Ухвала суду № 85589729, 11.11.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4737/14

№ 1-кп/183/864/19

У Х В А Л А

11 листопада 2019 року колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

суддів Городецького Д.І., Сороки О.В.,

секретаря Гамаскової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12014040390001392 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України,

за участю прокурора Біліченко І.А.,

захисника Волок Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 , у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України.

29 липня 2014 року під час здійснення досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово було продовжено судом.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи його тим, що і на цей час існують ризики передбачені ч. 1. ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання, оскільки ОСОБА_1 , обвинувачується у скоєнні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, а тому вважає неможливим застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого - адвокат Волок Ю.В., проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, посилаючись на те, що ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведений, при цьому, просила врахувати, що ОСОБА_1 , вже тривалий час знаходиться під вартою, та має постійне місце мешкання, свідки та потерпіла вже допитані, у зв`язку з чим, просила змінити йому запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів, вважає, за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , спливає 12 листопада 2019 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку, оскільки на даний час судом не допитаний обвинувачений, не досліджувались письмові докази, а тому жодних підстав для зміни обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт на даний час не має, заявлені ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді та на підставі яких був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшились.

Що стосується клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Волок Ю.В. про зміну запобіжного заходу на більш м`який, суд, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, крім вищезазначених обставин, ще й в зв`язку з тим, що захисником в своєму клопотанні не обґрунтовано та не зазначено взагалі підстав, які свідчать про зменшення ризиків. При цьому, суд, не може прийняти до уваги твердження захисника про те, що обвинувачений має постійне місце мешкання, оскільки практика ЄСПЛ хоча і не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція п.13 ч.2 ст.115 КК України передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризикам переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду у інший спосіб, ніж тримання його під вартою, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні двох особливо тяжких злочинів, а саме в умисному вбивстві двох осіб, хоч на момент вчинення зазначених в обвинувальному акті дій, є особою, що в силу закону раніше не судима.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Обвинуваченому ОСОБА_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 17 грудня 2019 року включно.

Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який - відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення КСУ від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Головуюча суддя О.В. Болкарьова

Суддя Д.І. Городецький

Суддя О.В. Сорока