Рішення № 85588973, 29.10.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3061/17

2/212/868/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – Пустовіта О.Г., секретаря судового засідання – Горбунової Л.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2017 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» із позовом про стягнення зі ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 11.07.2007 року у загальному розмірі 32890,21 грн. В обґрунтування вимог зазначено, що між сторонами було укладено кредитний договір б/н від 11 липня 2007 року за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 800,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рук на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначено, під час укладання договору сторони керувались «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами картки» які викладені на банківському сайті в мережі Інтернет. Зазначено, що відповідач оформлюючи заяву на отримання кредиту був ознайомлений із зазначеними умовами , вони є розміщеними на офіційному веб сайті банку і все це складає між Банком позивачем та відповідачем договір яким серед іншим умов ОСОБА_3 надав свою згоду щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банком відповідно вимог п. 23.3 Договору. Зазначено, що банком у повному обсязі були виконані зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а відповідач у свою чергу не виконав умови договору внаслідок чого станом на 30.04.2017 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32890,21 грн. яка складається з: 3648,77 грн. - заборгованість за кредитом, 24299,09 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2899,96 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1542,39 грн. - штраф (процентна складова).

Ухвалою суду від 21 червня 2017 року відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду по суті у судовому засіданні, без проведення попереднього судового засідання.

08 серпня 2017 року суддею Зіміним М.В. було винесено заочне рішення, яким було задоволені вимоги позивача в повному обсязі.

23 листопада 2018 року відповідач ОСОБА_3 надала суду заяву про перегляд заочного рішення, оскільки прийняттям заочного рішення вона була позбавлена можливості надавати пояснення за позовом, подати заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності, надати свої письмові заперечення на позовну заяву. Тому у своїй заяві вона надала пояснення, що по-перше кредит за карткою нею був сплачений ще в червні 2008 року і дія картки скінчилась. Картки в неї на руках вже давно немає, оскільки вона була знищена в її присутності у відділенні банку в червні 2008 року, тому ніякої кредитної заборгованості перед банком в неї немає. По-друге, позивач зазначив в позовній заяві, що термін повернення кредиту співпадає зі строком дії картки, а саме – жовтень 2015 року. При цьому суд цю обставину не перевірив і паперову копію кредитної картки від Банку не витребував. Також зазначила, що за договором який визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Тому, посилаючись на вищезазначене просила поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення та переглянути заочне рішення в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, встановлюється, що справу передано судді Пустовіту О.Г.

Ухвалою суду від 28 листопада 2018 року ОСОБА_3 поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19 грудня 2018 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 08 серпня 2017 року задоволено, скасовано заочне рішення, призначено підготовче судове засідання.

Також, 05 лютого 2019 року представник відповідача подала відзив на позовну заяву та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

06 лютого 2019 року представник позивача надав відзив на заяву про перегляд заочного рішення та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 20 березня 2019 року закрито підготовче провадження, задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Бражник Д.С. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснив, що договір був укладений 11.04.2007 року. У відзиві є номер картки і розрахунок по ній. Згідно анкети-заяви пропонувалося 3 тисячі гривен, надалося 0. Потім була надана кредитна лінія, відповідач самостійно проставив суму 3800 гривен. Він, як представник, не має довідок, які складає та направляє до суду Головне управління. Первинної суми він назвати не може. Коли видається картка, це не фіксується актом прийома-передачи, немає про це розписки, підпису. Банк це не фіксує. Клієнт фотографується з новою карткою. Такої фотографії відповідачки у них немає. Можливо цю фотофіксацію витребувати у Головного управління. Було видано 2 кредитні і 1 зарплатна карта. Кредитні картки - НОМЕР_1 , 4149...4934. Основна картка - НОМЕР_1 . Суду надали відповідь про всі картки. Зарплатна картка втратила дію раніше, ніж кредитна картка. Картка 4149...9902 була відкрита 05.07.2007р. і дійсна до березня 2010р. Чому в позові вказана інша дата, пояснити не можу. Що за кредит від квітня 2007 року, також пояснити не може. Яку карту видали в травні 2012 році пояснити не може. Всі докази викладені у виписці та довідках. Картка - не рахунок, а є ключем до рахунку. При спливі терміну дії картки рахунок не закривається. Останній день повернення кредиту - останній день дії картки. Ліміти були 3300 на 11.04.2007р., потім 30.09.2011 зменшений до 2000 грн., а 06.07.2012 збільшений до 3800 грн. Зважаючи на розрахунок, у червні 2008 році була заборгованість 2654 грн. Потім, до 01.12.2009 року, борг залишився в сумі 30 гривен. Після видачі картки в розрахунку наявні операціїї до 28.04.2015 року - надхоження коштів на рахунок. Постанова від 03.07.2019 року є і діє, однак до справи не стосується, бо в анкеті-заяві є і строки, і термін дії, і сума. Щодо застосування строку позовної давності, позивач має право на стягнення санкцій по боргу. Вважає, що строк позовної давності переривався, оскільки був рух по рахунку.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні. 11.04.2007р. ОСОБА_5 отримала кредит в сумі 3300 грн. В позові вказано 3800 грн. В червні 2008 кредит вона погасила і при ній оператор банку знищила картку. Після того до позивача вона не зверталася за отриманням кредиту. Зарплатня картка не стосується позову. Позивач не довів, що їй видавалася нова картка. Картка ....4934 видалася через 2 роки після закінчення строку дій першої картки. Номер першої картки невідомий. В довідках банку вказані різні дати видання кредитних карток. Паперової копії кредитної картки суду не надано. немає доказів про звернення до банку та про отримання картки відповідачкою. Кредит сплатила і не має заборгованості. Просить застосувати строки позовної давності.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11.04.2007 року, відповідачем було укладено кредитний договір № б/н, та отримано кредит в розмірі 3800,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" є правонаступником прав та обов`язків Закритого Акціонерного Товариства Комерційного Банку "ПриватБанк", у зв`язку з чим на підставі рішення Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 року №519 змінено найменування позивача з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", про що зазначено у п.1.7. Статуту ПАТ КБ "ПриватБанк".

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із розрахунку заборгованості за договором б/н від 11.04.2007 року вбачається, що заборгованість погашена відповідачем ОСОБА_3 - 07.06.2008 року.

Представником відповідача подано письмову заяву про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, що виникли між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 за кредитним договором б/н від 11.04.2007 року.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки укладений між сторонами договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Позивач указав в позовній заяві, що термін повернення кредиту співпадає зі строком дії картки, а саме - жовтень 2015 року. При цьому позивач цю обставину не довів і паперову копію кредитної картки в якості доказу до своєї позовної заяви не лучив.

Відповідно до п.п.3.1.1.,5.4 Правил користування кредитною карткою граничний строк дії картки /місяць, рік/ указано на ній і вона дійсна до останнього календарного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту у повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на платіжній картці /поле “МОNIН“/

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження № 14-10 цс18.

Позивач указав в позовній заяві, що термін повернення кредиту співпадає зі строком дії картки, а саме - жовтень 2015 року. При цьому позивач цю обставину не довів і паперову копію кредитної картки в якості доказу до своєї позовної заяви не лучив.

Відповідно до п.п.3.1.1.,5.4 Правил користування кредитною карткою граничний строк дії картки /місяць, рік/ указано на ній і вона дійсна до останнього календарного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту у повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на платіжній картці /поле “МОNIН “./

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України,у _анові від 19 березня 2014 р. у справі № 6-14 цс 14 відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах зазначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Від встановлення кінцевого терміну дії картки залежить як застосування строку давності за вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором, так і розрахунок суми заборгованості, якщо такий борг на час подачі позову в дійсності існував.

Позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений 257 ПК України.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, відповідно до ст. 257 ЦПК України встановлена позовна давність у три роки. Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Строк позовної давності для стягнення заборгованості за пенею 2899,96 грн., штрафу-500 грн./фіксована частина /, штрафу 1542,96 грн. - процентна складова, за умови доведеної наявності заборгованості за кредитом, сплинув по закінченні 1 року з моменту настання права нарахування штрафу та пені.

Таким чином, позовна давність для стягнення пені та штрафу сплинула по закінченню 1 року з моменту настання права нарахування пені та штрафу відповідно до п. 8.6 Умов і правил надання банківських послуг, а кінцевим терміном для стягнення штрафу та пені по даному кредитному договору є дата закінчення дії кредитного договору, а також дії кредитної картки.

Представником позивача не доведено в судовому засіданні, що строк дії картки закінчився в жовтні 2015 року, оскільки згідно довідки, наданої АТ КБ "ПриватБанк" строк дії картки НОМЕР_2 закінчився 03/10. Наступні кредитні картки були відкриті 14.05.2012 року.

Враховуючи, що представник відповідача заявила клопотання про застосування строку позовної давності, приймаючи до уваги перебіг позовної давності щодо повернення кредиту за договором б/н від 11.04.2007 року у повному обсязі почався зі спливом останнього дня місяця дії картки, та закінчився у березні 2013 року, а позов надійшов до суду у травні 2017року, тобто за межами трирічного строку позовної давності, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, тому судові витрати, сплачені позивачем, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід залишити за АТ КБ "Приватбанк".

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 207, 253, 256-261, 266, 267, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05 листопада 2019 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт