
Справа № 161/10282/19
Провадження № 2/161/2705/19
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2019 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд в складі:
головуючого судді – Пахолюка А.М.
при секретарі – Грабовській Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, Луцької міської ради про встановлення факту проживання особи на території міста Луцька та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, Луцької міської ради про встановлення факту проживання особи на території міста Луцька та зобов`язання вчинити дії.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що є учасником бойових дій, а тому звернувся до Луцької міської ради з письмовою заявою про включення його в Програму забезпечення житлом на умовах спів фінансування учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, бійців-добровольців, які брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також членів сімей загиблих (померлих), зниклих безвісті в результаті участі в АТО на 2017-2019 роки (далі – Програма).
Однак, вказує, що в результаті розгляду його звернення на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Луцької міської ради, йому було відмовлено у включенні у Програму у зв`язку з тим, що станом на 01.01.2014 року він не був зареєстрований у місті Луцьку.
Зазначає, що 23.12.2017 року він офіційно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за цією адресою з 2005 року.
На підставі наведеного, просить суд, встановити факт його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 2005 року по 23.12.2017 року та зобов`язати виконавчий комітет Луцької міської ради включити його у Програму забезпечення житлом на умовах спів фінансування учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, бійців-добровольців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також членів сімей загиблих (померлих), зниклих безвісті в результаті участі в антитерористичній операції на 2017-2019 роки.
У відзиві на позовну заяву виконавчий комітет Луцької міської ради заперечив проти позовних вимог позивача, оскільки, позовна вимога про встановлення факту проживання особи за своєю природою є безспірною вимогою та повинна розглядатися в межах окремого провадження. Крім того, вказує, що відповідно до Програми, її метою є сприяння у вирішенні проблем забезпечення, поліпшення житлових умов жителів м. Луцька, реєстрація місця проживання яких була у м. Луцьку станом на 01.01.2014 року, а оскільки, позивач станом на дане число не був зареєстрований у м. Луцьку йому було правомірно відмовлено у включені в Програму. Дана відмова не була оскаржена та правомірною не визнана. Разом з тим, вважає, що зобов`язання виконавчого комітету Луцької міської ради включити позивача у Програму стосується дискреційних повноважень даного органу, які суд не вправі перебирати на себе.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2019 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2019 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
До судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.
Представники відповідачів також подали заяви про розгляд справи у їхній відсутності, просили відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
У відповідності до ст.ст 77-80 ЦПК України, в їх системному зв`язку, докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми та на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач мав намір встановити факт його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 та на підтвердження надав наступні докази: копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , копії заяв осіб, що зареєстровані за зазначеною адресою, повідомлення Луцького ВП ГУНП у Волинській області (а.с. 9-15).
Однак, суд критично оцінює надані позивачем докази, оскільки такі не є належними та достатніми для встановлення вказаного факту, в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України.
Надані позивачем копії заяв осіб, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12,14), не являються належними доказами щодо встановлення факту проживання ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою, оскільки, заяви не містять даних щодо встановлення осіб та щодо попередження осіб, що писали заяви про кримінальну відповідальність за подання неправдивих відомостей.
Крім того, повідомлення Луцького ВП ГУНП у Волинській області щодо встановлення фактичного проживання позивача, не містить відомостей, хто саме був опитаний з сусідів на підставі пояснень яких підтверджено, що позивач з 2005 року і по даний час дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом, клопотання про допит свідків, ані позивачем, ані представником позивача в процесі розгляду справи не заявлялось.
Таким чином, стороною позивача не доведено факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 2005 року, а тому дана вимога не підлягає до задоволення.
Разом з тим, вимога позивача про зобов`язання виконавчого комітету Луцької міської ради включити його у Програму, також не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Луцької міської ради від 26 жовтня 2016 року №14/1 затверджено Програму (далі – Програма) забезпечення житлом на умовах спів фінансування учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, бійців-добровольців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також членів сімей загиблих (померлих), зниклих безвісті в результаті участі в антитерористичній операції на 2017-2019 роки.
Метою Програми є сприяння у вирішенні проблем забезпечення, поліпшення житлових умов жителів м. Луцька, реєстрація місця проживання яких була у м Луцьк станом на 01.01.2014 року.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 5) та звернувся до Луцької міської ради з письмовою заявою про включення його в Програму.
Однак, листом №84517 від 18.10.2018 року виконавчий комітет Луцької міської ради, відмовив ОСОБА_1 у включені до Програми, оскільки, станом на 01.01.2014 року він не був зареєстрований у м. Луцьку (а.с. 7).
Із доданих матеріалів та з позовної заяви не вбачається, що позивачем було оскаржене дане рішення виконавчого комітету Луцької міської ради, відомостей про визнання його протиправним також немає, а тому є чинним на момент звернення позивача до суду з даним позовом.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання виконавчого комітету Луцької міської ради включити його у Програму, оскільки на даний момент рішення виконавчого комітету Луцької міської ради про відмову у включенні позивача у Програму є чинним, а відтак право позивача не може бути захищене у спосіб, який просить ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивач не позбавлений можливості оскаржити вищезазначене рішення виконавчого комітету Луцької міської ради в порядку визначеному чинним законодавством України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 354 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, Луцької міської ради про встановлення факту проживання особи на території міста Луцька та зобов`язання вчинити дії.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
Позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач – виконавчий комітет Луцької міської ради, код ЄДРПОУ – 04051327, адреса місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19;
Відповідач – Луцька міська рада, код ЄДРПОУ – 34745204, адреса місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.
Судове рішення № 85588650, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 04.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/10282/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: