Ухвала суду № 85595220, 13.11.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Сидоренко З.С.

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

в с т а н о в и в:

Позивач Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго", через свого представника Мельник О.П., що діє на підставі довіреності № 6 від 21 грудня 2017 року, звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з останнього на розподільчий рахунок ПрАТ "Рівнеобленерго" на р/р НОМЕР_1 ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368, код 05424874 вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 2617,68 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

13 листопада 2019 року від представника позивача ОСОБА_2 , надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем добровільно було сплачено борг в повному обсязі, а саме 2617,68 грн.

Окрім того, у вказаній заяві представник позивача ОСОБА_2 просить вирішити питання про повернення ПрАТ "Рівнеобленерго" судового збору в сумі 1762 грн. сплачений при поданні вказаної позовної заяви (платіжне доручення №2004078447 від 09.11.2018 року).

Сторони в судове засідання не з`явилися та не повідомили про причини неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Об`єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

Види об`єктів цивільних прав визначені ст. 177 ЦК України.

Коло правовідносин, які можуть виникати щодо того чи іншого об`єкту цивільних прав ЦК України не обмежено.

Тобто, учасники правовідносин можуть вступати у будь-які правовідносини щодо певного об`єкту цивільних правовідносин, не заборонені і не обмежені законом.

Зміст таких правовідносин є досить широким та становить усі права та обов`язки їх учасників, визначені договором та законодавством.

Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.

Предметом позову є позовні вимоги.

Предмет спору є достатньо простим для визначення (з`ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.

Правове значення категорії предмет спору і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).

Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

Судом встановлено, що між сторонами по справі виник спір стосовно відшкодування вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 2617,68 грн.

З наданого до суду розрахунку за електроенергію №6709398694 за серпень 2019 року від 30.09.2019 року та зі змісту поданої представником позивача заяви вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 23 серпня 2019 року було сплачено на користь ПрАТ "Рівнеобленерго" грошові кошти в загальній сумі 2617,68 грн.

Тому на цей час відсутні не виконані зобов`язання з боку відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відсутній спір в цій справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що між сторонами в цій справі відсутній спір, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1762 грн., що стверджується платіжним дорученням №2004078447 від 09.11.2018 року.

Враховуючи вищевикладені норми, а також те, що провадження по справі підлягає закриттю, суд вважає, що судовий збір в розмірі 1762 грн. слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 255, 352, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Повернути позивачу Приватному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" судовий збір у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), сплачений 09.11.2018 року згідно платіжного доручення №2004078447 від 09.11.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С.