Рішення № 85591463, 31.10.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3282/19

Провадження № 2/345/1287/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2019 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Баран В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» Калуської міської ради (далі - КП «ЖЕО № 1») про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Зокрема, вимогами позову, з врахування поданої заяви про уточнення позовних вимог, просить: стягнути з КП «ЖЕО № 1» на користь ОСОБА_1 31 940 грн. як відшкодування завданої матеріальної шкоди; 17 974,63 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди завданої власнику пошкодженого майна, 1 913,46 грн. на відшкодування витрат на послуги експерта; 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати по справі: 1536,80 грн. судовий збір, 4350,00 грн. витрати на правову допомогу.

Доводами позову зазначається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . 26.08.2018 року її квартиру було затоплено. Комісією КП «ЖЕО № 1» перевірено факт залиття квартири та складено акт від 27.08.2018 року, згідно якого через негоду (сильні зливи, грози), причиною затоплення слугував сильний тиск води у водовідвідній трубі, в результаті чого вибило заглушку на технічному даху.

Внаслідок залиття її квартира потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо.

Згідно висновку експертного дослідження №4.4-7/18 від 09.11.2018р. складеного Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром відновлювана вартість ремонтно-будівельних робіт спрямованих на усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 становить 31940,00 грн.

Згідно висновку експертного дослідження № 4.3-504/18 від 06.11.2018р. складеного Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром розмір заподіяної матеріальної шкоди завданої власнику пошкодженого майна, внаслідок дії на майно негативних факторів спричинених залиттям внаслідок грози (зливи), що мало місце 26.08.2018 р. у квартирі АДРЕСА_1 становить 17 974,63 грн.

За проведення експертизи нею було сплачено 1 913,46 грн., що підтверджується відповідною квитанцією. З огляду на що просить відшкодувати завдану їй шкоду та стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської від 30 липня 2019 року відкрито провадження у справі .

07.08.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю. Відповідач не вбачає свої вини за заподіяні наслідки у вигляді залиття квартири позивача, оскільки факт залиття внаслідок сильного тиску води у водопровідній трубі в результаті чого вибило заглушку на технічному даху становить форс - мажорний випадок, який жодним чином не міг бути передбаченим та усуненим до завдання наслідків. Відповідач після настання даних обставин надав акт обстеження квартири про залиття внаслідок негоди №М-271 від 27.08.2018 року, здійснив ремонт м`якої покрівлі та водо зливових труб , відновив електропостачання у квартирі. Відповідач заперечує позовні вимоги , оскільки позивачем не доведено жодного доказу наявності моральної чи матеріальної шкоди , заподіяння її внаслідок дій (бездіяльності) відповідача. У свою чергу відповідач вважає, що належним чином виконав усі покладені на ньго обов`язки із обслуговування будинку та надав послуги у відповідній якості. Жодних скарг до відповідача , як до виконавця послуг із обслуговування до настання зазначеного випаду не надходило. Відповідач наголошує, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди та відсутній причинно-наслідковий зв`язок між встановленим фактом залиття квартири та діями відповідача. Враховуючи вказане, просив відмовити в задоволені позову.

06.09.2019 року від представника відповідача надійшли пояснення на позов, згідно яких відповідач стверджує, що вини підприємства у завданих позивачу збитках немає, оскільки відповідач належним чином виконував свої обов`язки , відповідно до Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитло-комунгоспу України від 17.05.2005 року , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207. Відповідач навесні 2018 року, а саме 10.04.2018 р. провів плановий огляд житлових будинків, розташованих за адресою АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 , про що складено відповідний акт. В житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 змонтовано систему внутрішніх водостоків. Згідно вищевказаного акту встановлено, що інженерні конструкції знаходяться в задовільному стані, а дані будинки відповідають санітарно-технічим вимогам . Крім того, про справність системи внутрішніх водостоків житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 свідчить той факт , що протягом 2018 р. (до 26.08.2018) до відповідача не надійшло жодної заяви щодо несправностей водостоку. Також позивачем не виконано умови договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території , згідно яких позивач зобов`язаний своєчасно інформувати власника будинку або житлово-експлуатаційну контору , що обслуговує будинок , про виявлені несправності елементів квартири, будинку та має право вимагати при необхідності від власника будинку позапланового огляду для виявлення стану конструкцій і технічного обладнання квартири та житлового будинку. Працівниками КП «ЖЕО№1» 11.09.2018 р. складено Акт обстеження водозливної труби по АДРЕСА_2 , яка знаходиться в кладових приміщеннях по сходовій клітці другого під`їзду . При обстеженні встановлено, що неодноразове затоплення квартир та сходової клітки , під час сильних грозових дощів відбулося через самовільне втручання у водозливну систему мешканцями квартири АДРЕСА_1 , а саме у кладовому приміщенні , яке утримує даний мешканець , встановлено металеву трубу Д-57мм. Згідно проекту водозливна система влаштована Д-100 мм, тому даний перехідник , під час зливових дощів служив пробкою , що стримувало дощову воду та відбувався тиск на стики та ревізію, яку 26.08.2018 р. витиснуло на технічному поверсі та відбулося затоплення квартир №103,104,105,99,98. Згідно висновку комісії основною складовою неодноразових затоплень стало самовільне втручання у водозливну систему.

Протягом вересня 2018 р. , здійснюючи технічне обслуговування жилих будинків, відповідачем проведений ремонт водостічної мережі по вул .. Біласа і Данилишина12 та замінено частину системи внутрішніх водостоків , що підтверджується Звітом про розхід матеріальних цінностей в порівнянні з виробничими нормами за вересень 2018 року та видатковою накладною № ВНІ -000106 від 28/09/2018р.

Враховуючи відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу , відсутність причинно-наслідкового зв`язку між встановленим фактом залиття квартири та діями відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

За клопотанням представника відповідача ухвалою судді від 09.09.2019 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження в загальне провадження.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Німак М.Я. в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача Мельник Р.Я. в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується, копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с. 45).

З акту складеного комісією КП «ЖЕО №1» від 27.08.2018 р. вбачається, що внаслідок проведеного обстеження квартири АДРЕСА_1 через негоду, яка мала місце 26.08.2018 р. (сильні зливи, грози), було затоплено спальню і зал. Причиною затоплення є сильний тиск води в водовідвідній трубі в результаті чого вибило заглушку на технічному даху. Комісія вважає за необхідне провести ремонт водозливної труби (а.с.8).

Згідно відповіді виконавчого комітету Калуської міської ради від 10.09.2018р № М-1950 зазначено «… ремонт у квартирах № 103, 104, 105 буде проведено по згоді мешканців у вересні-жовтні 2018 р..» (а.с.16)

Згідно висновку експертного дослідження №4.4-7/18 від 09.11.2018р. складеного Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром відновлювана вартість ремонтно-будівельних робіт спрямованих на усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 становить 31940,00 грн. (а.с.26-44)

Згідно висновку експертного дослідження № 4.3-504/18 від 06.11.2018р. складеного Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром розмір заподіяної матеріальної шкоди завданої власнику пошкодженого майна, внаслідок дії на майно негативних факторів спричинених залиттям внаслідок грози (зливи), що мало місце 26.08.2018 р. у квартирі АДРЕСА_1 становить 17 974,63 грн. (а.с.71-83).

Згідно рахунку №1576/18 від 09.10.2018 та рахунку № 229-871/18 від 09.10.2018 року вартість експертного дослідження становить 1913,46 грн. (а.с. 23,24)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показав, що його мамі та йому на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . 26.08.2018 року їхню квартиру було затоплено. Після затоплення квартири його мама звернулася до відповідача з відповідною заявою і 27.08.2018 р. відповідачем був складений акт, згідно якого причиною затоплення квартири є сильний тиск води у водовідвідній трубі в результаті чого вибило заглушку на технічному даху.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами, або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири.

Стаття 382 ЦК України передбачає, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території укладеного між сторонами 12.12.2008 року (а.с.90) відповідач є власником (балансоутримувачем) будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до Розділу 2, п.2.1 «Власник будинку» зобов`язується забезпечити виконання всього комплексу робіт по утриманні будинку, прибудинкової території та створенню необхідних умов мешкання в будинку, в тому числі і «Співвласнику» та мешкаючим з ним особами згідно з вимогами Правил користування приміщення житлових будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Декржжитло-комунгоспу України від 17.05.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2015 р. за № 927/11207, технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи даних параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності,ю працездатності, наладки і регулювання інженерних систем, тощо.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Факт затоплення квартири позивача відповідачем не заперечується, так як відповідачем у листі від 11.12.2018 р. № М-417 пропонується позивачу вирішити дану ситуацію в позасудовому порядку. Відповідач дає згоду на проведення ремонту за його рахунок , однак повертати вказані кошти не буде, оскільки це не входить в завдані збитки.(а.с.47). Крім того, факт залиття квартири позивача підтверджується фотографіями, доданими до висновку експерта . Згідно доданого акту вбачається, що причина затоплення: сильний тиск води у водовідвідній трубі, в результаті чого вибило заглушку на технічному даху. Комісія вважає за еобхідне провести ремонт водозливної труби.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди, шкода заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, обов`язок доказування відсутності вини у заподіянні шкоди лежить на відповідачу.

Всупереч ч. 2 ст. 1166 ЦК України представник відповідача в судовому засіданні не довів, що заподіяна позивачу шкода завдана не з вини відповідача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на довідку ДСУНС Українського гідрометеорологічного центру про штормове попередження , що звільняє його від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили. Відповідач повинен здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації; здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усувати порушення якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Розмір спричиненої шкоди, завданої залиттям квартири, позивач обґрунтовує висновками експертного дослідження про вартість матеріальних збитків .

З метою відновлення свого порушеного права позивач ОСОБА_1 понесла витрати, пов`язані з послугами експерта в сумі 1 913,46 грн. (а.с.23,24)

Належних та допустимих доказів того, що кількість та розмір пошкоджень є меншою, представником відповідача суду також не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири підлягають задоволенню в розмірі 31 940 грн. на відшкодування матеріальної шкоди , 17 974,63 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди завданої власнику пошкодженого майна.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В п. 3 Постанови Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначається, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав наданих споживам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 4 Постанови також передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди суд врахував роз`яснення, викладені в Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а тому виходив з оцінки причинного зв`язку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні, встановленої судом, та з`ясував, що факт заподіяння позивачеві моральних страждань та втрат немайнового характеру не доведено позивачем. Із зазначених підстав суд вважає, що вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, а саме в розмірі 3000,00 грн..

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесення судових витрат позивач надав квитанції про сплату судового збору в розмірі 1536,80 грн. (а.с.1,2) та квитанцію про сплату витрат за надання правової допомоги в розмірі 4350,00 грн. (а.с.51)

Відповідно до ч.1 та ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму судового збору.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, то слід зазначити наступне. Як вбачається з розрахунку суми гонорару за надання правничої допомоги та представництво за договором про надання правової допомоги та представництво інтересів №004/19 від 05.01.2019 р. виконано наступні роботи: юридична консультація на сум у сумі 300 грн., вивчення та правовий аналіз документів на суму 600 грн., написання позовної заяв на суму 1200 грн., представництво інтересів позивача в 3 судових засідання на суму 2250 грн. Аналізуючи надані докази суд вважає можливим частково задовольнити вимогу позивача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки представник позивача адвокат Німак М.Я. брав участь в двох судових засіданнях, таким чином з урахуванням складності справи, часом витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих послуг, суд вважає доцільним стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 2 850,00 грн.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково.

На підставі вищенаведеного, відповідно до п. 3 та 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 16, 23, ч. 2 ст. 382, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» Калуської міської ради на користь ОСОБА_1 31 940 грн. на відшкодування матеріальної шкоди , 17 974,63 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди завданої власнику пошкодженого майна, 1 913,46 грн. на відшкодування витрат на послуги експерта, 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати по справі в розмірі 4 386,80 грн.( 1536,80 грн. судовий збір, 2 850,00 грн. витрати на правову допомогу ).

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення виготовленого 11.11.2019

Суддя