Ухвала суду № 85599789, 13.11.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

580/3196/19

2-а/712/282/19

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження

13 листопада 2019 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Черкаської міської ради (адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, буд.36) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2019 року на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 , в якій остання просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно – будівельного контролю Черкаської міської ради про адміністративне правопорушення №31 від 25 липня 2019 року.

15 жовтня 2019 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення передано на розгляд до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Вказана адміністративна справа надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси 04 листопада 2019 року, в цей же день системою автоматизованого розподілу справ між суддями, головуючим суддею визначено суддю Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М. від 05 листопада 2019 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано п`ятиденний термін для усунення недоліків позовної заяви, який відраховується з дня отримання позивачем копії вказаної ухвали.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Прядка В.М. у визначений вищевказаною ухвалою термін усунув недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно п.7 ч.9 ст.171 КАС України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Так, представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Прядка В.М., звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку для подачі позовної заяви до Черкаської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності.

Клопотання обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про перевірку за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якої винесена постанова №31 від 25 липня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення. При цьому, про наявність постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу вона дізналася лише 25 вересня 2019 року з листа Управління державного архітектурно – будівельного контролю Черкаської міської ради №20575-01-21 від 25 вересня 2019 року, в зв`язку з чим була позбавлена можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у строк, визначений законодавством, який відповідно до п.28 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06квітня 1995 року №244 та ст.5 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» становить 15 днів.

Згідно постанови № 31 від 25.07.2019р., ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 9350 гривень.

Згідно п.28 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06квітня 1995 року №244, постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження поштою або через електронний кабінет у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органа, який виніс постанову.

Згідно п.1 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06квітня 1995 року №244, цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до п.3 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06квітня 1995 року №244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Отже, 15 денний строк на оскарження постанови про накладення штрафу, передбачений Порядком накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06квітня 1995 року №244 та Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», встановлюється для суб`єктів містобудування, якими є: юридичні особи та фізичні особи – підприємці.

Доказів накладення адміністративного стягнення оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 як на фізичну особу – підприємця, позивачем та її представником не надано, та матеріали позовної заяви не містять.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що доводи позивача та її представника щодо 15 денного строку для оскарження постанови №31 від 25 липня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення, який передбачений п.28 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06квітня 1995 року №244 та ст.5 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, в зв`язку з чим не можуть бути прийняті судом до уваги.

Оскаржена постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення у вищестоящий орган або у суд з врахуванням положень статей 287-289 КУпАП.

Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи, що оскарженою постановою суб`єкт владних повноважень – відповідач за адміністративним позовом, притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, до зазначених у адміністративній позовній заяві спірних відносин необхідно застосовувати норми ст.289 КУпАП та ст.286 КАС України.

Таким чином, на момент подачі позову в справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлюється десятиденний строк звернення до суду з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

При цьому, необхідно зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржена постанова була винесена відповідачем 25 липня 2019 року без участі позивача ОСОБА_1

Як вбачається з адміністративної позовної заяви та клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, про існування оскаржуваної постанови позивач дізналася лише 25 вересня 2019 року, після отримання листа Управління державного архітектурно – будівельного контролю Черкаської міської ради №20575-01-21 від 25 вересня 2019 року, яким Управління державного архітектурно – будівельного контролю Черкаської міської ради надало адвокату Прядка В.М. копію постанови по справі про адміністративне правопорушення №31від 25 липня 2019 року.

Відповідно до договору №55/19 (витяг) про надання послуг, ОСОБА_1 уповноважила адвоката ОСОБА_2 представляти її інтереси у всіх органах державної влади, судових органах.

Таким чином, враховуючи, що адвокатом Прядка В.М., якому надано право представляти інтереси позивача, отримано оскаржену постанову 25 вересня 2019 року, саме в цей день позивачу стало відомо про винесення оскарженої постанови.

Згідно ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.1 ст.119 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний його початок.

Таким чином, строк оскарження постанови №31 по справі про адміністративне правопорушення, для позивача закінчився 04 жовтня 2019 року.

Як вбачається з штампу на поштовому конверті, позивачем направлено до суду позовну заяву про оскарження постанови 07 жовтня 2019 року.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що її справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, доступність до правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого1975 року, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створені або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до вимог ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На підставі викладеного, з метою недопущення порушення гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права позивача на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту, суд вважає за можливе поновити позивачу строк на оскарження постанови №31 по справі про адміністративне правопорушення від 25 липня 2019 року.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, ч.4 ст.257 КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить вирішити спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, адміністративна позовна заява може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача з адміністративним позовом, в якому просить вирішити спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, складність справи, кількість сторін у справі, та приймаючи до уваги, що розгляд справи значного суспільного інтересу не становить, розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно ч.1 ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.118, 120, 122, 160, 161, 171, 257, 260, 262, 268, 269, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Прядки Віталія Михайловича про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою до Черкаської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовною заявою до Черкаської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності.

Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності.

Судове засідання у справі призначити на 15 годину 00 хвилин 25 листопада 2019 року, яке провести в залі судових засідань, що розташований в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 2-ий поверх, кабінет №217.

Зобов`язати Черкаську міську раду надати Соснівському районному суду м. Черкаси матеріли справи, на підставі яких винесена постанова №31 по справі про адміністративне правопорушення від 25 липня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, для їх огляду в судовому засіданні.

В судове засідання викликати позивача та відповідача.

Направити позивачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачу - копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією адміністративної позовної заяви та усіма доданими до неї документами.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ст.162 КАС України, відповідач має право протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на адміністративну позовну заяву до якого додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Одночасно, роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач, в разі надання відповідачем відзиву, відповідно до ст.163 КАС України, має право надати відповідь на відзив у десятиденний строк з дня вручення йому відзиву на адміністративну позовну заяву, а відповідач, в разі надання позивачем відповіді на відзив, відповідно до ст.164 КАС України, має право подати заперечення на відповідь у десятиденний строк з дня вручення йому відповіді на відзив.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ст.260 КАС України, відповідач має право протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. В разі ненадання у встановлений судом строк вказаних заперечень, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за веб-адресою сторінки http://court.gov.ua/.

Ухвала суду може бути оскаржена лише в частині недотримання правил підсудності безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.М. Борєйко