Ухвала суду № 85585144, 07.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.11.2019Справа № 910/7534/18

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши

подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича

про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України

у справі № 910/7534/18

за позовом Шпака Вадима Григоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний девелопмент"

до ОСОБА_2

про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою

Приватний виконавець: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Шпак Вадим Григорович (учасник, що має частку 30,5% Статутного капіталу товариства) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний девелопмент" про стягнення з ОСОБА_2 (учасник, що має частку 39% Статутного капіталу товариства), що обіймала посаду директора товариства з 15.01.2013 по 03.02.2017, 330 445,00 грн. збитків, заподіяних нею юридичній особі, діями, що були вчинені всупереч інтересам товариства з перевищенням повноважень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 по справі № 910/7534/18 (суддя Ярмак О.М.) позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний девелопмент" 330 445,00 грн. та 4956 грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.

19.11.2018 на виконання рішення суду був виданий наказ.

18.02.2019 до суду від ОСОБА_2 надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Генадійовича щодо виконання рішення суду по справі № 910/7534/18, в якій боржник просив поновити строк для подання скарги на дії приватного виконавця з огляду на звернення з даними вимогами в порядку адміністративного судочинства та пропуск визначеного ст.341 ГПК України строку для звернення із скаргою, визнати протиправною та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Генадійовича про відкриття ВП №58157669 від 22.01.2019, про арешт майна боржника від 22.01.2019, 26.01.2019, про звернення стягнення на доходи боржника від 26.01.2019, як таких, що прийнятті приватним нотаріусом з порушенням ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" щодо місця виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 у задоволені скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича щодо виконання рішення суду по справі № 910/7534/18 відмовлено повністю.

06.09.2019 до суду від приватного виконавця Татарченка Владислава Геннадійовича надійшло подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату суду № 05-23/2322 від 06.09.2019, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/7534/18, зареєстрованих за вхідним № 01-20/8757/19, між суддями, у зв`язку з відпусткою судді Ярмак О.М.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/7534/18, зареєстрованих за вхідним № 01-20/8757/19, між суддями, справу було передано на розгляд судді Алєєвій І.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду подання приватного виконавця Татарченка Владислава Геннадійовича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у справі №910/7534/18 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва, які на день надходження вказаного подання перебували у Північному апеляційному господарському суді.

08.10.2019 матеріали справи № 910/7534/18 повернуто до Господарського суду міста Києва разом з постановою у Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 про відмову у задоволені скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича щодо виконання рішення суду по справі №910/7534/18.

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду у даній справі, не вчиняє будь-яких дій, спрямованих на виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, при цьому здійснює регулярні подорожі закордон з метою відпочинку.

При цьому, приватний виконавець зазначає, що боржник має постійне місце роботи та займає посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-B».

Впродовж останніх років дане підприємство регулярно виплачувало боржнику заробітну плату та забезпечувало стабільним доходом, в тому числі після винесення рішення та відкриття виконавчого провадження.

Отже, будучи керівником підприємства, всупереч нормам законодавства боржник умисно приховує від виконавця свою офіційну заробітну плату, щоб на таку не було накладено стягнення в цілях виконання рішення.

Також, боржник умисно ігнорує усі звернення та вимоги виконавця відносно заробітної плати та інших доходів, отриманих як від ТОВ «ПОДІЛЛЯ - В», так і з інших джерел, та по сьогоднішній день не надав жодної офіційної відповіді на направлені йому виконавцем звернення.

Таким чином, приватний виконавець зазначає, що наведене свідчить про наявні кошти у боржника, які останні не спрямовує на виконання рішення суду у даній справі.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату суду № 05-23/2716 від 31.10.2019, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/7534/18, зареєстрованих за вхідним № 01-20/8757/19, між суддями, у зв`язку з лікарняним судді Алєєвої І.В.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/7534/18, зареєстрованих за вхідним № 01-20/8757/19, між суддями, справу передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 призначено розгляд подання на 07.11.2019.

У судове засідання 07.11.2019 приватний виконавець не з`явився, проте через канцелярію суду подав довідку, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 по справі № 910/7534/18 до теперішнього часу не виконано.

Розглянувши матеріали подання, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст .2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 р. "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Судом встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру України юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є керівником ТОВ «Поділля-В».

Вказане підприємство регулярно виплачувало боржнику заробітну плату, в тому числі після винесення рішення та відкриття виконавчого провадження, що підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) по ТОВ «ПОДІЛЛЯ - В» за 2017-2019 роки (копії в матеріалах справи).

При цьому, відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою листом №1897 від 23.07.2019, ОСОБА_2 у період з 06.02.2019 по 17.07.2019 неодноразово перетинала держаний кордон України.

Разом з тим, згідно довідки приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича станом на 07.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 по справі № 910/7534/18 боржником - ОСОБА_2 не виконано.

Наведені обставини свідчать, про наявність у боржника майнових активів, які боржник спрямовує на подорожі, натомість будь-яких дій спрямованих на виконання рішення суду, не вчиняє.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги роз`яснення Верховного Суду України, викладені в листі від 01.02.2013, судом встановлено, що боржник ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, вправі звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Отже, зазначеними нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. За змістом частини 2 статті 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

На підставі викладеного, враховуючи фактичні обставини, встановлені під час розгляду подання приватного виконавця, суд вважає, що поведінка боржника свідчить про його свідоме ухилення від виконання судового рішення у даній справі, що є підставою для застосування виключного примусового заходу у вигляді обмеження його у праві виїзду за межі України.

За наведених обставин у сукупності, наведена міра може змусити боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов`язання із стягувачем, тому подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 задовольнити.

2. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; дата народження: 09.06.1950) до виконання зобов`язань, покладених наказом Господарського суду міста Києва № 910/7534/18 від 19.11.2018 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний девелопмент" 330 445 грн. 00 коп. збитків, 4956 грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 12.11.2019.

Суддя А.І. Привалов