Рішення № 85586768, 12.11.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2736/19

2/583/769/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді КОВАЛЬОВОЇ О.О. при секретарі АРТЕМЕНКО О.С.

без участі сторін справи та їх представників, без фіксації розгляду справи технічним комплексом “Акорд”, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

01.07.2019 року позивач звернувся до суду з позовом. Вимоги мотивував тим, що відповідно до кредитного договору, укладеного з відповідачкою, остання отримала кредит у розмірі 9800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, але в зв`язку з порушенням умов укладеного договору за відповідачкою утворилася заборгованість за тілом кредиту – 6207,20 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту – 2566,52 грн., 3334,13 грн. – пеня за прострочене зобов`язання; 739,91 грн. – пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 642,39 грн. – штраф (процентна складова), а всього – 13990,15 грн. Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 13990,15 грн. за кредитним договором від 22.09.2006 року.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка, будучи належним чином сповіщеною про час та місце розгляду справи, до суду не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог заперечилаувала та просила відмовити в їх задоволенні, оскільки заборгованість по кредиту сплатила в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку:

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору б/н від 22.09.2006 року, згідно якого відповідачка отримала кредитну карту № НОМЕР_2 з кредитним лімітом у 2000 грн.,процентною ставкою 36% з розрахунку 360 днів на рік, строк дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії карти \а.с. 60\

Згідно укладеного кредитного договору передбачений порядок погашення заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості шляхом внесення коштів на карту клієнтом, або списання банком коштів з дебетної карти.

Укладений між сторонами кредитний договір від 22.09.2006 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту. Також в матеріалах справи відсутня Пам`ятка клієнта, яка є складовою частиною спірного договору.

Вимог про стягнення інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦПК України позивач не пред`явив.

Позивач у своїх вимогах посилається на те, що відповідачка отримавши кредитні кошти не виконує взятих на себе зобов`язань по їх поверненню у зв`язку з чим станом на 14.05.2019 року за нею обраховується заборгованість у розмірі 13990,15 грн., з яких 6207,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2566,52 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3334,13 грн. – пеня за прострочене зобов`язання; 739,91 грн. – пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 642,39 грн. – штраф (процентна складова).

На підтвердження своїх доводів відповідачем наданий розрахунок заборгованості за договором від 22.09.2006 року станом на 14.05.2019 \а.с.8-10\.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

До цього необхідно зазначити, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наданих представником позивача розрахунків вбачається, що відповідачкою починаючи з 24 жовтня 2006 року по 18 травня 2015 року було сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 57678,99 грн. \а.с.5-7\.

З розрахунку заборгованості станом на 14 травня 2019 року вбачається, що за період часу з 20 червня 2015 року по 21 жовтня 2015 року відповідачкою було витрачено 16 688 грн запозичених коштів, а сплачено 18 787,15 грн, що свідчить про відсутність заборгованості ОСОБА_2 \а.с. 8-10\.

Встановлені у справі фактичні обставини дають підстави для висновку, що відповідачкою у повному обсязі сплачено тіло кредиту, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Вирішуючи спір щодо вимог позивача в частині стягнення пені та штрафів, суд вважає такі вимоги необґрунтованими, у зв`язку з відсутністю відповідних доказів на їх підтвердження, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Так, Велика Палата ВС у вказаній постанові зробила наступний правовий висновок: витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 16 травня 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Встановлені у справі фактичні обставини та надані докази вказують на те, що позивачем не доведено порушення відповідачем вимог кредитного договору, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доказів, які б спростовували висновки суду, сторони не надали.

Питання щодо судових витрат підлягає вирішенню відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 61 Конституції України, ст.ст. 7, 12, 13, 76-89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА