Рішення № 85596162, 13.11.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3915/19

Номер провадження 2/623/966/2019

РІШЕННЯ

іменем України

13 листопада 2019 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді: Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Ноль С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізюмі справу № 623/3915/19 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Зміст позовних вимог, пояснення сторін.

01 жовтня 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 15.10.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн . у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав в результаті чого має заборгованість за кредитом станом на 05.09.2019 року в сумі 11574,20 гривень, яка складається з наступного :

-2767,60 грн. – заборгованість за тілом кредиту;

-2042,06 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

-0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками;

-5737,20 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання;

-0,00 грн. – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. – штраф ( фіксована частина);

-527,34 грн. – штраф ( процентна ставка).

Позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ “ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 11574,20 грн. та покласти на відповідача витрати пов`язані з розглядом справи у суді.

Представник позивача надав клопотання про підтримання позову, розгляд справи без їх участі, та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву надану через канцелярію суду 24.10.2019 року позовні вимоги визнав частково не заперечував проти укладення кредитного договору з АТ КБ « Приватбанк» 15.10.2012 року, однак щодо позовних вимог про стягнення з нього пені за прострочене зобов`язання та штрафу, то вважає ці вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки м. Ізюм перебуває в переліку населених пунктів де проводиться АТО з 14.04.2014 року по 30.10.2014 року, а також зх. 02.12.2015 року до закінчення проведення антитерористичної операції, а тому банк не повинен був нараховувати пеню, інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту та штрафні санкції за вказані періоди. Просить врахувати його доводи викладені у відзиві на позов при вирішенні справи по суті та відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині стягнення з нього пені та штрафу.

12 листопада 2019 року позивач на електрону пошту суду надіслав клопотання про перенесення судового засідання, у зв`язку з підготовкою банком відповіді на заяву відповідача по суті справи.

Ухвалою про відкриття провадження позивачу судом наданий строк для подачі відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву на позов.

Згідно фіскального чеку наданого відповідачем відзив на позовну заяву позивачу був надісланий 24 жовтня 2019 року, а отже позивач пропустив строк встановлений судом для подачі відповіді на відзив відповідача, а тому суд розглядає справу на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Частиною 5 статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь -якої зі сторін про інше.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд, перевірив матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 15.10.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наявними в матеріалах справи Умовами та правилами. Відповідач, користуючись кредитними коштами, періодично сплачував заборгованість за наданим кредитом ( а.с.6-28).

Що стосується укладеного між сторонами у даній справі кредитного договору та його складових, то, як зазначалося раніше, підписавши 15.10.2012 року заяву, ОСОБА_1 надав свою згоду на те, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і правилами, а також Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг, з якими він ознайомлений. Доказів того, що вимоги банку ґрунтуються на інших умовах, які сторони не узгоджували, відповідач суду не надавав.

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами. Вимоги про визнання цього договору в цілому або його частин недійсними, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав ОСОБА_1 суду не надавав.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви було укладено в письмовій формі кредитний договір.

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання вказаної вище заяви про отримання банківських послуг .

Згідно із розрахунком заборгованості відповідач станом на 05.09.2019 року має заборгованість в сумі 11574,20 гривень, яка складається з наступного :

-2767,60 грн. – заборгованість за тілом кредиту;

-2042,06 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

-0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками;

-5737,20 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання;

-0,00 грн. – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. – штраф ( фіксована частина);

-527,34 грн. – штраф ( процентна ставка). ( а.с.6-11)

Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

В зв`язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню заборгованість за кредитом та заборговані відсотки з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені за прострочене зобов`язання в сумі 5737,20 грн. нарахованої за період з 01.11.2018 року, однак в розрахунку заборгованості вона не зазначена та штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 527,34 грн. – штраф (процентна складова), то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно інформації Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської ради від 15.10.2019 року № 1861 відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.41)..

Місто Ізюм, Харківської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р.

При таких обставинах, зважаючи на те, що пеня та комісія нарахована за період, який пізніше 14 квітня 2014 року, та імперативну заборону на її стягнення, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідачів понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77,81, 141,259,263,264,265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 26.06.2002 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро, 49094, п/р № НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором в розмірі 4791 (чотири тисяч сімдесят дев`ять) гривень 66 копійок та судовий збір в сумі 795 (сімсот дев`яносто поять) гривень 28 копійок, а всього 5586 (поять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) гривень 94 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова