Рішення № 85585012, 05.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/11495/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Гегельської Ольги Львівни

до Національного банку України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик"

про стягнення 92508,25 грн.

за участю представників:

від позивача: Гегельська О .Л.

від відповідача: Найда Т.І.

від третьої особи: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Гегельська Ольга Львівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про стягнення шкоди у сумі 92508,25 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача позивачу завдано збитків у сумі 92508,25 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.08.2019 зазначений позов залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

05.09.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні до суду зазначеного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.09.2019 відкрив провадження у справі № 910/11495/19, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" та призначив судове засідання у справі на 25.09.2019.

У судовому засіданні 25.09.2019 представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що порушення права позивача на перерахування грошових коштів не відбулось, оскільки на даний момент триває процедура ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик"; позивач повинен довести наявність усіх чотирьох елементів правопорушення; відповідач не належить до суб`єкту відповідальності у розумінні ст. 1173 ЦК України.

У судовому засіданні 25.09.2019, на підставі 202, 233 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті на 29.10.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено третій особі ухвалу повідомлення про судове засідання 29.10.2019.

30.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019, у зв`язку із проходженням суддею Гулевець О.В. підготовки у Національній школі суддів України у період з 28.10.2019 по 01.11.2019, судове засідання по справі № 910/11495/19 призначено на 05.11.2019.

21.10.2019 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" просить суд відмовити у задоволенні позову про стягнення шкоди Національного банку України. У своїх поясненнях третя особа, зокрема зазначає, що чинним законодавством не передбачено іншого способу стягнення з банку, що ліквідується коштів, крім погашення у відповідній черговості кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 суд відмовив у задоволенні заяви Національного банку України про розгляд справи №910/11495/19 за правилами загального позовного провадження.

05.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень та клопотання про відкладення розгляду справи.

05.11.2019 через канцелярію суду від третьої особи надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик".

У судове засідання 05.11.2019 з`явилися позивач та представник відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак третя особа подала до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Присутня у судовому засіданні Гегельська О.Л. просила суд не розглядати подане через канцелярію клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи надані позивачем пояснення, суд залишив без розгляду клопотання позивача від 05.11.2019 про відкладення розгляду справи.

Позивач надала пояснення по суті позову, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд у позові відмовити.

У судовому засіданні 05.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Хрещатик" та Фізичною особою-підприємцем Гегельською Ольгою Львівною укладено договір № 46 банківського рахунку фізичної особи-підприємця, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний(і) рахунок(ки) відповідно до Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) №492 від 12.11. та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, згідно з нормативно-правовими актами НБУ, чинним законодавством України, внутрішніми правилами та процедурами Банку.

Відповідно до п.п. 2.1.4., 2.1.4., 2.1.6 договору банківського рахунку, банк взяв на себе зобов`язання належним чином виконувати комплексне обслуговування клієнта відповідно до умов цього договору та "Тарифів ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК"у відповідності до тарифного пакету "Підприємницький тарифний план"; своєчасно здійснювати розрахункові операції клієнта відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ; обслуговувати клієнта в межах режиму роботи для розрахунково-касового обслуговування клієнтів, визначеного банком.

Положеннями 2.4.2., 2.4.4 договору банківського рахунку визначено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства за винятком випадків, передбачених законодавством, вимагати своєчасного й повного здійснення розрахунків та інших, обумовлених цим договором, послуг.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року № 234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 квітня 2016 р. № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно із яким розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05 квітня 2016 р. до 04 травня 2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05 квітня 2016 р. до 04 травня 2016 р. включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 21 квітня 2016 р. № 560 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з 05 травня 2016 р. до 04 червня 2016 р. включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію "КБ "ХРЕЩАТИК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Костенку Ігорю Івановичу на два роки з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 24 травня 2018 року № 1452 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" строком на два роки з 06 червня 2018 року до 05 червня 2020 року включно.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" вих. № 9-2/2051 від 30.05.2019, банк акцептував вимоги позивача у сумі 92508,25 грн.

Позивач вважає, що кошти у сумі 92508,25 грн є матеріальною шкодою позивача, завданою протиправними рішеннями Національного банку України та мають бути відшкодовані за рахунок відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 у справі №826/15685/16, визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у справі №826/3021/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку"; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 № 560 "Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Хрещатик"; визнано протиправним та скасовано рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"; зобов`язано Національний банк України повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" банківську ліцензію від 11.10.2011 № 158 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (з додатками) від 11.10.2011 № 158; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку»; зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.10.2012 №019; скасовано відповідні реєстраційні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує вище зазначеними рішеннями встановлено факт порушення Національним банком України прав вкладників ПАТ "КБ "Хрещатик", у зв`язку з діями (прийняттям незаконної постанови), незаконної ліквідації та бездіяльністю (невжиттям адекватних заходів та рішучих дій) якого призвели до матеріальної шкоди вкладників, у тому числі, позивача, а саме, неможливості користуватися своїми коштами, що знаходяться ПАТ "КБ "Хрещатик".

