Рішення № 85585297, 04.11.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2019 року Справа № 913/550/19

м.Харків Провадження №33/913/550/19

За позовом Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93405)

до Комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація” (проспект Гвардійський, б.33, офіс 2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація Північ” (вул.Науки, б.5, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 40045927)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Луганська обласна державна адміністрація (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93405, ідентифікаційний код 00022450)

про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

від третіх осіб: представники не прибули.

С У Т Ь С П О Р У:

Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація” з наступними позовними вимогами :

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.09.2005 серії ЯЯЯ №129817;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, аптеку №77, загальною площею 101,00 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул.Радянська, буд.2, смт. Лозно - Олександрівка, Білокуракинський район, Луганська область, реєстраційний номер майна – 12090833, номер запису: 581, в книзі: 3, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 16.09.2005, дата внесення запису: 16.09.2005, власник: Луганське обласне комунальне виробниче підприємство “Фармація”, форма власності: комунальна, частка власності: 1/1, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності від 16.09.2005 серія ЯЯЯ №129817, видане Білокуракинською районною державною адміністрацією;

- визнати за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради (ідентифікаційний код 24046449) права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, аптеку №77, загальною площею 101,00 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Лозно АДРЕСА_2 Олександрівка, Білокуракинський АДРЕСА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні контролю за державною реєстрацією правочинів щодо нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Луганської області позивачем встановлено, що власником нерухомого майна - нежитлової будівлі, аптеки №77, загальною площею 101,00 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 2, смт. Лозно - Олександрівка, Білокуракинський район АДРЕСА_3 , за даними реєстру прав власності на нерухоме майно безпідставно зазначене Луганське обласне комунальне виробниче підприємство “Фармація”, правонаступником якого є Комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація”.

Позивач вважає, що державна реєстрація права власності на вказане майно за Комунальним підприємством “Луганська обласна “Фармація” суперечить його статуту, порушує приписи ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування”, ст.78 Господарського кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація Північ”, та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Луганську обласну державну адміністрацію; підготовче засідання призначено на 04.11.2019.

09.10.2019 від відповідача надійшла заява від 09.10.2019 №10/09-02 про визнання позовних вимог, в якій відповідач вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.

Також відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника.

10.10.2019 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви третім особам, яке задоволено судом.

15.10.2019 від Комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація Північ” надійшли письмові пояснення від 11.10.2019 №01-30/153, в яких останнє повідомило про відсутність заперечень щодо обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, правових підстав позову та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Також третя особа-1 просила розглянути справу за відсутності її представника.

Суд, розглянувши подані відповідачем та третьою особою-1 клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, вважає за можливе клопотання задовольнити.

В судовому засіданні 04.11.2019 постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником нерухомого майна – нежитлова будівля, аптека №77, загальна площа 101,00 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 Олександрівка, АДРЕСА_4 Луганської області, реєстраційний номер майна – 12090833, є Луганське обласне комунальне виробниче підприємство “Фармація”, правонаступником якого є Комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація”.

Зазначене право власності зареєстроване за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності від 16.09.2005 серії ЯЯЯ№129817, видане Білокуракинською районною державною адміністрацією.

Вказаними обставинами, на думку позивача, порушуються майнові права та законні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області.

Відносно вимоги про визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради права власності на нерухоме майно суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.2 Статуту Комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація” затвердженого розпорядженням голови обласної держадміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністації від 05.01.2018 №10 воно є комунальним унітарним підприємством та об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений на те орган.

Луганська обласна державна адміністрація здійснює окремі повноваження з управління підприємством, делеговані Луганською обласною радою (п.1.3 статуту).

Засновником підприємства є Луганська обласна рада (п.1.4 статуту).

Відповідно до п.2.3 статуту, комунальне підприємство є правонаступником: Луганського обласного комунального виробничого підприємства “Фармація”, статут якого був затверджений 17.03.2000 на підставі рішень Луганської обласної ради від 20.02.1998 №22/5, від 20.02.1998 №22/11 та перереєстрований відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 05.04.2000, ідентифікаційний код 01975442 та Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства «Фармація», створеного на підставі розпорядження Представника Президента України в Луганській області від 21.10.1992 №336 «Про створення підприємств обласної комунальної власності» на базі виробничого обєднання “Фармація”, стореного на підставі рішення виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради народних депутатів від 25.10.1998 №331/8 «Про створення обласного виробничого обєднання “Фармація” на базі підприємств організацій ліквідованого аптечного управління виконавчого комітету Варошиловградської обласної ради народних депутатів та зареєстрованого на підставі рішення міської комісії з реєстрації та перереєстрації державних підприємств, обєднань виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів від 06.11.1992 №293.

Згідно з п.5.2 статуту нерухоме майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління якою здійснюється Луганською обласною радою, і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Частиною 1 ст.142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

У ст.1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” дається визначення поняття права комунальної власності – право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.6 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Частинами 1, 4, 5 ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 3 ст.78 Господарського кодексу України встановлено, що майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

З огляду на викладені приписи законодавства, суд приходить до висновку про те, що нерухоме майно – нежитлова будівля, аптека №77, загальною площею 101,00 кв.м, розташоване за адресою: вул АДРЕСА_1 буд.2, смт. Лозно – Олександрівка, Білокуракинського району Луганської області, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснюється Луганською обласною радою і закріплюється за Комунальним підприємством “Луганська обласна “Фармація” на праві господарського відання.

Водночас суд бере до уваги, що ст.3 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації” передбачено, що військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. У день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області.

Згідно з абз.3 ст.1 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації” військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації” у разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військово-цивільних адміністрацій їх статусу набувають відповідні районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу керівників відповідних військово-цивільних адміністрацій.

Указом Президента України №123/2015 від 05.03.2015 “Про утворення військово-цивільних адміністрацій” утворено Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію.

Отже, наразі повноваження Луганської обласної ради покладені на Луганську обласну державну адміністрацію.

На підставі розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації “Про внесення змін до структури та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації” від 11.11.2015 №551 було створено Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (далі – Департамент).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 18.08.2019 №520 “Про внесення змін до Положення про Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації ” внесено та затверджено зміни до Положення про Департамент (далі – Положення) і викладено його у новій редакції.

Відповідно до пп.2 п.4 Положення основними завданнями Департаменту є управління майном у межах повноважень, у тому числі делегованих обласною радою.

Згідно з пп.пп.1, 7, 11 п.5 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює облік та забезпечує проведення інвентаризації нерухомого майна, здійснює контроль за державною реєстрацією правочинів щодо нерухомого майна, здійснює претензійно-позовну роботу з питань захисту майнових прав щодо майна.

Частиною 1 ст.316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 318 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст.392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником.

Відповідно до постанов Верховної ради УРСР від 08.12.1990 “Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування”, від 26.03.1991 “Про введення в дію Закону Української РСР “Про власність” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 05.11.1991 №311 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №311 облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів повинно було бути здійснене розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя.

Розділом І Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №311 до власності областей віднесено аптечні склади, магазини аптечні та оптики.

На виконання вказаної постанови виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів прийняте рішення від 29.02.1992 №56 “Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування, згідно якого та у відповідності до Переліку державного майна, що приймається у комунальну власність обласної ради народних депутатів до комунальної власності обласної ради народних депутатів передано Обласне виробниче об`єднання “Фармація”, правонаступником якого є Комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація”, а також аптеки обласного виробничого об`єднання “Фармація” у кількості 376 одиниць.

Відповідно Додатку №2 до рішення №56 до комунальної власності міських та районних Рад народних депутатів передано, зокрема житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів.

На виконання розпорядження представника Президента України “Про створення підприємств комунальної власності” від 21.10.1992 №336 на базі Виробничого об`єднання “Фармація” було створене Луганське обласне державне комунальне підприємство “Фармація”, яке зареєстроване рішенням міської комісії про реєстрацію та перереєстрацію державних підприємств, об`єднань від 06.11.1992 №293 “Про реєстрацію Луганського обласного державного комунального підприємства “Фармація”. В той же день протоколом від 06.11.1992 №42 міської комісії про реєстрацію та перереєстрацію державних підприємств, об`єднань зареєстровано Статут Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства “Фармація”. Додатком №1 до Статуту визначено перелік структурних підрозділів підприємства, зокрема Центральну районну аптеку №85, яка розташована за адресою: вул.Чапаєва, буд.107, с. Білокуракине Луганської області

Відповідно до Положення про центральну районну аптеку №85 с. Білокуракине Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства “Фармація”, затвердженого генеральним директором та зареєстрованого розпорядженням №176 29.04.1993 року, центральна районна аптека №85 Білокуракинського району Луганської області є структурним підрозділом Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства “Фармація”.

До сладу центральної районної аптеки №85 Білокуракинського району Луганської області входить, зокрема аптека №77, с.Лозно-Олександрівка (п.5 розділу 1 положення).

Відповідно до п.2 розділу 4 майно центральної районної аптеки №85 у відповідності до законів України, уставу Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства “Фармація” і укладеними угодами, належить їй на праві господарського відання.

В подальшому рішення Луганської обласної ради народних депутатів “Про перелік об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, якими управляє обласна рада” від 20.02.1998 №22/5 затверджений перелік об`єктів комунальної власності області, у відповідності до якого до обласної комунальної власності віднесено Обласне виробниче об`єднання “Фармація”. Цим рішенням встановлено, що відчуження зазначених у додатку до нього підприємств, установ та організацій здійснюється лише за наявності згоди обласної Ради.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірне майно було передане до комунальної власності Луганської області, а територіальні громади, сіл, селищ, міст Луганської області набули права спільної власності на об`єкт нерухомості – нежитлову будівлю, аптеку №77, загальна площа 101,00 кв.м., яке розташоване за адресою: вул.Радянська, буд.2, смт. Лозно – Олександрівка, Білокуракинського району Луганської області.

Рішенням Луганської обласної ради народних депутатів “Про делегування деяких повноважень з управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради” №11/31 від 18.12.2003 року делеговані повноваження керівникам підприємств, закладів, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області наступні повноваження по управлінню об`єктами загальної власності, пов`язані з оформленням і реєстрацією прав власності на нерухоме майно. Управлінню по справам майна і природних ресурсів надавати роз`яснення і практичне сприяння підприємствам, закладам та організаціям щодо питання реєстрації прав власності на нерухоме майно територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Луганської обласної ради.

Водночас, розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації від 04.07.2005 №144 “Про оформлення правовстановлюючих документів на будівлю аптеки №85, розташованої в с.Білокуракине, вул.Чапаєва, будівлю аптеки №73, розташованої в АДРЕСА_5 Нещеретове, вул.Садова, 1, будівлю аптеки №77, розташованої в с.Лозно-Олександрівка, вул.Радянська, 2” вирішено оформити право власності, зоерема на будівлю аптеки №77, та видати свідоцтво на право власності на вказані споруди на ім`я Луганського обласного комунального виробничого підприємства “Фармація”.

16.09.2005 на підставі вказаного розпорядження Білокуракинською районною державною адміністрацією видане Луганському обласному комунальному виробничому підприємству “Фармація” свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №129817.

З огляду на викладене, Комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація”, зареєструвавши за собою право власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю, аптеку №77, загальна площа 101,00 кв.м., яке розташоване за адресою: вул.Радянська, буд.2, смт. Лозно – Олександрівка, Білокуракинського району Луганської області, не визнало право власності на вказаний об`єкт нерухомості територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області.

Оскільки судом встановлено, що нерухоме майно – нежитлова будівля, аптека №77, загальна площа 101,00 кв.м., яка розташована за адресою: вул.Радянська, буд.2, смт. Лозно – Олександрівка, Білокуракинського району Луганської області є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, то позовні вимоги в частині визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради права власності на вказане нерухоме майно підлягають задоволенню.

Відносно вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.09.2005 серія ЯЯЯ №129817 суд зазначає наступне.

Згідно з п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (в редакції, чинній на момент видачі спірного свідоцтва), оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності.

Отже, за своєю правовою природою свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином.

Водночас, свідоцтво видається на підтвердження існування права, на підставі, у даному випадку, рішення органу виконавчої влади (розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації), і такий посвідчувальний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

На думку суду, оскільки в силу вищевикладених обставин відповідач не був власником спірного нерухомого майна, то і Білокуракинська районна державна адміністрація не мала права видавати йому свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.09.2005 серія ЯЯЯ №129817. Відтак, позовна вимога про визнання вказаного свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Реєстрі прав власності на нерухоме майно суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Крім того, відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вже зазначалось, відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нерухомого майна – нежитлова будівля, аптека №77, загальна площа 101,00 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна – 12090833, є Луганське обласне комунальне виробниче підприємство “Фармація”, правонаступником якого є Комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація”.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Частиною 2 ст.26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом “а” пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (ч.5 ст.26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”).

Враховуючи наведені приписи законодавства, господарський суд вважає, що наявність запису про реєстрацію права власності у реєстрі прав власності на нерухоме майно за відповідачем обмежує правомочність власника – територіальні громади сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради – щодо розпорядження вказаним приміщенням аптеки, а обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування державної реєстрації за відповідачем права власності на цей об`єкт нерухомості відповідає передбаченим цивільним законодавствам способам захисту та забезпечує ефективний захист прав власника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про скасування державної реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Судом враховується, що частинами 1, 2, 4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Надаючи оцінку заяві відповідача про визнання позову, господарський суд, враховуючи вищевикладені висновки про обґрунтованість позовних вимог, вважає, що таке визнання не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Обмежень повноважень у представника Комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація”, який підписав заяву про визнання позовних вимог - в.о. генерального директора Бохана О.С., на вчинення відповідної процесуальної дії судом не встановлено.

Відтак позов підлягає задоволенню повністю з ухваленням рішення у підготовчому засіданні.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що при зверненні з позовом до суду позивачем за платіжними дорученнями від 19.08.2019 №138 та від 24.09.2019 №156 сплачений судовий збір у загальній сумі 6882 грн 50 коп.

Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічний припис міститься у ч.3 ст.7 Закону України “Про судовий збір”.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 3 441 грн 25 коп.

Решта судових витрат позивача зі сплати судового збору у розмірі 3 441 грн 25 коп. підлягає стягненню на його користь з відповідача відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 130, 185, 191, 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України “Про судовий збір”, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації до Комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація” про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності, задовольнити повністю.

2. Визнати за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради (ідентифікаційний код 24046449) право власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю, аптеку №77, загальною площею 101,00 кв.м, розташовану за адресою: вул.Радянська, буд.2, смт.Лозно-Олександрівка Білокуракинського р-ну Луганської області.

3. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.09.2005 серії ЯЯЯ №129817, видане Білокуракинською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 04.07.2005 №144.

4. Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю, аптеку №77, загальною площею 101,00 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .2, смт.Лозно-Олександрівка Білокуракинського р-ну Луганської області, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за Луганським обласним комунальним виробничим підприємством “Фармація” (вул.Леніна, буд.1, м.Луганськ, ідентифікаційний код 05484818), реєстраційний номер майна – 12090833, номер запису: 581, в книзі: 3, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 16.09.2005, дата внесення запису: 16.09.2005.

5. Стягнути з Комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація” (проспект Гвардійський, б.33, офіс 2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 01975442) на користь Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 40194452) судовий збір у сумі 3 441 грн 25 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Повернути з державного бюджету України Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 40194452) судовий збір у сумі 3 441 грн 25 коп., сплачений за платіжним дорученням від 19.08.2019 №138.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 13.11.2019.

Суддя О.В. Драгнєвіч