Рішення № 85588786, 13.11.2019, Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/1658/18

п/с: 2/164/109/2019

Категорія: 307010000

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2019 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Оліферчук І.В., Панасюк Ю.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ще за свого життя 10.06.1998 року склала заповіт, який було посвідчено Рудниківською сільською радою Маневицького району Волинської області, згідно якого все належне їй майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_6 позивач у встановлений законом шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини фактично прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Інших спадкоємців за заповітом на вказане спадкове майно немає. Спадкоємцями за законом на це майно, крім позивача, є діти спадкодавця - відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , однак вони у встановлений законом строк не вчинили будь-яких дій, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_6 , на спадкове майно не претендують. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_6

28 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві, визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , а також право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельну ділянку, площею 0.25 га, що призначена для обслуговування жилого будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0.60 га, що призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в с. Островки Маневицького району Волинської області, які були виділені ОСОБА_6 у власність згідно рішення Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області № 15/2 від 25 січня 1994 року.

Позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник відповідача - Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області в судове засідання не з`явилися, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник відповідача - Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області подали до суду заяви, в яких вказали, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 вони не заперечують, просили розгляд справи проводити у їх відсутності.

Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та представника відповідача - Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно до ст. 529 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до абзацу 6 п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року ,,Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 являлася власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .ОСОБА_6 було виділено у власність, шляхом приватизації, згідно рішення Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області № 15/2 від 25.01.1994року земельну ділянку, площею 0.25 га, що призначена для обслуговування жилого будинку, знаходиться по АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0.60 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в с. Островки Маневицького району Волинської області. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ще за свого життя 10.06.1998 року остання склала заповіт, який було посвідчено Рудниківською сільською радою Маневицького району Волинської області, згідно якого все належне їй майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_6 позивач у встановлений законом шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини фактично прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Інших спадкоємців за заповітом на вказане спадкове майно немає. Спадкоємцями за законом на це майно, крім позивача, є діти спадкодавця - відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , однак вони у встановлений законом строк не вчинили будь-яких дій, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_6 , на спадкове майно не претендують. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, заповіту від 10.06.1998 року, посвідченого Рудниківською сільською радою Маневицького району Волинської області та зареєстрованого в реєстрі за № 58, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.07.1998 року, довідки Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області № 1834 від 14.09.2017 року, висновку про відповідність будинковолодіння по АДРЕСА_1 діючим будівельним, санітарним та пожежним нормам від 19.10.2017 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.09.2017 року, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 14.04.1988 року, витягу з погосподарської книги № 7 за 2017 рік Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області, рішення Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області № 15/2 від 25.01.1994року, довідки Рудниківського старостинського округу № 3 Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області № 1802 від 12.11.2019 року, повідомлень Маневицької державної нотаріальної контори № 682/01-16 від 6.09.2018 року та № 160/01-16 від 26.02.2019 року.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , являючись спадкоємцем за заповітом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_6 , фактично набула право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на це спадкове майно за ОСОБА_1 .

Суд вважає, що оскільки позивач ОСОБА_1 , являючисьспадкоємцем за заповітом, має право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельну ділянку, площею 0.25 га, що призначена для обслуговування жилого будинку, знаходиться по АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0.60 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в с. Островки Маневицького району Волинської області, що були виділені спадкодавцю ОСОБА_6 у власність згідно рішення Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області № 15/2 від 25 січня 1994року, слід визнати за нею право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 534, 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельну ділянку, площею 0.25 га, що призначена для обслуговування жилого будинку, знаходиться по АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0.60 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в с. Островки Маневицького району Волинської області, що були виділені у власність згідно рішення Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області № 15/2 від 25 січня 1994року, які належали ОСОБА_6 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар