Ухвала суду № 85591239, 13.11.2019, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/556/16-к

Номер провадження № 1-кп/340/1/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

прокурора Сілецької С.Ю.,

представника потерпілого та одночасно

цивільного позивача ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Микитюка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 за №12015090130000086, про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (в редакції Закону до 28.02.2016), -

в с т а н о в и в:

органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України (в редакції Закону до 28.02.2016), а саме у тому, що на початку травня 2015 року будучи на території кварталу – 14, виділу – 25 та кварталу – 11, виділу – 62 Верховинського лісництва Верховинського районного лісгоспу у лісах віднесених до лісового фонду, що в селі Ільці присілок Малий Затінок Верховинського району Івано-Франківської області, самовільно без відповідних на те дозвільних документів вчинив незаконну порубку шести сироростучих дерев породи смерека, загальною кубомасою 18,54 м.куб., в результаті чого державі було завдано істотної шкоди на загальну суму 48389,02 грн., чим вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотної шкоди.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про закриття кримінального провадження з підстав п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із тим, що за період розгляду кримінального провадження набрав чинності закон, яким внесено зміни у ст.246 КК України в частині визначення розміру істотної шкоди заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев у лісовому фонді чим фактично скасовано кримінальну відповідальність за діяння, у яких обвинувачується ОСОБА_2 .

Аналогічне клопотання про закриття кримінального провадження з цих же підстав в судовому засіданні заявили захисник та обвинувачений.

Обговоривши заявлене клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд постановляє ухвалу про наступне.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 3 КК України злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки, визначаються тільки цим Кодексом.

Стаття 246 КК України, в редакції що діяла до 28.02.2016, тобто станом травень 2015 року, на час вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину, передбачала кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об`єктах природно заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Вирішення питання про те, чи є шкода, яка була заподіяна незаконною порубкою, істотною (оціночне поняття), мало здійснюватись у кожному конкретному випадку враховуючи вартість, екологічну цінність, кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю й обчисленої за відповідними таксами.

01 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII, згідно якого ст. 246 КК України викладена в новій редакції. Також стаття 246 КК України була доповнена приміткою, згідно якої у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п`ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового Кодексу (в редакції станом на 2015 рік) податкова соціальна пільга була встановлена у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Однак, в цей же час, абзац 8 п. 1 Розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року передбачав, що відповідно до якої Податковий кодекс України набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2016 року. До 31 грудня 2015 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2015 року становить 1218 грн. Тому, податкова соціальна пільга у 2015 році становила 609 грн. (50% від 1218 грн).

Таким чином, розмір спричиненої шкоди інкримінованим обвинуваченому злочину, скоєному в травні 2015 року, який склав 48389,02 грн, дорівнював 79,46 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (48389 гривні 02 коп. (спричинена шкода) / 609 гривня (неоподатковуваний мінімум для кваліфікації кримінальних правопорушень у 2015 році) = 79,46 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Оскільки редакція ст. 246 КК України та примітка до вказаної статті, що набрали чинності 01.01.2019 року встановили настання кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 246 КК України у разі спричинення істотної шкоди тобто шкоди, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, суд приходить до переконання, що з огляду на розмір шкоди внаслідок вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину, до нього мають бути застосовані норми ч.1 ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, у зв`язку із скасуванням злочинності діяння та поліпшенням становища особи.

При цьому, суд враховує, що в подальшому, 19.05.2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів» від 25.04.2019 №2708-VIII, яким викладено примітку до ст.246 КК України у новій редакції. В чинній редакції, примітка до ст.246 КК України визначає, що істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В той же час, відповідно до ч. 2,3 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про те, що з урахуванням вимог ч.4 ст. 5 КК України, при розгляді даного кримінального провадження підлягає застосуванню редакція статті 246 КК України та примітки до цієї статті, що набрала чинності на підставі 01 січня 2019 року згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII, якою фактично було скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою.

Згідно з п.4 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотань прокурора та сторони захисту у зв`язку із чим слід кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 закрити у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, в яких обвинувачується особа.

У зв`язку із закриттям кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні – залишити без розгляду, роз`яснивши право позивача на звернення до суду із аналогічним позовом на загальних підставах.

На підставі наведеного, керуючись ст.246 КК України, ст.ст.284, 369, 370, 372 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора, захисника, обвинуваченого задовольнити.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (в редакції Закону до 28.02.2016), закрити на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах Верховинського районного лісгоспу до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, залишити без розгляду, роз`яснивши право позивача на звернення до суду із аналогічним позовом на загальних підставах.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Бучинський А.Б.