Вирок № 85588787, 13.11.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4338/19

Провадження № 1-кп/175/207/19

Вирок

Іменем України

13 листопада 2019 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Нероди Д.Д.,

захисника Пінчук Л.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт і угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12013040440000897 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

встановив:

24 січня 2013 року приблизно о 23.00 годині ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився біля магазину «5-й Віраж» по вул. Красній у с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де у нього раптово виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

З цією метою у вказаний час він, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, сів за кермо автомобіля «ВАЗ-2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 зеленого кольору вартістю 13748,76 грн., яким ОСОБА_3 володів на підставі довіреності від 14 липня 2012 року, і шляхом буксирування перемістив в район вул. Пушкіна с. Любимівка, тим самим незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом, але реальних збитків не спричинив, оскільки автомобіль повернуто ОСОБА_4

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України.

26 березня 2013 року даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040440000897 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.289 КК України.

04 листопада 2013 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру, а 31 жовтня 2019 року йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

31 жовтня 2019 року між прокурором і обвинуваченим за участю захисника, за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_3 , укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до цієї угоди ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав вину та обсяг підозри за ч.1 ст.289 КК України.

Сторонами угоди визначено узгоджене покарання у виді обмеження волі строком 3 роки з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком 1 рік і покладенням обов`язків згідно зі ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, невиконання яких роз`яснені обвинуваченому

ОСОБА_7 суді ОСОБА_2 пояснив, що цілком розуміє характер злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, по якому повністю визнає вину, розуміє наданні йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч.2 ст.473 КПК України, наслідки їх невиконання, передбачені ст.476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить її затвердити.

Потерпілий ОСОБА_3 у своїх заявах без дат, долучених до обвинувального акта з угодою про визнання винуватості, надав свою згоду на затвердження цієї угоди та призначення узгодженого покарання. Претензій до ОСОБА_5 не має.

Вислухавши думку прокурора і захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості з призначенням узгодженого покарання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди та вважає доведеним у підготовчому судовому засіданні, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 31 жовтня 2019 року та угоді про визнання винуватості від того ж числа, ОСОБА_2 незаконно заволодів транспортним засобом, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України, віднесений згідно з ч.3 ст.12 КК України до категорії середньої тяжкості.

Під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 04.10.2019 року обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.11.2019 року. З урахуванням узгодженого виду покарання із застосуванням ст.75 КК України, суд вважає необхідним при ухваленні вироку змінити зазначений запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Потерпілий ОСОБА_3 цивільний позов не заявляв, оскільки не має претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_8 .

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи № 21/12.2/378 від 24.10.2019 року, які складають 628,04 грн., що підтверджується довідкою експертної установи МВС України.

Питання щодо речових доказів, а саме автомобіля «ВАЗ-2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 та акумулятора до нього, суд не вирішує, оскільки це питання було вирішення під час ухвалення вироку по справі № 175/1889/13-к.

Керуючись ст.ст.314,369,371-374,475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду від 31 жовтня 2019 року про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12013040440000897 – затвердити.

На підставі угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.289 КК України та піддати узгодженому кримінальному покаранню у виді обмеження волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 листопада 2019 року, - змінити на особисте зобов`язання і звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно, поклавши на нього наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора і суд про працевлаштування.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН невідомий) 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки на користь держави (одержувач платежу – УК у Чечелівському районі м. Дніпра/Чечел. р/24060300, номер рахунку – UА818999980000031117115004008, МФО - 899998, код ЄДРПОУ – 37989253, найменування установи банку – Казначейство України (ЕАП), найменування коду бюджетної класифікації доходу – інші надходження, призначення платежу – за експертизу № 21/12.2/378 від 24 жовтня 2019 року, проведену Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України).

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя В.В. Бровченко