Рішення № 85589227, 13.11.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/11896/18

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпровська міська поліклініка № 1» Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 листопада 2018 року звернулася до суду з позовом до відповідача КЗ «Дніпровська міська поліклініка № 1» Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року у задоволенні позову – відмовлено.

Ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року справу було повернуто до суду для належного оформлення.

Учасники справи, у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати це питання за відсутності вище зазначених осіб.

Перевіривши матеріали справи та заяву оцінивши надані і добуті докази суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 02 листопада 2018 року звернулася до суду з позовом до відповідача КЗ «Дніпровська міська поліклініка № 1» Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди. Разом з позовом позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі.

Ухвалою судді від 29 березня 2019 року звільнено ОСОБА_1 від сплату судового збору в дохід держави за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка № 1» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Судом установлено, що по справі 04 жовтня 2019 року ухвалено рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, яким в задоволенні позову – відмовлено.

Указаним рішенням дійсно не було вирішено питання розподілу судових витрат.

З урахуванням вище викладеного, а також враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору та у задоволенні позову було відмовлено, тому судові витрати по справі необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 89, 13, 141, 258-259, 261, 263-265, 270 353, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Судові витрати по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпровська міська поліклініка № 1» Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди - віднести за рахунок держави.

Додаткове рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додатково рішення суду.

Суддя - О.А. Антонюк