Вирок № 85591586, 13.11.2019, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/494/16-к

Провадження № 1-кп/347/42/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2019 р. м.Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді - Крилюк М.І.,

секретаря - Терлюжак Н.П., Лазорик Л.В.

з участю прокурора - Мартищук Т.І., Сілецької С.Ю,

адвоката: Войцеховської Т.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090130000154 від 17.08.2016 року, №12017090130000039 від 17.02.2017 року, а також за №12017090130000152 від 12.07. 2017р по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , гр. України, освіта середня, розлученого, не працюючого, депутатом не являється, раніше судимого 29.12.2915 року Косівським районним судом за ст.296 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК країни до покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку.

- за ч. 3 ст.296, ч.3 ст. 296, ч.2 ст. 289 , ч.3 ст.296 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 будучи раніше засудженим 29.12.2015 року Косівським районним судом за ч. 3 ст. 296 КК України до покарання у вигляді виправних робіт на строк два роки з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

Так, 17.08.2016 року близько 17:00 год. ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в центрі селища Верховина Івано-Франківської області, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, безпричинно наніс 2 удари сокирою по лобовому склу та капоту автомобіля марки «CITROEN СЗ», в результаті чого пошкодив вказаний автомобіль, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , а саме: лобове скло, капот, подушки безпеки, та двірники, в результаті чого потерпілому було завдано матеріальної шкоди на суму 17 000 грн.

Своїми умисними діями, що виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненні особою, раніше судимою за хуліганство ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 296 ч.3 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 перебуваючи 16.02.2017 року біля 20:30 год. в приміщенні магазину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» розміщеного по АДРЕСА_4 грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нахабним поводженням та буйством, безпричинно завдав кулаком руки трьох ударів в область потилиці, лівого вуха та обличчя потерпілому ОСОБА_3 , заподіявши таким чином останньому побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, та порушив нормальну діяльність вищевказаного торгового закладу.

Своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку (хуліганство), вчиненому особою раніше судимою за хуліганство, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 296 КК України.

Крім того ОСОБА_1 знаходячись 25.04.2017року біля 02:30 год. навпроти цілодобового магазину під назвою «День і Ніч» розміщеного по вул . Гуцульського Повстання, 3 в селищі Верховина, Верховинського району Івано- Франківської області та перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп`яніння, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нахабним поводженням та буйством, безпричинно завдав кулаками рук та ногами декількох ударів в різні ділянки тіла ОСОБА_4 в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді синців повік лівого ока, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 65 від 29.04.2017 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином своїми умисними діями які виразились в грубому порушенні громадського порядку (хуліганство), вчиненому особою раніше судимою за хуліганство, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 296 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 перебуваючи 11.07.2017 року біля 22:30 год. в селі Криворівня присілок Грушівка Верховинського району Івано-Франківської області грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нахабним поводженням та буйством, безпричинно завдав долонею руки одного удару в область обличчя потерпілому ОСОБА_5 , заподіявши таким чином останньому побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, після чого продовжуючи свої злочинні дії, підняв із землі камінь, яким пошкодив лакофарбове покриття лівого переднього крила автомобіля марки «АUDI А 8» реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить потерпілому ОСОБА_5 та завдаючи ударів ногами ОСОБА_1 розбив задні габаритні вогні вищевказаного транспортного засобу, в результаті чого завдав потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 4 600 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому особою раніше судимою за хуліганство, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 296 КК України.

Окрім того на підставі обвинувального акту затвердженого прокурором у кримінальному провадженні, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що перебуваючи 25.04.2017 біля 02:40 год. у вищевказаному місці, тобто, неподалік цілодобового магазину під назвою «День і Ніч» розміщеного по вул. Гуцульського Повстання, 3 в селищі Верховина, Верховинського району Івано-Франківської області та знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, підійшов до автомобіля марки «Jeep Grand Cerokee» чорного кольору реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого знаходився ОСОБА_7 та діючи всупереч волі останнього вийняв із замка запалювання ключ, якого забрав із собою. В продовження цьому не реагуючи на прохання ОСОБА_7 повернути ключ став вимагати від нього пригостити його спиртним, розпиваючи яке разом із потерпілим на капоті вказаного автомобіля, ОСОБА_1 висловлюючи ОСОБА_7 свої наміри в заволодінні його автомобілем та вимагаючи від нього покинути місце знаходження автомобіля, діючи з метою усунення перешкод в незаконному заволодінні зазначеним автомобілем зі сторони ОСОБА_8 застосовуючи по відношенню до нього фізичне насильство, завдав йому двох ударів рукою в область обличчя, заподіявши таким чином останньому побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. В результаті цього потерпілий ОСОБА_7 був змушений втекти від місця стоянки свого автомобіля, після чого ОСОБА_1 присівши до салону вказаного автомобіля та запустивши в ньому двигун, покликав до себе присутнього неподалік від того місця, раніше знайомого йому ОСОБА_9 , якого і попросив перегнати даний автомобіль до безпечного місця та зберігати його до того часу як він за ним прийде, на що останній погодивсь та переїхав цим автомобілем до неподалік свого місця проживанням на АДРЕСА_1 , залишивши його в дворі будинку.

За обвинувальним актом ОСОБА_1 звинувачується в незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаним із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях за епізодами грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому особою раніше судимою за хуліганство визнав частково, а що стосується інкреминованих йому дій по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаним із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України не визнав, суду пояснив, що дійсно 17.08.2016 року біля 17 год він перебував в центрі селища Верховина Івано-Франківської області, де між ним та потерпілим ОСОБА_2 виникло непорозуміння, в ході якого він не стримавшись завдав декілька ударів по автомобілю марки «CITROEN СЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , в наслідок чого автомобілю було завдано механічних пошкоджень. На даний час вони із потерпілим ОСОБА_2 порозумілись, він в повній мірі відшкодував потерпілому заподіяну матеріальну та моральну шкоду.

Дальше, перебуваючи 16.02.2017 року біля 20:30 год. в приміщенні магазину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» розміщеного по АДРЕСА_4 між ним та потерпілим ОСОБА_3 , виник словесний конфлікт в ході якого він завдав потерпілому декілька ударів. Вказаний конфлікт був короткочасним, на даний час вони із ОСОБА_3 , примирились та останій не має до нього жодних притензій.

Знаходячись 25.04.2017року біля 02:30 год. навпроти цілодобового магазину під назвою «День і Ніч» розміщеного по вул. Гуцульського Повстання, 3 в селищі Верховина, Верховинського району Івано- Франківської області між ним та потерпілим ОСОБА_4 виникла сварка в ході якої він завдав останньому декілька ударів, після чого вони порозумілись та розійшлися. Із потерпілим у справі ОСОБА_4 вони помирились та останній не має до нього жодних притензій. Також перебуваючи 25.04.2017 біля 02:40 год. у вищевказаному місці, тобто, неподалік цілодобового магазину під назвою «День і Ніч» розміщеного по вул. Гуцульського Повстання, 3 в селищі Верховина, Верховинського району Івано-Франківської області він зустрівся із ОСОБА_7 , із яким вони разом розпивали алкогольні напої. Так як ОСОБА_7 дійсно приїхав автомобілем марки «Jeep Grand Cerokee» чорного кольору реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , та після того як вони вживали спиртне, він переконував останнього не сідати за кермо автомобіля. Фактично вказаним автомобілем ніхто незаконно не заволодівав а навпаки цей ТЗ був перегнаний ОСОБА_9 на безпечне зберігання на територію будинку, де проживає працівник поліції ОСОБА_11 , про що було одразу ж повідомлено поліцейського Верховинського відділу поліції ОСОБА_12 . За вказаним епізодом своєї вини не визнає оскільки цим транспортним засобом взагалі він не керував, як і не вчиняв будь-яких інших протиправних дій щодо нього. Жодних притензій потерпілий ОСОБА_7 до нього немає.

Крім цього перебуваючи 11.07.2017 року біля 22:30 год. в селі Криворівня присілок Грушівка Верховинського району Івано-Франківської області між ним та потерпілим ОСОБА_5 виникло непорозуміння в ході якого він не стримавшись завдав долонею руки одного удару в область обличчя потерпілому, заподіявши таким чином останньому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, а також каменем пошкодив лакофарбове покриття лівого переднього крила автомобіля марки «АUDI А 8» реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить потерпілому ОСОБА_5 . На даний час він із потерпілим ОСОБА_5 порозумілись і останній не має до нього жодних притензій.

У інкреминованих йому кримінальних правопорушеннях по факту вчинених ним хуліганських дій свою винуватість визнає частково оскільки потерпілими в справі було спровоковано його дії. На даний час він із всіма потерпілими порозумівся, примирився, кожному із них відшкодував завдані матеріальні та моральні збитки, та останні не мають до нього жодних притензій. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати.

Що стосується епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаним із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України своєї вини взагалі не визнає а пред`явлене йому обвинувачення вважає надуманим і таким, що не підтверджується жодними належними та допустимими доказами а тому просить виправдати його за ч.2 ст. 289 КК України.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву із клопотанням про розгляд справи без його участі (а.с.138 т.2, а.с.14 т.3) . Ствердив, що обвинуваченим ОСОБА_1 на даний час відшкодовано йому як матеріальну так і моральну шкоду в повному обсязі . Жодних притензій до ОСОБА_1 немає. Просить обрати покарання не пов`язане з позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 16.02.2017 року після 20 год він перебував в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3» , що в АДРЕСА_4 , який належить його дружині ОСОБА_15 Біля 20.30 год ОСОБА_1 , який був в нетверезому стані, зайшов до магазину та став одразу його ображати, при чому завдав йому два удари в магазині і один удар завдав на вулиці. Очевидців конфлікту не було, в той час покупців в магазині не було. Потерпілим ОСОБА_3 подано суду письмову заяву із клопотанням про розгляд справи без його участі (а.с.244 т.1, а.с.208 т.2) . Притензій до обвинуваченого не має, суворого покарання йому не бажає.

Потерпілий ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився, подав суду заяву із клопотанням про розгляд справи без його участі в зв`язку із виїздом за межі області (а.с.174 т.1) . Цивільний позов до обвинуваченого заявляти не буде, оскільки не має жодних притензій. Суворого покарання для ОСОБА_1 не бажає.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву (а.с.173 т.1) про розгляд справи без його участі. Повністю підтримує надані ним пояснення в ході досудового та судового сліства. Цивільний позов пред`являти до обвинуваченого не буде оскільки притензій до ОСОБА_1 немає. Щодо визначення міри покарання покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі. Притензій до ОСОБА_1 немає, суворого покарання не бажає.

Крім часткового визнання вини самим обвинуваченим, що стосуються хуліганства, його винність у вчиненні кримінальних правопорушень по факту чотирьох епізодів грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому особою раніше судимою за хуліганство, тобто за ч.3 ст.296 КК України доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами , а зокрема:

За епізодом хуліганських дій відомості про які внесено в ЄРДР за № 12016090130000154 від 17.08.2016 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 КК України винуватість обвинуваченого доводиться:

- протоколом огляду місця події від 17.08.2016 року із фототаблицями (а.с. 86-90 т.1 ) , яким зафіксовано час та місце вчинення кримінального правопорушення, що мало місце на стоянці автомобілів в центрі с-ща Верховина Верховинського району, Івано-Франківської області де ОСОБА_1 було завдано видимих механічних пошкоджень автомобілю марки «CITROEN СЗ», номерний знак НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_2

Висновком експерта № 4.5-20/17 від 23.06.2017 року (а.с. 118-129 т.1) яким встановлено, що Вартість матеріального збитку завданого власнику ТЗ «CITROEN СЗ», номерний знак НОМЕР_1 внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 17.08.2016 становила 7818,8 (сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн.80 коп. Вартість відновлювального ремонту вказаного ТЗ - становила 18016,05 (вісімнадцять тисяч шістнадцять) грн. 5 коп. При проведенні відновлювального ремонту даного автомобіля внаслідок пошкодження 17.08.2017 всі запчастини підлягають заміні, тобто тих запчастин, які потребують відновлення або ремонту немає. Вартість запчастин, які підлягають заміні при проведенні відновлювального ремонту ТЗ «CITROEN СЗ», номерний знак НОМЕР_1 внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 17.08.2016 становила 14569,1 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 10 коп.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні ствердив, що він перебуваючи в центрі смт.Верховина бачив, як розмовляли між собою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , біля автомобіля останнього. За їх розмомою він спостерігав хвилин 3-4 після чого сів в свій автомобіль та поїхав. За час його спостерігання криків чи шарпанини між ними не було.

За епізодом хуліганських дій відомості про які внесено в ЄРДР за № 12017090130000039 від 17.02.2017 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 КК України винуватість обвинуваченого доводиться:

- протоколом огляду місця події від 24.04.2017 року із фототаблицями, яким зафіксовано час та місце вчинення кримінального правопорушення, що мало місце міні-маркет «ІНФОРМАЦІЯ_3», що в АДРЕСА_4 де ОСОБА_1 було спровоковано конфлікт із ОСОБА_3 , в ході якого він завдав потерпілому удару.

Висновком експерта № 20 від 16.03.2017 року яким встановлено, що ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Висновком експерта № 65 від 29.04.2017 року яким встановлено, що у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді : синців повік лівого ока, які спричинені від ударної дії твердого тупого предмета, яким міг бути кулак руки, носок взуття або інший твердий тупий предмет, які можуть відповідати терміну вказаному у постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Висновком експерта № 64 від 29.04.2017 року яким встановлено, що у ОСОБА_7 на підставі даних судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень не виявлено.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні ствердила, що очевидцем конфлікту, що мав місце між її чоловіком ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 вона не була. Зі слів чоловіка довідалась що до приміщення їх магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» , що в АДРЕСА_4 , заходив ОСОБА_1 та між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_1 наніс удар в ділянку голови її чоловіка ОСОБА_3. Причина конфлікту їй не відома. По її приїзду до магазину ОСОБА_1 вже не було.

Постановою від 26.04.2017 року про визнання речовим доказом перекопійований на лазерний диск відеофайл з камери відеоспостереження з магазину ПП ОСОБА_25

Постановою від 25.04.2017 року про визнання речовим доказом автомобіль марки «Jeep Grand Cеrokee» чорного кольору реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який передано під відповідальне зберігання законному володільцю ОСОБА_7

Постановою від 21.06.2017 року про визнання речовим доказом вилучений з керма автомобіля марки «Jeep Grand Cerokee» чорний шкіряний чохол, який передано під відповідальне зберігання законному володільцю ОСОБА_7

За епізодом хуліганських дій відомості про які внесено в ЄРДР за № 12017090130000152 від 12.07.2017 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 КК України винуватість обвинуваченого доводиться:

- протоколом огляду місця події від 12.07.2017 року із фототаблицями, яким зафіксовано час та місце вчинення кримінального правопорушення, що мало місце в с.Криворівня Верховинського району, Івано-Франківської області де ОСОБА_1 було завдано видимих механічних пошкоджень автомобілю марки «АUDI А 8» реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить потерпілому ОСОБА_5

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.09.2017 року проведеного в с.Криворівня Верховинського району за участю потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 2 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» встановлено, якщо злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п`ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК України. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.

Таким чином дії ОСОБА_1 за об`єданими в одне кримінальне провадження трьох обвинувальних актів по чотирьох епізодах грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому особою раніше судимою за хуліганство, слід кваліфікувати, як повторність, без окремої кваліфікації за кожен епізод, тобто за ч.3 ст.296 КК України.

Разом із тим за епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаним із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України в судовому засіданні не доведено винуватості останнього виходячи із наступного:

Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 знає добре. Вечором 24.04.2017 року він направлявся в центр Верховини та зустрівся із ОСОБА_1 При розмові останній запропонував йому поїхати відпочити в колибу, на що він погодився. Після чого вони разом із ОСОБА_1 направились в центр селища Верховина де неподалік цілодобового магазину «День і ніч» пили каву. В цей час під`їхав своїм автомобілем марки «Jeep Grand Cеrokee» чорного кольору реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , якого він добре знає. Бачив, як ОСОБА_7 та ОСОБА_1 разом розпивали спиртне та про щось говорили а він в цей час відійшов в сторону по своїх потребах. Повернувшись побачив , що автомобіль ОСОБА_7 був відчиненим, грала музика і двигун був запущений, ключі від автомобіля знаходились в замку запалювання, а хлопців, тобто ОСОБА_7 та ОСОБА_1 не було. Так як йому було відомо, що як ОСОБА_7 так і ОСОБА_1 вживали спиртне, він вирішив переставити автомобіль в безпечне місце для його тимчасового зберігання, тобто поряд в дворі будинку, де проживає працівник поліції ОСОБА_11 . Сівши за кермо автомобіля та перегнавши його в двір будинку, де проживає ОСОБА_11 , він за допомогою мобільного телефона повідомив працівника карного розшуку ОСОБА_12 , якому все розповів та повідомив про місце зберігання автомобіля ОСОБА_7 . Після чого повернувся в центр Верховини, однак не знайшовши ОСОБА_7 повернувся додому. Ранком до нього додому прийшли працівники поліції, забрали його у відділ поліції де він надавав пояснення по вказаному факту. Особисто він пояснень не писав, а підписав тільки те що йому надали для підпису після чого пішов додому. ОСОБА_1 за кермом автомобіля, що належить ОСОБА_7 він не бачив взагалі. Фактично автомобілем ОСОБА_7 ніхто незаконно не заволодівав а навпаки він особисто повідомив відразу, після того як переставив цей автомобіль, працівника поліції ОСОБА_11 про місце знаходження автомобіля.

Що стосується долученим до матеріалів справи, за вказаним епізом протоколу огляду місця події від 25.04.2017 року, то таким не підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину. Окрім того суд звертає увагу, що відповідно до долученого до матеріалів справи висновку експерта № 1.3-314/17 від 20.06.2017 року на поверхні шкіряного чохла, що вилучений в ході огляду місця події, за матеріалами кримінального провадження № 12017090130000090 слідів рук не виявлено.

Таким чином оцінюючи досліджені в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_1 , письмові докази по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаним із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а також пояснення самого потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 суд вважає, що жоден з доказів, запропонований стороною обвинувачення і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Так, диспозиція ч.2 ст.289 КК України передбачає відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, якщо вони завдали значної матеріальної шкоди.

Об`єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодіння транспортним засобом, тобто таємне або відкрите заволодіння (захоплення) чужим транспортним засобом і його використання за призначенням, поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, якщо вони завдали значної матеріальної шкоди.

Суб"єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу. Винний усвідомлює, що незаконно заволодів чужим транспортним засобом і бажає цього.

Відповідно до ч.2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Даючи оцінку показанням потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_9 , суд зазначає, що саме їх покази не підтверджують вини обвинуваченого в цій частині.

У відповідності до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Суд відповідно до статті 22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив усі необхідні умови для реалізації сторонами під час розгляду кримінального провадження в суді їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків з тим, щоб провадження було здійснено на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Цим правом сторони скористались сповна, надавши на їх розсуд, для дослідження всі докази, які мали в своєму розпорядженні та заявили про відсутність у них інших.

У роз`ясненні п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку за № 5 від 29.06.1990 року, вказано про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Отже, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якою, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків передбачених цією статтею а також дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення та стороною захисту, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст.289 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено обвинувачення останнього в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23.02.2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права .

Так, у справі Barberа, Messegu and Jabardo v.s Spain від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v.s Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Таким чином на підставі досліджених письмових доказів по справі, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого діяння і його умисні дії по чотирьох епізодах грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому особою раніше судимою за хуліганство, правильно кваліфіковано за ч.3 ст.296 КК України.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи й особу обвинуваченого.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого є те, що обвинувачений відповідно до характеристики Верховинської селищної ради від 08.08.2017 року по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку у наркологічному та психоневрологічному кабінетах не знаходиться, підтвердженням чого є відповідні довідки за №№ 160, 162 від 08.08.2017 року Верховинської райполіклініки.

До обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд відносить вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 повторно.

При визначенні міри покарання судом також враховується досудова доповідь складена Верховинським РС з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, (а.с. 194-197 т.1) згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, загальний рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства ймовірне тільки при призначенні судом альтернативної позбавленню волі міри покарання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вироком Косівського районного суду від 29.12.2015 року визнаний винуватим за ч.3 ст.296 КК України та із застосування ч.1 ст.69 КК України призначено покарання у вигляді 2 років виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку.

Як вбачається із довідки № 38/2/678 від 25.10.2019 року Верховинського районного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_1 29.03.2019 року знятий з обліку Верховинського РС філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області за рапортом по відбуттю покарання у виді виправних робіт .

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_1 , та з врахуванням наведених судом обставин, що пом`якшують покарання, які суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, думки потерпілих які не бажали для обвинуваченого суворого покарання, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, тобто із застосуванням випробувального терміну у відповідності до вимог ст. 75 КК України та із покладенням на останнього обов"язків в силу ч.1 п.п.1, 2 та ч.2 п.2 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що така міра покарання є справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів в майбутньому.

Що стосується обтяжуючої обставини - вчинення злочинів в стані алкогольного сп"яніння, то даний факт в судовому засіданні не доведено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Заявлений потерпілим в справі ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди заподіяної злочином слід залишити без розгляду згідно поданої потерпілим заяви про добровільне відшкодування ОСОБА_1 завданих збитків в ході судового розгляду справи в повному обсязі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді застави слід залишити без змін до вступу вироку суду в законну силу.

При вирішенні питання про повернення застави слід керуватись ч. 1 ст. 182 КПК України, відповідно до якої застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Як вбачається з копії квитанції, долученої до матеріалів кримінального провадження, за обвинуваченого ОСОБА_1 було внесено заставу в розмірі 70480 грн. заставодавцем ОСОБА_33 .

Таким чином, після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 70480,00 грн., яка внесена за ОСОБА_1 , слід повернути застоводавцю ОСОБА_33 .

Судові витрати в сумі 988,70 грн за проведення автотоварознайчої експертизи №4.5-20/17 а також судові витрати в сумі 593,22 грн за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 1.3-314/17 від 20.06.2017 року - підлягають до відшкодування обвинуваченим в справі ОСОБА_1 в користь держави.

Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

В силу ч.1 п.п.1,2 та ч.2 п.2 ст. 76 КК України зобов"язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, а також періодично з"являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Речові докази: відеозапис вилучений з цифрового носія камери відео спостереження ПП ОСОБА_25 , перекопійований на лазерний диск залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження; автомобіль марки «Jeep Grand Cеrokee» чорного кольору реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який передано під відповідальне зберігання законному володільцю ОСОБА_7 - повернути останньому; вилучений з керма автомобіля марки «Jeep Grand Cerokee» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 чорний шкіряний чохол, який передано під відповідальне зберігання законному володільцю ОСОБА_7 - повернути останньому; кухонний ніж та скляний стакан, що знаходиться на відповідальному зберіганні в камері речових доказів Верховинського ВП - знищити .

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - заставу залишити без змін до вступу вироку в законну силу. Після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 70480,00 грн, (сімдесять тисяч чотириста вісімдесять гривень 00 копійок) яка внесена на р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172 - повернути застоводавцю ОСОБА_33 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягути з ОСОБА_1 в користь держави 988,70 грн витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи а також 593,22 грн. за проведення судово дактилоскопічної експертизи( одержувач: УК у Косівському районі, код 38026046, рахунок : UA678999980000031114115009266 , банк одержувача Казначейство України (ЕАП) , код доходу 24060300, вид платежу: за висновок експерта № 4.5-20/17 від 23.06.2017 р та за висновок експерта №1.3-314/17 від 20.06.2017 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - залишити без розгляду .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку сторонам вручити негайно.

Суддя: М.І.Крилюк