Рішення № 85588670, 01.11.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1532/19

Провадження № 2/209/957/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Міханько К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Тепломережі» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь КП КМР «Тепломережі» суму боргу по оплаті за теплопостачання в розмірі 73846,67 грн. за період з січня 1996 року по березень 2019 року та сплачений судовий збір.

На обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за послуги з централізованого опалення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та в централізованому порядку забезпечується теплопостачанням. Відповідач оплату наданих позивачем послуг не здійснює, в зв`язку з чим утворилася заборгованість за період з січня 1996 року по березень 2019 року по оплаті за теплопостачання в сумі 73846,67 грн. Відповідачка відмовляється в добровільному порядку погасити борг за надані послуги теплопостачання. Договір між позивачем та відповідачкою відсутній, але згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Посилаючись на статті 11, 322, 526, 530 ЦК України, статті 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункти 3, 9 - 23, 29, 31 Правил надання послуг з централізованого опалення, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті за теплопостачання в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив на позовну заяву.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази у справі, встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05 грудня 1996 року та члени її сім`ї: неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 23 листопада 2000 року, брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований з 19 грудня 1994 року та брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований з 19 червня 2001 року, особовий рахунок на квартиру відкритий на ім`я відповідачки, що підтверджується довідкою ТОВ «ЄРЦ КП» про реєстрацію та склад сім`ї № 1/7600 від 29 березня 2019 року (а.с.8).

Вказана квартира в централізованому порядку забезпечується теплопостачанням за тарифами затвердженими рішеннями виконавчого комітету Кам`янської міської ради (а.с. 12 - 20, 37).

Послуги з теплопостачання надавалися Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», найменування якого 18 жовтня 2016 року на підставі рішення Кам`янської міської ради від 30 вересня 2016 року № 469-10/VІІ змінено» на Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Тепломережі».

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, поставивши до квартири відповідачки теплову енергію, але ОСОБА_1 не здійснювала оплату за поставлену теплову енергію.

Згідно зводу по особовому рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 9) та виписи із особового рахунку № НОМЕР_1 по розрахункам за послуги централізованого опалення (а.с. 10-11), заборгованість за послуги централізованого опалення по квартирі по АДРЕСА_1 за період з 01 січня 1996 року по березень 2019 року включно становить 73846,67 грн.

На теперішній час заборгованість по оплаті за теплопостачання в сумі 73846,67 грн., відповідачкою, яка є відповідальним наймачем квартири, не сплачена.

Пунктами 3, 9 - 23, 29, 31 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, передбачена плата за використання теплової енергії, водопостачання, яка вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами на послуги з централізованого опалення, що надаються КП КМР «Тепломережі».

В позовній заяві позивач вказує на те, що між КП КМР «Тепломережі» та відповідачкою ОСОБА_1 відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV від 24 червня 2004 року, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, є обов`язком споживача послуг.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189 - VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином відсутність укладеного між позивачем та відповідачкою договору про постачання теплової енергії до квартири відповідачки, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати отриманих послуг.

Згідно п. 5 ст. ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Згідно пункту 2 частини 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189 - VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно п. 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189 - VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до вимог п. 10 ч.1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02 червня 2005 року передбачено, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Таким чином, відповідачка повинна була належним чином виконувати свої зобов`язання та оплачувати поставлену до її квартиру теплову енергію.

Судом встановлено, що з вимогами про стягнення з відповідачки заборгованості по оплаті за теплопостачання в сумі 73846,67 грн., яка утворилася за період з 01 січня 1996 року по 31 березня 2019 року, позивач звернувся до суду в 07 травня 2019 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється три роки.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач не заявила про застосування позовної давності до спірних правовідносин, тому суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла з січня 1996 року.

Проте, при визначенні періоду, за який з відповідачки належить стягнути заборгованість по оплаті за теплопостачання, суд враховує, що відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 січня 1996 року була неповнолітньою і досягла вісімнадцяти років 16 лютого 1998 року.

Згідно ч.1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років.

В частині 1 ст. 64 ЖК України передбачено, що повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із договору найму жилого приміщення.

Враховуючи вищевикладене та те, що повну цивільну дієздатність ОСОБА_1 набула після досягнення повноліття - 16 лютого 1998 року, заборгованість по оплаті за теплопостачання необхідно стягнути з неї за період з 01 березня 1998 року по 31 березня 2019 року, що становить 71938,14 грн.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті теплопостачання за період з січня 1996 року по 16 лютого 1998 року необхідно відмовити.

Відповідно до 141 ЦПК України з відповідачки має бути стягнуто на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1871,35 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280 - 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережа», код ЄДРПОУ 03342573, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, буд. 168, 71938,14 грн. заборгованості по оплаті за теплопостачання та 1871,35 грн. сплаченого судового збору, а всього 73809,49 грн. (сімдесят три тисячі вісімсот дев`ять грн. 49 коп.).

Повне судове рішення складено 12 листопада 2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.