Рішення № 85589738, 22.10.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.10.2019 Єдиний унікальний номер 205/2173/18

Провадження №2/205/2409/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Далакян Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Міняйла ОСОБА_2 , третя особа: Третя Дніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

03 квітня 2018 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.2-4).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що його мати – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності.

ІНФОРМАЦІЯ_2 грудня 2005 року мати та сестра – ОСОБА_4 трагічно загинули, у зв`язку із чим, тривалий час він та його батько – ОСОБА_5 , важко переживали втрату близьких людей, що вкрай негативно вплинуло на емоційний стан та здоров`я батька.

В березні 2018 року позивач звернувся до нотаріуса Третьої ДДНК задля оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , але державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

На підставі викладеного та посилаючись на обґрунтування викладені у позові, позивач просить суд визначити додатковий строк, що становить три місяці після набрання чинності рішенням суду, якого буде достатньо для подання до державного нотаріуса Третьої ДДНК, для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 17 квітня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі суддею Приходченко О.С. (а.с.39).

Ухвалою суду від 17 вересня 2018 року закрито провадження у справі (а.с.133), яку постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року скасовано (а.с.162-164).

Ухвалою суду від 12 липня 2019 року заявлено судді Приходченко О.С. самовідвід (а.с.169), у зв`язку із чим, цивільну справу передано до канцелярії суду для визначення складу суду в порядку передбаченому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 15 липня 2019 року справу прийнято до свого провадження.

В ході розгляду справи в якості співвідповідача залучено Дніпровську міську раду.

Про день, час та місце судового розгляду учасник справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-129 ЦПК України.

Позивач в особі свого представник адвоката Павленко І.О., до суду надала письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі (а.с.196).

Відповідач - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився. Про причини неявки не повідомив. Письмових заяв та відзиву на позов не надавав. Крім того, до суду повернулись поштові конверти з відправленням, що йому направлялись із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання», що знаходяться в матеріалах справи.

Співвідповідач - Дніпровська міська рада в особі свого представника в судове засідання не з`явився. Про причини неявки свого представника не повідомив. Письмових заяв та відзиву на позов не надавав.

Третя особа – Третя ДДНК в особі свого представника в судове засідання не з`явилась. До суду надіслала письмову заяву, в якій просить справу розглянути без участі свого представника у зв`язку із виробничою зайнятістю (а.с.195).

У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Згідно ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Підставою звернення позивачів із позовом до суду є захист їх особистих прав та майнових інтересів, пов`язаних із правом спадкування, у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Суд з`ясувавши обставини спору, дослідивши їх наданими доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.8).

На підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого 2002 року ОСОБА_3 являлась власником квартири АДРЕСА_2 (а.с.14,15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с.21).

Із матеріалів спадкової справи №162/2018 відкритої після смерті ОСОБА_3 (а.с.61-120) вбачається, що спадщину після її смерті належним чином прийняв чоловік – ОСОБА_5 (а.с.65) та із заявою про прийняття спадщини звертався син – ОСОБА_1 (а.с.62). Але, державним нотаріусом Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_6 В. у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, у зв`язку із пропуском встановленого строку для прийняття спадщини (а.с.75).

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними для пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення даних дій.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі „Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 як спадкоємець за законом має право на зазначену вище спадщину, однак не може оформити свої права, так як у передбачений законом строк своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через важкий психічний та емоційний стан, що виник у зв`язку із трагічною смертю матері та сестри, а також постійному догляді за батьком, якому потрібен догляд та турбота.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України, статті 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Таким чином суд, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, з позиції належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності надані позивачкою у підтвердження викладених доводів докази, приходить до висновку щодо доведеності поважності причин, за яких ОСОБА_1 дійсно пропустив строк для прийняття спадщини, тому вважає за можливе надати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк рівний 3 (трьом) календарним місяцям з часу набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1228, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 10, 12-13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268, 272 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Міняйла ОСОБА_2 , третя особа: Третя Дніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, – задовольнити.

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , надати додатковий строк рівний 3 (трьом) календарним місяцям з часу набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 жовтня 2019 року.

Суддя В. С. Шавула