
13.11.2019
227/3607/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2019 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Любчик В.М.,
за участю
секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Осипчука Віталія Олександровича, треті особи: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовом до старшого сержанта Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Осипчука Віталія Олександровича, треті особи: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову старшого сержанта Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Осипчука Віталія Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 051713 від 16.08.2019 року, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 16.08.2019 року старшим сержантом Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Осипчуком В.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 051713 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень, оскільки на думку поліцейського позивач керував транспортним засобом, що підлягає обов`язкову технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3 (б) ПДР. Вважає постанову такою, що підлягає скасуванню як така, що складена з порушенням порядку, передбаченого КУпАП, суперечить вимогам закону, та не відображає дійсних обставин справи, оскільки автомобіль, яким він керував належить ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство» основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур, та не використовується для перевезення пасажирів або вантажу з метою отримання прибутку.
Позивач у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутністю, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак доказів поважності своєї неявки, відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності, надано не було.
Представник третьої особи ГУНП в Дніпропетровській області Кравченко П.В. у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутністю. У письмових поясненнях зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Дорожній рух» обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби – незалежно від строку експлуатації. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП стало порушення останнім пп. «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху, а саме: керування транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але без своєчасного його проходження. Так, поліцейським під час перевірки документів водія автомобіля Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство» було встановлено відсутність документів які б вказували на проходження перевірки технічного стану зазначеного транспортного засобу. Оскільки ТОВ «ДСП» є юридичною особою, діяльність якої направлена на отримання прибутку, експлуатація належних товариству транспортних засобів, зокрема і у виробничих цілях, під час провадження господарської діяльності також здійснюється з метою отримання прибутку. Беручи до уваги вищевикладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи ТОВ «ДСП» Жиренков В.О. у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутністю. У письмових поясненнях зазначив, що ОСОБА_1 працює у ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство» на посаді бухгалтера та відповідно до наказу № 3-а від 29.05.2018 року за останнім закріплено автомобіль Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовується у виробничих цілях. Економічна діяльність з перевезення пасажирів або вантажів підприємством не здійснюється, вищезазначений автомобіль для перевезення пасажирів або вантажу з метою отримання прибутку взагалі не використовується. 16.08.2019 року позивач був відряджений до офіційного сервісного центру з обслуговування автомобілів Mitsubishi Motors м. Павлоград СТО ПФ ПП «Аеліта» для виконання робіт по ремонту та обслуговуванню автомобіля, що підтверджується актом виконаних робіт, тобто автомобіль було використано виключно у виробничих цілях. Вважає, що відповідачем в постанові не наведено жодного доказу використання автомобіля для перевезення пасажирів або вантажу з метою отримання прибутку. Заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
За таких підстав, враховуючи передбачений частиною 1 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) строк розгляду адміністративної справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також можливість розгляду справи у письмовому провадженні у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, надану ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності сторін по справі та на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
16.08.2019 року старшим сержантом Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Осипчуком В.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 051713 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 2 КАС України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. (ст. 7 КУпАП)
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частина третя ст. 121). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Пункт 9 розділу ІІІ Інструкції передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Згідно статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. (ст. 251 КУпАП).
Звертаючись з позовом до суду позивач посилається, як на підставу для скасування постанови серії ДПО 18 № 051713 від 16.08.2019 року, на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП була складена незаконно, оскільки жодних доказів використання автомобіля Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку поліцейським на місці зупинки надано не було, що унеможливлює встановлення наявності його вини у вчиненні такого правопорушення.
Зі змісту постанови серії ДПО 18 № 051713 від 16.08.2019 року вбачається, що 16.08.2019 року о 10 годині 20 хвилин ОСОБА_1 на 327 км автомобільної дороги М-04 Знам`янка – Луганськ – Ізварине, керував автомобілем Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не пройшов державний технічний контроль, як такий, що підлягає такому контролю, чим порушив вимоги п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов`язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Аналіз положень статті 35 Закону України «Про дорожній рух» дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Відповідно до п. п. 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).
Згідно з статтею 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).
Пунктом 1 Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:
транспортними засобами спеціального призначення;
транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;
службовими легковими автомобілями;
транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Так, відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 власником транспортного засобу Mitsubishi Grandis (загальний легковий універсал - В, повна маса 2250 кг, маса без навантаження 1710 кг), реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство».
Наказом ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство» № 3-а від 29.05.2018 року автомобіль Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 було закріплено за ОСОБА_1 .
Згідно долучених до матеріалів справи довідки АБ № 567772 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» (скорочена назва ТОВ «ДСП») здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.49 розведення інших тварин; 01.64 оброблення насіння для відтворення; 10.41 виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості.
Отже, основним видом діяльності ТОВ «ДСП» є вирощування зернових культур, діяльності щодо перевезення пасажирів або вантажу з метою отримання прибутку підприємство не здійснює.
На підставі наказу ТОВ «ДСП» від 16.08.2019 року ОСОБА_1 відряджено до ПП «Аеліта» м. Павлоград, терміном 1 день з метою вирішення виробничих питань.
Згідно акту виконаних робіт № ПФ00015812 від 16 серпня 2019 року складеного між ТОВ «ДСП» та ПП «Аеліта» ВП ПП «Аеліта» було проведено збірку – діагностику автомобіля Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що також підтверджується копією замовлення – наряду № 15812 на виконання робіт по ремонту та обслуговуванню автомобіля.
З наведеного вбачається, що транспортний засіб Mitsubishi Grandis, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство» та яким керував позивач, використовується для вирішення виробничих та службових питань, що пов`язані з функціонуванням підприємства, отже є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 17.10.2019 року по справі № 678/483/17.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, відзиву не надав, жодних доказів того, що автомобіль Mitsubishi Grandis, який є малотоннажним автомобілем, використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку до матеріалів справи долучено не було.
Також, відповідач не надав доказів, що справа розглядалася з додержанням вимог п. 9 розділу ІІІ вищевказаної Інструкції та ст. 279 КУпАП.
Сама по собі постанова, без інших належних та допустимих доказів, не підтверджує факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова старшого сержанта Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Осипчука Віталія Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 051713 від 16.08.2019 року, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, складена відповідачем передчасно, з порушенням норм ст. ст. 279, 283 КУпАП та п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки суд прийшов до висновку про скасування постанови, відповідно до ст. 286 КАС України, суд вважає необхідним закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 245, 247, 251, 279, 280, 283,285 КУпАП, ст. ст.2,4, 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 251, 286,293, 295 КАС України, -
у х в а л и в:
позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Осипчука Віталія Олександровича, треті особи: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ДПО 18 № 051713 від 16.08.2019 року винесену старшим сержантом Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Осипчуком Віталієм Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 3 ст. 121 КУпАП у розмірі 340 гривень.
Справу про адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП - закрити.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 13 листопада 2019 року.
Суддя В.М. Любчик
13.11.2019
Судове рішення № 85598053, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 13.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/3607/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: