу. Дії нотаріуса як реєстратора відповідних дій мають інший порядок оскарження, що вже використовувалося позивачем. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від позивачки ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, підтримав поданий відзив, просив в задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, підтримав поданий відзив, просив застосувати строки позовної давності, оскільки ОСОБА_2 про наявність заповіту від 10 березня 2015 року дізналась у квітні 2015 року, з даним позовом звернулась у червні 2018 року, тобто пройшло більше чотирьох років, як позивачка ОСОБА_2 дізналась про порушене право. Заяви про поновлення строку від позивачки не надходило. Також зазначив, що немає підтвердження, що даний позов підписано саме позивачкою ОСОБА_2 , та відповідає її дійсній волі, оскільки в судові засідання позивачка ОСОБА_2 не з`являлась. Обраний позивачкою ОСОБА_2 спосіб захисту не відповідає закону. Просив відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання третя особа державний нотаріус Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце судового засідання. До початку розгляду справи третя особа державний нотаріус Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. скерувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 11.03.2015 року виконавчим комітетом Вашковецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №11.

З копії заповіту, посвідченого 18 лютого 2015 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В., реєстровий номер №188 вбачається, що ОСОБА_4 , на випадок смерті зробив заповітне розпорядження, згідно якого, все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів позивачці ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_3 , по 1/2 частці кожному.

10 березня 2015 року від імені заповідача ОСОБА_4 , складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Н.В., зареєстровано в реєстрі за №49, згідно якого, все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_3 Заповіт записаний, секретарем виконавчого комітету Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області зі слів ОСОБА_4 , що підтверджується копією заповіту.

03.04.2015 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та видачу свідоцтва на спадщину за заповітом від 10.03.2015 року звернувся син ОСОБА_4 – ОСОБА_3

15.05.2015 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва на спадщину за заповітом від 18.02.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В., за реєстровим №188 після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується копією заяви.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 09.11.2015 року по цивільній справі №713/1003/15-ц позов ОСОБА_2 до Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області, про визнання заповіту недійсним задоволено. Визнано недійсним заповіт від 10.03.2015 року зареєстрований в реєстрі за №49, посвідчений секретарем Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Н.В., від імені ОСОБА_4 . Вирішено питання про судові витрати. В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де третьою особою без самостійних вимог є Вижницька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, - відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 01.07.2016 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду України від 18.04.2018 року по цивільній справі №713/1003/15-ц рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09.11.2015 року скасовано. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволено. Заповіт, складений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , від 10 березня 2015 року, посвідчений секретарем Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Н. В., зареєстрований в реєстрі за №49, визнано недійсним. У задоволенні позову ОСОБА_2 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання заповіту недійсним відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Вказаними рішеннями встановлено і відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України не потребує доказуванню, що: Підпис у заповіті, посвідченому 10.03.2015 року секретарем виконавчого комітету Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області, зареєстрованому в реєстрі за №49, виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням його підпису; Заповіт від 10.03.2015 року не відповідав волі спадкодавця, а тому відповідно до положень частини другої статті 1257 ЦК України він є недійсним. Рішення набрали законної сили.

З матеріалів спадкової справи №96/2015 р. заведеної 03.04.2015 року вбачається, що 26.07.2016 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 18 лютого 2015 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В., реєстровий номер №188.

Листом державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Олійник Ю.М. №938/02-14 від 27.07.2016 року ОСОБА_2 повідомлено, що заповіт, посвідчений у виконавчому комітеті Вашковецької міської ради Вижницького району Чернівецької області 10.03.2015 року за реєстровим №49 визнано недійсним, отже він не чинний. Заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В. 18.02.2015 року за реєстровим №188 скасований заповітом, посвідченим у виконавчому комітеті Вашковецької міської ради Вижницького району Чернівецької області 10.03.2015 року за реєстровим №49 (який визнаний недійсним не з підстав передбаченими ст.ст.225 і 231 ЦК України) теж не чинний. Отже спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде здійснюватися за законом.

11 жовтня 2017 року державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , що підтверджується його копією, яка міститься в матеріалах спадкової справи №96/2015 р. заведеної 03.04.2015 року щодо майна померлого ОСОБА_4 .

Мотиви з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За положеннями ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.1233-1235 ЦК України заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті та кожна особа може залишити за заповітом все своє майно або його частку однієї, або кільком особам, як таким, що входять, так і таким що не входять у коло спадкоємців по закону.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, слід зазначити, що чинність попереднього заповіту не відновлюється, якщо новий заповіт, складений заповідачем був визнаний недійсним. Тобто, наслідки недійсності попереднього заповіту настають в разі складання нового заповіту саме заповідачем, а не іншою, невстановленою особою.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_4 18 лютого 2015 року, відповідно до гарантованого та визначеного законом права, на випадок смерті зробив заповітне розпорядження, згідно якого, все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів позивачці ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_3 , по 1/2 частці кожному. Даний заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В. та зареєстрований за реєстровим номером №188.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивачка ОСОБА_2 визначила спосіб для відновлення порушених прав, шляхом визнання заповіту від 18 лютого 2015 року зареєстрований в реєстрі за №188, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького нотаріального округу Штефюк Н.В., від імені ОСОБА_4 , - дійсним, мотивуючи свою позицію тим, що заповіт від 10 березня 2015 року, визнано недійсним, оскільки складений та підписаний іншою особою, а не померлим ОСОБА_4 .

Таким чином, позивачка ОСОБА_2 маючи відповідно до норм ЦК України право на спадкування за заповітом, не може отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати частку у належному їй спадковому майні, що порушує її права як спадкоємця за заповітом, після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1). визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вказані норми закону, кожна сторона обирає свій спосіб захисту, та повинна довести обставини, які мають значення для справи, на підставі належних та допустимих доказів. Суд при винесенні рішення бере до уваги кожен доказ окремо, та оцінює їх в сукупності з іншими доказами.

Надаючи оцінку наданим сторонами та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам судом встановлено, що:

заповіт від 18 лютого 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького нотаріального округу Штефюк Н.В., від імені ОСОБА_4 , зареєстрований в реєстрі за №188 за життя ОСОБА_4 не змінювався та не скасовувався заповідачем;

померлий ОСОБА_4 за життя розпорядився належним йому майном, що відповідало його волі;

позивачка ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом, своєчасно звернулась до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на належну їй частку у спадковому майні;

позивачка ОСОБА_2 на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки при оформленні спадщини було встановлено наявність заповіту від 10 березня 2015 року, який в судовому порядку визнано недійсним;

заповіт від 10 березня 2015 року, визнаний недійсним, оскільки виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням його підпису, не відповідав волі спадкодавця;

фактично заповіт від 10 березня 2015 року не був складений заповідачем, а тому наявність даного заповіту не скасовує попередній заповіт від 18 лютого 2015 року, який відповідав волі заповідача ОСОБА_4

державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. 11 жовтня 2017 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги норми ч.2 ст.5 ЦПК України, суд з метою ефективного способу захисту порушеного, невизнаного і оспореного права, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, відповідають обраному позивачкою способу захисту, що не суперечить закону та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне, визнати дійсним заповіт від 18 лютого 2015 року зареєстрований в реєстрі за №188, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького нотаріального округу Штефюк Н.В., від імені ОСОБА_4 .

Одночасно для реалізації позивачкою ОСОБА_2 належного їй права на оформлення спадщини, свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане 11 жовтня 2017 року державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. на ім`я ОСОБА_3 , щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а саме на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , необхідно визнати недійсним та скасувати.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання заповіту дійсним, визнання недійсним та скасування свідоцтва, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується заявленого представником відповідача ОСОБА_1 клопотання про застосування строків давності, судом встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер – ОСОБА_4 ;

позивачка ОСОБА_2 , 15.05.2015 року звернулась до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва на спадщину за заповітом від 18.02.2015 року, та дізналась про наявність заповіту від 10 березня 2015 року;

рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 01.07.2016 року, заповіт, складений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , від 10 березня 2015 року, посвідчений секретарем Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Н. В., зареєстрований в реєстрі за №49, визнано недійсним;

26.07.2016 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 18 лютого 2015 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В., реєстровий номер №188;

листом державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Олійник Ю.М. №938/02-14 від 27.07.2016 року ОСОБА_2 повідомлено, що спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде здійснюватися за законом;

19 червня 2018 року позивачка ОСОБА_2 звернулась з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд вважає, що позивачкою ОСОБА_2 не пропущено строк звернення до суду, оскільки 01.07.2016 року рішенням Апеляційного суду Чернівецької області встановлено недійсність заповіту від 10 березня 2015 року, саме з цього часу позивачка дізналась про порушене право. З даним позовом позивачка ОСОБА_2 звернулась в межах позовної давності, а саме 19.06.2018 року. Виходячи з вищевикладеного заява представника відповідача про застосування строку позовної давності, задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 понесені нею і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1409,60 гривень.

Керуючись ст.ст.15, 16, 321, 1216-1218, 1223, 1225, 1233, ч.ч.1-4 ст.1254 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, ст.76, 77, 82 ч.4, 141, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати заповіт від 18 лютого 2015 року зареєстрований в реєстрі за №188, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького нотаріального округу Штефюк Н.В., від імені ОСОБА_4 , - дійсним.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , видане 11 жовтня 2017 року державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. на ім`я ОСОБА_3 , щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 (Шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення – з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ..

Третя особа: Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області, 59200 м.Вижниця, вул.Українська, 95, Чернівецька область.

Суддя І. А. Кибич