З огляду на наведене, посилаючись на приписи ст. 1166, 1173 ЦК України, Фізична особа-підприємець Гегельська Ольга Львівна звернулася до суду з позовом про стягнення з Національного банку України шкоди у сумі 92508,25 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про відшкодування майнової шкоди в сумі 92508,25 грн, завданої в результаті прийняття відповідачем неправомірного рішення.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 у справі №826/15685/16, визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у справі №826/3021/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку"; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 № 560 "Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Хрещатик"; визнано протиправним та скасовано рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"; зобов`язано Національний банк України повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" банківську ліцензію від 11.10.2011 № 158 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (з додатками) від 11.10.2011 № 158; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку"; зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.10.2012 №019; скасовано відповідні реєстраційні дії.

Стаття 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди встановлено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність особи у вигляді обов`язку відшкодувати шкоду наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв`язку між поведінкою і шкодою, вини.

Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача шкоди полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України передбачає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача шкоди - суб`єкта владних повноважень за наявності трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками).

Суб`єктами відповідальності, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, є органи державної влади або місцевого самоврядування, в яких реалізується їхня деліктність. Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органами місцевого самоврядування відповідно до ст. 140 Конституції України є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.

Також особливий статус Національного банку України визначений в рішенні Конституційного Суду України від 26.02.2009 № 6-рп/2009, відповідно до пункту 3.1 якого Конституція України визначила правовий статус Національного банку України як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст. 99). Особливість юридичного статусу Національного банку України полягає в тому, що, з одного боку, він має публічно-правовий статус особливого центрального органу державного управління, самостійного у своїй діяльності від органів державної влади (ст. 6, 7, 24, 25, 53 Закону України "Про Національний банк України"), а з іншого - цивільно-правовий статус як юридичної особи, яка має відокремлене майно, що є об`єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні, та може вчиняти певні цивільно-правові правочини з комерційними банками, державою (ст. 4, 29, 31, 42 Закону України "Про Національний банк України").

Отже, Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, тобто не є суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди, має довести наявність всіх чотирьох елементів господарського правопорушення, в тому числі і вини.

В той же час, наявними у матеріалах справи довідкою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" вих. № 9-2/2051 від 30.05.2019, витягу з переліку (реєстру) вимог кредиторів підтверджується, що позивач є акцептованим кредитором ПАТ "КБ "Хрещатик" на підставі договору банківського рахунку №46 від 29.07.2013 на суму 92508,25 грн. Вимоги позивача будуть задовольнятися в 7 чергу за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку.

Суд зазначає, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

У вирішенні вказаного спору, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, яка заподіяна.

Однак, як зазначено судом вище вимоги позивача у розмірі 92508,25 грн є акцептованими Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" та включені до вимог до реєстру вимог кредиторів та будуть задовольнятися в 7 чергу. З урахуванням наведеного, кошти у сумі 92508,25 грн не можна вважати втраченими.

Суд зазначає, що вимоги позивача у розмірі 92508,25 грн є акцептованим банком, то на момент розгляду справи зобов`язальні відносини між позивачем та банком по договору банківського вкладу не припинилися.

До моменту ліквідації банку, відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України, його зобов`язання по договору банківського вкладу не припиняються, а тому визначення шкоди позивача та її розмір на даний час є передчасним, оскільки поки не закінчено ліквідацію банку та позивачу не повернуто його грошових коштів, сума яких внесена до вимог кредиторів, не можна встановити розмір нанесення шкоди позивачу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що звернення позивача з позовом про відшкодування шкоди в сумі 92508,25 грн, завданої внаслідок бездіяльності Національного банку України, є передчасним, з огляду на те, що позивач є акцептованим кредитором, тобто позивачем не доведено факту завданої йому шкоди.

Разом з тим, оскільки банк перебуває у процедурі ліквідації, а отже, вимоги Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними по відношенню до позивача щодо відповідних грошових вимог, і нормами наведеного закону передбачено спеціальний порядок погашення акцептованих вимог кредиторів в порядку визначеної черговості.

Судом враховано, що дійсно судовими рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі №826/15685/16, визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик".

Однак, наявність вказаних рішень не зобов`язує Національний банк України відшкодувати за вимогою позивача певну суму, яку останній визначає як шкоду.

Надана позивачем 05.11.2019 до суду постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року по справі №826/9802/17, також не встановлює обов`язку Національного банку України на відшкодування вкладникам шкоди у відповідності до приписів статті 1173 Цивільного кодексу України, згідно із якою встановлено, що шкода відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Національного банку України матеріальної шкоди в розмірі 92508,25 грн є необґрунтованими та недоведеними належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим, суд відмовляє у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Гегельської Ольги Львівни про стягнення з Національного банку України шкоди у сумі 92508,25 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 12.11.2019.

Суддя О.В. Гулевець