Ухвала суду № 85595488, 12.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20878/19

1-кс/569/9170/19

УХВАЛА

12 листопада 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді Головчака М.М.,

з участю секретаря Муляр О.М.,

прокурора Рудюка В.Р.,

слідчого Клюйко А.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Луцюка М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції Клюйко А.О, яке погоджено із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво Рудюком В.Р., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого водієм швидкої медичної допомоги, являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

До Рівненського міського суду надійшло клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції Клюйко А.О., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області Рудюком В.Р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 10 листопада 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

Так, водій ОСОБА_1 09 листопада 2019 року, приблизно о 22 год. 30 хв., у темну пору доби, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Незалежності с. Каноничі Володимирецького району Рівненської області, зі сторони смт. Володимирець Рівненської області у напрямку с. Новаки Володимирецького району Рівненської області, поблизу рівнозначного нерегульованого Т-подібного перехрестя з дорогою, яка розташована праворуч по ходу його руху та прямує до с. Дубівка Володимирецького району Рівненської області, проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив виїзд вищевказаного транспортного засобу за межі проїзної частини вправо, де скоїв наїзд на дерев`яну огорожу господарства, розташованого поряд із вищевказаним перехрестям.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в КНП «Володимирецька ЦРЛ», а транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зник з місця події.

Порушення ОСОБА_1 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, що вимагає від водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху транспортного засобу ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, знаходиться у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Таким чином, своїми діями, ОСОБА_1 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник щодо задоволення клопотання заперечував, просив застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства. Вказав, що потерпіла ОСОБА_4 претензій до ОСОБА_1 не має, про що надала розписку, просила не обирати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_1 має позитивну характеристику, працює водієм в КЗ «Обласний центр екстреної (швидкої) медичної допомоги та медицини катастроф». Має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 10.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180000000315 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, суд враховує суспільну небезпеку інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, обставити вчиненого кримінального правопорушення.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

При цьому суд відмічає наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків, постійне місце проживання та роботи, позитивну характеристику, сімейний стан, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Санкція ч. 2 ст.286 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1 передбачає позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов`язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, позицію потерпілої сторони, а тому вважає доцільним та співмірним визначити підозрюваному заставу у розмірі, яка не перевищує визначену п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції Клюйко А.О, яке погоджено із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво Рудюком В.Р., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 07 год. 00 хв. 10 листопада 2019 року.

Строк дії ухвали – до 07 год. 00 хв. 09 січня 2020 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 45 ( сорок п`яти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 86 445 ( вісімдесят шість тисяч чотириста сорок п`ять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, рахунок отримувача 37315038010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати на виклики до слідчого прокурора, суду,

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, чи суду,

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,інші документи,що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків,покладених судом,у разі внесення застави визначити до 09 січня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному,що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі,оригінал документу з відміткою банку,який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з–під варти внаслідок внесення застави,визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов"язаний виконувати покладені на нього обов"язки, пов"язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким,до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя М.М. Головчак